Конспекти уроків 1 клас за Аристовою

II СЕМЕСТР 1 КЛАС АРИСТОВА
 Тема «МУЗИКА НАВКОЛО НАС» (19 год)

Урок № 17. НОВОРІЧНІ СВЯТА
Мета:
      навчальна: формувати в учнів здатність розпізнавати життєвий зміст музики, особливості відображення зимової краси в музиці; засвоїти з ними поняття «челе­ста»; ознайомити учнів із зимовими піснями;
      розвивальна: домагатися виразності у виконанні пісень, невимушеності рухів у процесі розкриття образу музичних творів;
   виховна: виховувати інтерес до музичного мистецтва..
Музичний матеріал: П. Чайковський «Танець феї Драже» (з балету «Лускунчик»), «Баба- Яга»; поспівка «На засніженім лужку»; Я. Степовий «Сніжинки»; гра «Впіймай у до­лоньку».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; ілюстрації до народних пісень; «Музичний віно­чок. Робочий зошит із музичного мистецтва. 1 клас»; вірш «Ми хмарою носилися» М. Вороного.
Обладнання: компютер; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку
Учні заходять до класу під музичний супровід («Танець феї Драже»
П. Чайковського).
 Перевірка готовності класу до урок
 Музичне вітання
Гра «Впіймай у долоньку»
   Як називають того, хто створює музику? {Поет, художник, композитор)
   Як називають того, хто виконує музику? (Виконавець, слухач, письменник)
   Як називають того, хто слухає музику? (Танцюрист, слухач, виконавець)
Учитель. Український народ радів зимі, великій кількості снігу, тому що сніг зігрівав матінку-землю, рослини взимку, а навесні, коли розтавав, на­поював вологою землю, щоб виростав гарний хліб. А ще зима — це найулюбле­ніша пора року для розваг дітей. Напередодні Нового року завжди святковий настрій. Ми чекаємо на казкові пригоди, зустріч із Дідом Морозом та Снігу­ронькою. Новорічний настрій ми почуємо сьогодні в музиці.
Учитель. Сьогодні на урок до нас завітає Новорічна казка.
Однієї новорічної ночі дівчинка Марійка потрапила до казкової Країни со­лодощів — країни цукерок, чаю, кави та іншої смакоти. А господинею там бу­ла прекрасна фея Драже. І не обов’язково її бачити: якщо ви уважно послуха­єте музику, яку написав великий музичний казкар композитор Петро Ілліч Чайковський, то ви зможете намалювати її у своїй уяві.
Слухання «Танцю феї Драже» П. Чайковського (з балету «Лускунчик» )
   Яка фея Драже за характером — добра чи зла?
   Якими музичними фарбами композитор створив образ феї Драже?
4.2.   Засвоєння нових знань Засвоєння понять
Щоб створити образ ніжної, тендітної, доброї феї казкової країни, ком­позитор написав партію для інструмента, що дуже рідко використовують. Це челеста.
     Що це за такий цікавий музичний інструмент — челеста?
Челеста схожа на фортепіано, але молоточки бігають не по струнах, а по металевих пластинах, що звучать як дзвіночки.
Учитель. Коли я слухаю цю музику, то уявляю, як під час танцю у сяйві новорічних вогнів казковим блиском переливається вбрання феї Драже.
     Чи допомагає цей інструмент розповісти про фею Драже?
4.3.   Слухання музики
     Назвіть героїв казок, без яких не обходиться свято Новорічної ялинки.
     Про який казковий персонаж розповідає наступний твір П. Чайковського?
Слухання п'єси «Баба-Яга» П. Чайковського
     Про кого розповідає ця музика?
     Чим відрізняється музика цієї п’єси від танцю феї Драже?
Учитель. Завжди, у всіх казках Баба-Яга заважала героям робити доб­рі справи. Наприклад, так ідеться про неї в казці: «Уранці прокинулась Баба- Яга кістяна нога у своїй хатинці на курячих ніжках. Дивиться: немає Івана- царевича. Кинулася вона його наздоганяти. На залізній ступі скаче, тичкою поганяє, мітлою слід замітає, тільки вітер свистить, хмари розганяє...»
     Чи таку казку розповів П. Чайковський у фортепіанній п’єсі «Баба-Яга»?
     Якою Баба-Яга зображена у п’єсі?
     Як музика розповідає про характер Баби-Яги?
Але лісові мешканці не бояться Баби-Яги, а отримують насолоду від зимо­вих забавлянок. Тож виконаймо веселу пісеньку!
4.4.   Вокально-хорова робота Виконання поспівки «На засніженім лужку» з показом напряму мелодіїу кожній фразі
Учитель. Як нам уже відомо, музика створює різні музичні образи.
     Як ви гадаєте, про кого йдеться у віршику М. Вороного?
Ми хмарою носилися Від подиху зими,
І весело крутилися Метелицею ми.
Послухайте пісню «Сніжинки» на музику Якова Степановича Степового.
Слухання та розучування пісні «Сніжинки» Я. Степового з використанням танцювальних рухів за змістом пісні
     3 ким би потоваришували Сніжинки — з Бабою-Ягою чи з феєю Драже?
Учитель. Сьогодні на урок до нас завітала казка. У кожній казці добрим героям завжди заважають злі. Але кожна казка завершується перемогою доб­ра, і тому ми наприкінці уроку виконали радісний та запальний танець. Отже, подякуймо нашій Мудрій Сові за те, що допомогла нам дізнатися про цікавий музичний інструмент — челесту.
     Який казковий образ сьогоднішнього уроку вам найбільше сподобався?
     Які засоби музичної виразності допомогли нам упізнати характери казко­вих персонажів?
Учні виходять із класу під музичний супровід («Танець феі Драже»
П. Чайковського).





Урок № 18. КАЗКА ДВЕРІ ВІДЧИНЯЄ
Мета:
•      навчальна: учити учнів визначати особливості емоційного змісту, засоби музичної виразності, що відіграють вирішальну роль у створенні казкових образів; дати ви­значення поняття «оркестр»;
•      розвивальна: продовжити формувати ладові уявлення, зорово-слухове сприйнят­тя; розвивати творчі здібності учнів, допомогти їм у музиці відчувати неповторність казкових образів;
•      виховна: виховувати інтерес і любов до музики, пісні, творчої праці, бажання вчи­тися музики.
Музичний матеріал: С. Прокоф'єв «Вальс» (з балету «Попелюшка»); Б. Фільц «Бабуси­на казка»; поспівка «На засніженім лужку»; А. Філіпенко «Новорічна».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; «Музичний віночок. Робочий зошит із музично­го мистецтва. 1 клас»; уривок казки «Попелюшка».
Обладнання: комп’ютер; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.



Хід уроку
Учні заходять до класу під музичний супровід («Вальс» з балету «Попе­люшка» С. Прокоф’єва).
Перевірка готовності класу до уроку
Музичне вітання
   3 якими казковими героїнями познайомила нас музика на попередньому
уроці?
   Як називається інструмент, який допоміг нам уявити чарівну фею Драже?
Учитель. Чи любите ви казки? Звісно, усі діти люблять казки, адже во­ни — наші улюблені книжки в дитинстві!
Як ви вважаєте, чи може музика допомогти краще зрозуміти зміст каз­ки та охарактеризувати її героїв? Мабуть, лише музика допоможе нам це з’ясувати, адже композитори — теж казкарі, але вони розповідають казки особливою мовою — мовою музики.
Учитель. І знову до нас на урок завітала казка. Яка саме — ви, мабуть, здогадаєтеся самі. Ця дівчина жила з батьком, мачухою та двома її доньками. Мачуха любила своїх доньок та ненавиділа свою падчерку, яку примушувала виконувати всю брудну й важку роботу в домі. У бідної дівчинки навіть не було свого ліжка, і тому вночі вона спала на ящику з попелом.
   Чи здогадалися ви, що за казка завітала до нас у гості?
Учитель. Так, це казка про Попелюшку. Попелюшка дуже любила тан­цювати. А де можна було потанцювати? Звісно, на балу. Попелюшка мала ве­лику мрію — потрапити до королівського палацу на бал. Усе, чого дуже бажа­єш, обов’язково здійсниться! Так сталося і з Попелюшкою. Одного разу у па­лаці короля відбувся бал. Мачуха та її доньки вирушили туди, а Попелюшку залишили вдома. Але добра Фея вирішила нагородити Попелюшку за її доб­рий характер та працьовитість. Вона перетворила її вбрання на чудову сукню, а її ніжки взула у кришталеві черевички. Гарбуз перетворила на карету, а ми­шей — на коней. Попелюшка вирушила на бал!
Учитель читає уривок з казки Ш. Перро «Попелюшка» — сцену на балу.
   Який танок виконували Попелюшка та Принц?
Послухайте музику — і ви впізнаєте цей танець.
Слухання «Вальсу» з балету «Попелюшка» С. Прокоф’єва.
   Що ви почули у цій музиці?
   Які настрої, почуття Попелюшки передає музика? {Роботау зошитах, с. 21.)
   Як ви вважаєте, музику виконував один музикант чи їх було багато?
4.2.    Засвоєння нових знань
Засвоєння понять (робота у зошитах, с. 21)
Оркестр — це велика група музикантів, які грають на різних музичних інструментах.
4.3.    Слухання музики
Учитель. Заплющте очі та уявіть, що ви — маленькі принци та принце­си, що ви танцюєте на балу.
Повторне слухання музики з пластичним інтонуванням
   Які казки розповідають вам батьки, дідусі та бабусі?
Послухайте музику Б. Фільц «Бабусина казка».
   Про що розповідає бабуся онукам?
Слухання «Бабусиної казки» Б. Фільц
   Яким є настрій цього музичного твору?
4.4.          Вокально-хорова робота
Продовження роботи над поспівкою «На засніженім лужку» з показом руху мелодії рукою (робота у зошитах, с. 21)
Учитель. На Новий рік навкруги ялинки діти водять хоровод. Яке ж свя­то без таночків?! Послухайте пісню «Новорічна» А. Філіпенка.
Слухання, розучування та виконання пісні «Новорічна» А. Філіпенка з танцювальними рухами «тарілочка», тупотіння
   Про який настрій дітей розповіла пісня?
Продовження роботи над піснею «Сніжинки» Я. Степового з використанням танцювальних рухів за змістом пісні
Учитель. Сьогодні на уроці ми з’ясували цікаву річ: музика танцю може допомогти нам перенестися у казковий світ та уявити різні характери героїв.
   Як музика зобразила Попелюшку?
   На вашу думку, чому саме вальс танцювала Попелюшка на балу?
   Чим різниться музика, що зображує казкових героїнь: Попелюшку, фею Драже, Бабу-Ягу?
Учні виходять із класу під музичний супровід (*Вальс» з балету «Попе­люшка» С. Прокоф’єва).





Урок № 19. МУЗИКА І ПРИРОДА
Мета:
    навчальна: учити учнів визначати життєвий та емоційний зміст музичних творів; продовжувати формувати вміння виражати характер музичних творів пластичними рухами та виконанням;
    розвивальна: розвивати ціннісне ставлення до музики;
    виховна: виховувати любов до природи, почуття людяності.
Музичний матеріал: С. Прокоф'єв «Ходить місяць над лугами»; поспівка «Ходить мі­сяць»; Б. Фільц «Морозець»; А. Філіпенко «Новорічна»; гра «Телевізор».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; репродукції картин «Березовий гай» Л. Куїнджі та «Лютнева блакить» і. Грабаря; казка «Ой, який музика!»; «Музичний віночок. Робо­чий зошит із музичного мистецтва. 1 клас»; вірші «Зорі у воді», «Ніч» Н. Красоткіної.
Обладнання: дитячі музичні інструменти; комп’ютер; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.

ХІД уроку
Учні заходять до класу під музичний супровід («Ходить місяць над лу­гами» С. Прокоф’єва).
Перевірка готовності класу до уроку
Музичне вітання
    Які настрої може передавати музика?
    Які засоби музичної виразності ви можете пригадати?
    Яка музика може передати настрій колискової, а яка — запального танцю?
    Що таке «темп» у музиці?
Гра «Телевізор»
Виконання ритмічної вправи (робота у зошитах, с. 22)
Учитель. Ми живемо у напружений час: упродовж дня інколи бракує ча­су на виконання всіх справ. Але іноді у вихідний день потрапиш за місто, озир­нешся навколо — яка чудова картина природи відкривається, який краєвид! І так стає легко і радісно на душі, так легко дихати, так радісно відчувати зву­чання музики природи навколо нас! А чи можна відчути музику вночі, коли бачиш місяць, зірки, безкрає небо? Чи може музика передавати звучання ніч­ної природи?
Сьогодні ми послухаємо музику, на створення якої композитора надихнуло саме звучання ночі.
Учитель. Багато художників захоплено малюють картини природи. По­гляньте на репродукції картин «Березовий гай» Архипа Івановича Куїнджі та «Лютнева блакить» Ігоря Емануїловича Грабаря.
    Що ви бачите на репродукціях цих картин?
Поети теж змальовують картини природи, але не фарбами, а віршами.
ЗОРІ У ВОДІ
Вночі в воді відбились ясні зорі      Лишилась на озерному просторі...
І зникло все, лише одна краса               Не розбереш: вода чи небеса?
А місяць виплив, у воді скупався Який нам світ у спадщину дістався! І човником по озеру пливе.                                                               Яка краса у світі цім живе!
Н. Красоткіна
Музика, як вам відомо, може передавати різні почуття та настрої.
   Чи може музика намалювати картину природи?
Слухання музики
Учитель. Отже, музика справжня чарівниця, і разом з нею ми перенесе­мося далеко за місто, на широкий луг та відчуємо дивовижну красу природи. Але спочатку послухайте невеличку казочку.
ОЙ, ЯКИЙ МУЗИКА!
У високому зеленому просі жив Цвіркун. Удень він ховався від сонця. А щойно сонечко зайде — Цвіркун вилазив на високе стебло. Сяде на зеленому листку,— перед ним просо — як ліс. Сяде й настроює свою скрипку. Бо Цвір­кун — ой, який музика! У нього співуча скрипочка. Торкнеться її Цвіркун смичком — бринить дивна, чарівна музика. Слухають ту музику дерева і кві­ти. Слухають зайчики й мишенята. Слухає весь степ.
НІЧ
В небі зорі заблищали,                              Ніч в куточках розповзлася,
Розлилася скрізь пітьма.                          Звірі в нори забрели.
Люди всі позасинали,                                Все заснуло до світанку,
Й звуків вже ніде нема.                            І вночі присняться сни.
Тиша всюди розлилася,                            А засвітить сонце зранку —
Тіні в хату заповзли.                                    Всім захочеться весни...
Н.                                                                                                   Красоткіна
Побачити і відчути цю чудову картину природи нам допоможе п’єса «Хо­дить місяць над лугами» С. Прокоф’єва. Послухайте її.
   Яку б ви намалювали картину?
Слухання «Ходить місяць над лугами» С. Прокоф'єва
   За допомогою чого композитор намалював картину природи?
Після того як сонечко ховається, настає ніч — темрява, тиша, спокій, і тільки інколи виникають якісь таємничі шелест та шарудіння, неначе ті­ні стеляться по землі. Немовби все завмирає, і лише місяць неспішною ходою крокує над луками. Послухайте уважно ще раз цю музику та покажіть руха­ми, коли змінюється характер нічної картини.
Повторне слухання «Ходить місяць над лугами» С. Прокоф'єва з пластичним інтонуванням
4.2.    Вокально-хорова робота Розучування поспівки «Ходить місяць»
Учитель. Але ані зайчата, ані малята не бояться зимових морозів. Усі ра­діють зимовим забавам. Саме про це йдеться у пісні «Морозець». Послухайте її.
   Який настрій викликає прослухана пісня?
Слухання та розучування пісні «Морозець» Б. Фільц разом з рухами: пощипування за щічки, тупотіння, плескання по боках, «фонарики», плескання «тарілочки»
Продовження роботи над піснею «Новорічна» А. Філіпенка з використанням танцювальних рухів за змістом пісні
   У якому творі ми «побачили» картини нічної природи?
   Які засоби виразності допомогли створити таку картину?
Учні виходять із класу під музичний супровід («Ходить місяць над лу­гами» С. Прокоф’єва).





Урок № 20. ЗНАЙОМСТВО З МАРШЕМ
Мета:
*    навчальна: засвоювати з учнями поняття «танець», «марш», «пісня», «танцювальна музика»; учити на елементарному рівні висловлювати враження від музичних тво­рів, виразно співати;
•    розвивальна: розвивати спостережливість, почуття ритму;
•    виховна: виховувати музичні смаки, інтерес до музичних образів.
Музичний матеріал: П. Чайковський «Марш дерев'яних солдатиків»; В. Сильвестров «Марш»; Д. Кабалевський «Три кити», «Труба і барабан»; поспівка «Наша пісенька ле­тить»; А. Філіпенко «Біля мами гарно так»; Б. Фільц «Морозець»; українські народні танці «Гопак», «Козачок».
Наочні посібники: роздавальний матеріал; нотна хрестоматія; таблиця «Три кити»; «Музичний віночок. Робочий зошит із музичного мистецтва. 1 клас»; роздавальний матеріал.
Обладнання комп’ютер; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку
Учні заходять до класу під музичний супровід («Марш» В. Сильвестпрова).
 Перевірка готовності класу до уроку
 Музичне вітання
Учитель. На початку наших зустрічей ми слухали дві п’єси, у яких ішло­ся про ігри дівчаток.
    Які назви мають ці п’єси?
    Хто їх написав?
    Який настрій вйкликала ця музика?
Учитель. Щоб полюбити, зрозуміти музику, необхідно навчитися її слу­хати. Але музичних творів так багато! Як же навчитися розбиратися та орі­єнтуватися в безмежному океані музики? У цьому нам допоможуть уроки му­зичного мистецтва.
Учитель. Проплескайте ритмічну вправу обома руками.
Права
рука
II
ПІ
XX
XX
II
II
Ліва
рука
XX
XX
ПІ
ПІ
II
II
Учитель. Як вам відомо, музика може передавати різні почуття, різні по­дії і навіть розповідати про дитячі розваги. Погляньте на ці маленькі іграшки. Хто це? (Розглядання іграшки чи малюнка.) Так, це маленькі іграшкові солда­тики. Мабуть, вони вирушили на парад. А на параді обов’язково лунає музика! Якщо ви дуже уважно слухатимете цю музику, то зможете відповісти на запи­тання.
   Як музика підказує нам, що солдатики не крокують на місці, а рухаються?
Слухання «Маршу дерев'яних солдатиків» П. Чайковського
Учитель. Так, спочатку музика звучала тихо, нібито солдатики йдуть здалеку, потім музика стає гучнішою — солдатики наблизилися до нас, музи­ка почала знову стихати, тому що солдатики пішли далі. Як гарно крокували солдатики!
Що їм допомагало?
Так, це — особлива музика, це — марш.
4.2.    Засвоєння нових знань Засвоєння понять
Марш — це музична п’єса енергійного, бадьорого характеру, під яку можна крокувати.
Учитель. Ця п’єса має назву «Марш дерев’яних солдатиків», а написав її Петро Ілліч Чайковський.
Послухайте ще раз цей марш та підкресліть пульс п’єси П. Чайковського
«Марш дерев’яних солдатиків» рівними кроками NN.
Повторне слухання «Маршу дерев'яних солдатиків» П.Чайковського,
крокування під маршеву музику
У давні часи люди не вміли пояснити чимало навколишніх явищ. Напри­клад, не могли зрозуміти, якою є наша Земля, а тому і вигадували різні неймо­вірні пояснення. Вигадали, що Земля схожа на диск, оточений океаном. Люди хотіли пояснити, чому цей диск нікуди не провалюється. Вони вигадали, що його тримають на спинах три кити. Колись люди серйозно вірили в існування цих китів.
Чому я пригадав (-ла) цю легенду? А тому, що в музиці існують свої «три кити». На цих трьох китах, можна сказати, майже вся музика тримається з давніх-давен, коли лише зароджувалося це чарівне мистецтво звуків. Звісно, вислів «три кити» є умовним. Це три основних типи музики.
Що ж це за жанри? Як звуть цих «трьох китів»? Послухайте, яка музика зараз прозвучить.
Виконання вчителем фрагментів пісень «Ой, є в лісі калина»,
«Ось на скрипочці я граю» і т. ін.
   До якого типу належить ця музика?
Так, звісно, це — пісня.
Як різняться всі пісні! Це і заспокійлива колискова «Ой, я жу-жу», і весела «Новорічна», і енергійна «Пісня про зарядку», і зовсім маленькі поспівки.
Ось ми і назвали першого «кита» музики — це пісня.
Щоб назвати ім’я другого «кита», необхідно лише прислухатися до музи­ки, що, крім пісень, звучить на кожному шкільному святі, що звучала у дитя­чому садочку, що звучить на різноманітних концертах та шоу по телебаченню.
Виконання вчителем фрагментів українських народних танців
«Гопак», «Козачок»
   Що це за музика?
Правильно, це — танцювальна музика. Ця музика так само, як і пісні, дуже різноманітна. Упродовж століть народи світу створювали свої пісні та танці.
   Які танці вам відомі?
Ім’я другого «кита» — танець.
Ім’я третього «кита» ми вже дізналися — це марш.
    Де можна почути маршеву музику?
Правильно, фізкультурники перед початком змагань ідуть стадіоном із ве­личезними прапорами. Спортсмени йдуть чітко, злагоджено, легко.
Або парад на площі. Чітко тримають крок солдати, ідуть, як один, твер­дою, бадьорою ходою. Попереду — великий військовий оркестр.
А ось — дитячий садок. Дошкільники заходять до великої зали і крокують нею, а за фортепіано сидить музичний керівник.
     Яку музику ви почули?
Так, це — марш.
Послухайте ще одну п’єсу — «Марш» В. Сильвестрова — та позначте пульс цього твору тихими ударами по парті.
Слухання «Маршу» В. Сильвестрова
з позначенням пульсу маршу
Позначте кольоровим олівцем клітинки біля слів, що описують характер прослуханої музики.

плавний



спокійний

бадьорий
іграшковии
     Що спільного в маршах П. Чайковського та В. Сильвестрова?
     Що відрізняє ці марші один від одного?
У Києві та інших великих містах відбуваються паради військових: проїж­джають площами військові машини, танки, чітко крокують стрункими лава­ми солдати.
Що допомагає солдатам так красиво та злагоджено крокувати? Звісно, му­зика.
     Які музичні інструменти є головними у військовому оркестрі?
Музика, яку написав Д. Кабалевський, зараз вам це підкаже.
Слухання «Труба і барабан» Д. Кабалевського (робота у зошитах, с. 24)
Яку б назву ви дали цій музиці?
На якому інструменті було виконано цю п’єсу?
Що нагадав вам ритм першої частини п’єси?
Що нагадала інтонація другої частини?
На фортепіано можна зобразити звучання двох зовсім різних інструмен­тів — труби і барабана. Мелодія дуже виразно передає впевненість і рішучість.
Простукайте паличками ритмічний супровід до п’єси Д. Кабалевського «Труба і барабан».
4.3.  Слухання музики
Учитель. Ми назвали трьох музичних «китів» (пісня, танець, марш). Перевірмо ваші знання та кмітливість.
Послухайте твір «Три кити» Д. Кабалевського.
Слухання Д. Кабалевського «Три кити», обговорення трьох жанрів музики, визначення їх особливостей
     Які «кити», тобто жанри музики прозвучали?
Розгляньте малюнки, допишіть у клітинках, яку музику на них зображено (учитель роздає учням малюнки, на яких зображено асоціації зі словами «та­нець», «пісня», «марш» та клітинки зі словами, у яких недописано літери).
т

н

Ц
ь

м


ш

п



я

                             



Учитель. Із «трьома китами» ми вирушаємо у чудове плавання океаном Музика.
4.4.          Вокально-хорова робота
Розучування поспівки «Наша пісенька летить»
Розучування пісні «Біля мами гарно так» А. Філіпенка,
робота над м'яким звуковеденням, читкою дикцією, артикуляцією
   Про яких «трьох китів» музики ми дізналися сьогодні на уроці?
   Яку музику подарував нам перший «кит»? (Пісню)
   Яку музику подарував нам другий «кит»? (Танець)
   Який «кит» подарував нам марш? (Третій)
(Робота у зошитах, с. 23.)
Учні виходять із класу під музичний супровід («Марш» В. Сильвестрова).









Урок № 21. МАМИНА ПІСНЯ
Мета:
•    навчальна: формувати в учнів уявлення про засоби музичної виразності та харак­тер музики, про особливості жанру «пісня»; засвоювати поняття «склад пісні»;
•    розвивальна: розвивати творчі здібності, творчу фантазію учнів;
•    виховна: виховувати в учнів любов та повагу до матері, інтерес до музики компо- зиторів-класиків.
Музичний матеріал: Л. Ревуцький «Колискова»; П. Чайковський «Пісня без слів»; по- співка «Мамочко, матусю»; О. Янушкевич «Мама і я»; А. Філіпенко «Біля мами гарно так»; гра «Композитор».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; «Музичний віночок. Робочий зошит із музично­го мистецтва. 1 клас»; ілюстрації до музичних творів; вірш «Найкраща» і. Кульської.
Обладнання: дитячі музичні інструменти; комп’ютер; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.


Хід уроку
Учні заходять до класу під музичний супровід («Мама і я» О. Янушкевич).
Перевірка готовності класу до уроку
 2.       АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
    Які «три кити» музики вам відомі? Погляньте на ілюстрації, пригадайте
назви творів.
    До яких «китів» належать ці твори?
Учитель демонструє ілюстрації до «Маршу дерев’яних солдатиків», до вальсу до балету «Попелюшка», до пісні В. Верменича «Запросини Діда Мороза».
Учитель. Зміст пісні вгадати не складно, адже допомагають вірші (літе­ратурний текст).
А чи можна визначити, про що розповідає музика, якщо в ній немає вір­шів? Чи можна відгадати пісню, якщо її зіграти без слів? І взагалі, чи існують пісні без слів? Про це ми дізнаємося на уроці.
Учитель. З-поміж багатьох музичних творів є особлива музика, яку ми вперше у житті чуємо від своєї найдорожчої людини — від своєї матусі.
    Чи здогадалися ви, що це за музика?
Так, це — колискова. І не обов’язково, щоб ця музика була вокальною, на­віть і без слів ми розуміємо, що в ній висловлюються ніжність та любов матусі до своєї дитини.
Слухання «Колискової» Л. Ревуцького
    Який настрій викликає ця музика?
    Чи схожа вона на танець чи марш?
    Який «кит» подарував нам цю музику?
Мова музики, як і мова людини, дуже виразна. Музика створює різні му­зичні образи. Не завжди потрібні слова для того, щоб упізнати, про що саме розповідає музика, який настрій передає композитор. Зараз ми переконаємося у цьому. Якось під час подорожі П. Чайковський написав п’єсу «Пісня без слів». Послухайте її!
   Чи можемо ми відчути, про що йдеться у цій п’єсі?
Слухання п'єси «Пісня без слів» П. Чайковського
   Яким є характер п’єси?
      Що є спільного між цією піснею без слів та тими піснями, що ми виконува­ли на попередніх уроках?
Так, як і у будь-якої пісні, мелодія впродовж усього твору повторюється де­кілька разів. Але, незважаючи на те що слів у пісні немає, ми відчули її радіс­ний та дещо схвильований характер.
4.2.    Засвоєння нових знань Засвоєння понять
Пісня складається із заспіву і приспіву, а разом усе це — куплет.
Пісня може складатися із двох або більше куплетів.
4.3.    Вокально-хорова робота Гра «Композитор»
Учитель. Складіть пісеньку для своєї матусі.
Розучування поспівки «Мамочко, матусю», виконання поспівки м'яким звуком, проплескування у долоні її ритму (робота у зошитах, с. 25)
Коли ви сьогодні повернетеся додому, виконайте цю пісню для мами.
   Як ви вважаєте, чи можна дати відповідь на запитання «Чия мама краща?»?
НАЙКРАЩА
Ми з товаришем гуляли.                        Я товариша любив,
Ми серйозно розмовляли                      Сперечатись не хотів,
І не посварилися,
.             .                                                            І повірили тому
А  порозумілися.
                                                                        Він — мені,
—Знаєш, Вітю,— мовлю я,—                  А я — йому.
Краща мама — це моя!                            І обом приємно нам —
Ну а Вітя каже: — Ні.                                  І мені, і Віті:
Сперечатись нащо?                                    Значить, кожна з наших мам
Мусиш вірити мені:                                  Є найкраща в світі!
Моя мама краща! —                                                        /. Кульська
   Чи праві були хлопці, що для кожного з них своя мама — найкраща?
Для кожного мама — найдорожча людина: з нею весело і гуляти разом, і виконувати домашні справи, їй можна розповідати про все на світі!
Послухайте пісню О. Янушкевича «Мама і я» та скажіть, які почуття до ма­ми висловлено в цій пісні.
Слухання та розучування пісні «Мама і я» О. Янушкевич
Ніжні почуття до своєї мами ми можемо відчути у пісні «Біля мами гарно так» А. Філіпенка.
Продовження роботи над піснею «Біля мами гарно так» А. Філіпенка.
Учитель. Який музичний «кит» завітав до нашого уроку?
Отже, діти, ми переконалися, що пісня — це не лише музика з віршами. Піснею можна називати твори, що виконують на інструменті. Такий твір має ознаки пісні — наспівну мелодію та її повторення.
Учні виходять із класу під музичний супровід («Мама і я» О. Янушкевич).





Урок № 22. НАРОДНІ ТАНЦІ
Мета:
•     навчальна: надати учням уявлення про особливості танців — польки та вальсу (відчуття дводольності та тридольності у музиці); засвоїти з ними поняття «полька», «аркан»; учити висловлювати враження від музичних творів, передавати у виконан­ні настрій і характер музики;
•     розвивальна: розвивати почуття ритму, метру;
•       виховна: виховувати любов до природи, інтерес до музики різних народів.
 Музичний матеріал: М. Глінка «Полька»; П. Чайковський «Вальс квітів»; український на­родний танець «Аркан»; поспівка «Зробим коло»; білоруська народна пісня «Савка та Гришка»; О. Янушкевич «Мама і я»; гра «Імена».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети композиторів М. Глінки, П. Чайков- ського; «Музичний віночок. Робочий зошит із музичного мистецтва. 1 клас».
 Обладнання: дитячі музичні інструменти; комп’ютер , фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.

ХІД уроку
Учні заходять до класу під музичний супровід («Вальс квітів» П. Чай- ковського).
•     Хто в нашому класі любить танцювати?
Учитель. Правильно, майже всі. Але спочатку пограємо у гру «Імена».
Гра «Імена»
Учитель. Отже, ваші імена можна вимовити по-різному: або коротко, або продовжити їх звучання. Ось, наприклад: Га-ля, О-ля, Пет-рик, Ро-ма.
Зверніть увагу, що наголошений завжди перший склад. Отже, проплескай- мо імена дітей нашого класу за такою схемою:
Ці самі імена ми можемо назвати ласкаво, наприклад: Га-лоч-ко, 0-леч-ко, Пет-ри-ку, Ром-чи-ку.
Проплескаймо ці імені за іншою схемою:
Як бачите, ваші імена можна простукати двома долями, а можна трьома.
Учитель. Кожен народ має свою музику. З-поміж народних танців різ­них країн деякі відомі в усьому світі.
А чи любите ви танцювати? Чи хотіли б ви дізнатися, які танці є найпоши­ренішими? Ми з’ясуємо це сьогодні на уроці.
Учитель. Сьогодні ми отримали запрошення від одного з «китів» — тан­цю. Я переконаний (-на), що всі ви любите танцювати. Яке ж свято може бути без танців? Отже, послухайте музику танцю, що має назву полька.
     Яким є характер цього танцю?
Слухання «Польки» М. Глінки, визначення особливостей музики танцю
Учитель. Написав цей танок російський композитор М. Глінка. Поль­ка — веселий рухливий дводольний танець. Його виконують парами з підско­ками. Характер у польки легкий, грайливий. Послухайте танок ще раз і лег­кими рухами рук, нібито танцюючи, підкресліть пульс музики. (Робота у зо­шитах, с. 26.)
Повторне слухання «Польки» М. Глінки
На відміну від польки вальс — тридольний, плавний, спокійний танок. Його виконують, плавно кружляючи, немов ковзаючи по полу. Послухайте вальс та пластичним рухом рук передайте плавність звучання музики.
Слухання «Вальсу квітів» П. Чайковського
Написав цю чудову музику П. Чайковський, чиї твори ми вже слухали. Який ніжний, тремтливий вступ до «Вальсу квітів»! Нібито той, хто виконує цю музику, торкається не інструмента, а нашої душі. Коли я слухаю цю музи­ку будь-якої пори року, то одразу уявляю квітучий сад, весну та квіти. Музика вальсу така легка, повітряна, що, здається, зараз підхопить нас, закружляє і перенесе в далеке королівство, де всі люди бажають одне одному лише добра. Заплющте очі та послухайте цю чудову музику.
Повторне слухання «Вальсу квітів» П. Чайковського.
(Робота у зошитах, с. 26.)
   Чим різняться між собою ці танці?
   Які українські народні танці ви вже знаєте?
Зараз познайомимося з новим танцем, який називається «Аркан».
Аркан — український народний чоловічий танець. Музика цього танцю
швидка, енергійна, запальна.
Учитель. Отже, послухайте цей танець та зверніть увагу на його незви­чайний ритм.
Слухання українського народного танцю «Аркан»
з виконанням танцювальних рухів
Розучування поспівки «Зробим коло» з проплескуванням пульсу та ритму
Учитель. Сьогодні до нас завітала білоруська народна пісня про двох хлопчиків — Савка та Гришка. Прослухайте історію, що трапилася з ними.
Слухання та розучування білоруської народної пісні «Савка та Гоишка»
(робота у зошитах, с. 26)
Продовження роботи над піснею О. Янушкевич «Мама і я»
Учитель. Подякуймо нашому гостеві — «киту» — за чудову музику, з якою він нас познайомив.
   Назвіть танці, що пролунали на уроці.
   Чим вони різняться між собою?
   Які танці вам ще відомі?
Учні виходять із класу під музичний супровід («Вальс квітів» П. Чай­ковського).
Урок № 23. ВЕСНА-КРАСНА ВЖЕ ЙДЕ...
Мета:
    навчальна: учити учнів визначати засоби виразності пісень-веснянок, відчувати музично-емоційний зміст пісень; засвоювати з ними поняття «веснянка»;
    розвивальна: розвивати музично-слухові уявлення в процесі сприймання, вико­нання;
    виховна: виховувати любов до весняної природи, української народної пісні-вес- нянки.
Музичний матеріал: Е. Ґріґ «Навесні»; П. Чайковський «Пісня жайворонка»; поспів- ка «Ля-ля-ля»; Я. Степовий «Щебетала пташечка»; білоруська народна пісня «Савка та Гришка»; гра «Весняна луна».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; малюнки — ілюстрації до музичних творів; каз­ка В. Сухомлинського «Жайворонок і сонце»; «Музичний віночок. Робочий зошит із музичного мистецтва. 1 клас»; уривок твору «Весна» Г. Демченко.
Обладнання: дитячі музичні інструменти,компютер; Мудра Сова (іграшка); фоно­хрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.

Учні заходять до класу під музичний супровід («Пісня жайворонка»
П. Чайковського).
 Перевірка готовності класу до уроку
Музичне вітання
    Про яких трьох «китів» ви дізналися на попередніх уроках?
    Що таке пісня?
    Які пісні співають діти на новорічні свята?
Учитель. Чарівна весна крокує по землі. Усе прокидається від зимового сну. Чи цікаво вам було дізнатися, якими піснями зустрічають весну на Украї­ні? Про це ви дізнаєтеся сьогодні на уроці.
Учитель (читає уривок з оповідання Г. Демченка «Весна»). Тануть сні­ги, біжать гомінливі струмки. Видзвонюють краплинами бурульки. Поверта­ються з вирію птахи. В синяву неба глянули перші проліски.
—          Як хороше,— стрепенулась береза,— вся моя кора прогрілась, кожна гі­лочка соком налилась. Сонечко зимовий сон геть прогнало. До тепла і сонця потяглися комахи і рослини. Ось-ось буйно розквітнуть садки. Весна! Весна!
Учитель. Як прокидається природа, дихання весни ми можемо відчути у творі «Навесні» Е. Ґріґа.
Слухання «Навесні» Е. Ґріґа
    Що ви відчуваєте, коли слухаєте цю музику?
П. Чайковський також захоплювався чарівними звуками природи. Ці вра­ження він передавав у своїй музиці. Послухайте п’єсу «Пісня жайворонка».
    Який настрій передає музика композитора?
Слухання «Пісні жайворонка» П. Чайковського
    Як ви вважаєте, пісня жайворонка весела чи сумна?
    Які звуки передають прозоре, світле звучання — низькі чи високі?
    Про що співає жайворонок?
А ось як розповідає про спів жайворонка у своїй казці «Жайворонок і сон­це» В. Сухомлинський.
ЖАЙВОРОНОК І СОНЦЕ
У полі лежала сіра грудочка землі, присипана снігом. Пригріло сонечко. Розтанув сніг. Пропливала над полем хмарка. Розсипалась дощем. Упала на сі- РУ грудочку землі гаряча краплина води, в якій відбилося Сонечко. Перетвори­лася грудочка землі на сіру пташку — Жайворонка.
Злетів Жайворонок у небо. Спробував співати, а пісня вийшла поганенька. Полетів він до Сонця й просить:
—   Сонечку, золотеє Сонечку, навчи мене гарної пісні!
—   Бери цей золотий клубочок і тягни до землі,— каже Сонечко.
Узяв Жайворонок золотий клубочок і полетів до землі. Потяглася за ним тонка-тонесенька золота ниточка. Зазвучала чудова пісня.
З того часу рано-ранесенько Жайворонок підлітає до Сонечка і воно дає йому клубочок золота. Тягне золоту ниточку Жайворонок над полями — і чу­ють люди чарівну пісню. Співає блакитне небо, співає золота пшениця, співає цілий світ. Як гарно!
Я бачу, що ви хочете ще раз послухати цю чарівну музику.
Повторне слухання «Пісні жайворонка» П. Чайковського
Учитель. Після холодної довгої зими ми з нетерпінням чекаємо настання весни. Оживає природа, усе сильніше пригріває сонечко. Пташки приносять радість, весну, тепло у рідний край.
Гра «Весняна луна»
Учитель. Соловейко щебече та тьохкає, зозуля кує, горобчики цвірінька­ють... Ось і ми зараз, як пташки, повторюватимемо їх пісні.
Уявіть, що ви луна, яка повторює пісню пташок. (Тьох-тьох-тьох! Ку-ку! Цінь-цвірінь! Тукі-тукі-тук! Ух-ух!)
Сьогодні вранці на моє вікно сіла пташка та заспівала свою весняну пісню. І я згадав (-ла) українську народну пісню, що так і називається — «Щебетала пташечка».
Послухайте її.
    Про що співала пташечка?
Слухання та розучування пісні «Щебетала пташечка» Я. Степового
(робота у зошитах, с. 28)
Світлі й радісні пісні, якими люди вітають весну, називають веснян­ками.
Учитель. Музика допомагає нам почути живі звуки — звуки природи.
    У якому творі ми почули спів жайворонка?
    Хто написав «Пісню жайворонка»?
    Як закликала весну пташечка, яка сіла на віконечко?
Учні виходять із класу під музичний супровід («Пісня жайворонка»
П. Чайковського).





Урок № 24. «ЩЕБЕТАЛА ПТАШЕЧКА...»
Мета:
    навчальна: продовжувати ознайомлювати учнів із поняттям «веснянка»; засвоїти з ними поняття «соло»; учити визначати засоби виразності музичних творів, порів­нювати життєвий зміст, настрій і характер музичних творів;
    розвивальна: розвивати музично-слухові уявлення в процесі сприймання, вико­нання;
     виховна: виховувати любов до природи, української народної пісні.
Музичний матеріал: В. Сокальський «Пташка»; поспівка «Вийди, вийди, сонечко»; укра­їнська народна пісня «Ой, минула вже зима»; Я. Степовий «Щебетала пташечка».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; ілюстрації до музичних творів; «Музичний віно­чок. Робочий зошит із музичного мистецтва. 1 клас»; вірші «Жайворонки» Олексан­дра Олеся, «Чижик» І. Складаного, «Соловейку-солов'ю» А. Малишка.
Обладнання: музичні молоточки; компютер; фонохрестоматія.
Тип уроку: урок поглиблення теми.

Хід уроку
Учні заходять до класу під музичний супровід («Пташка» В. Соколь­ського).
 Перевірка готовності класу до уроку
 Музичне вітання
     Які пісні вам відомі?
     Як називаються пісні, що виконуються на зимові свята?
     Як називаються пісні, що оспівують пробудження природи?
Учитель. У березні, коли земля ще вкрита снігом, але все тепліше при­гріває яскраве сонечко, у полях та гаях можна почути спів жайворонка — ма­ленької непримітної пташечки, яка сповіщає про настання весни.
ЖАЙВОРОНКИ В небі жайворонки в’ються,
Заливаються-сміються,
Грають, дзвонять цілий день,
І щебечуть, і співають,
І з весною всіх вітають Дзвоном радісних пісень.
Олександр Олесь
А чи може музика нагадати нам спів пташок?
Сьогодні ми дізнаємося про це.
Учитель. Сьогодні я вас запрошую здійснити мандрівку до лісу.
     Кого ми можемо побачити у лісі?
Послухайте уважно музику. Можливо, це ведмідь?
Слухання п'єси «Пташка» В. Сокольського
     Як ви здогадалися, що це музика не ведмедя, а пташки?
     3 яких звуків складається музика — з низьких чи високих?
Ви дуже спостережливі. Цей твір має назву «Пташка». Його написав укра­їнський композитор Володимир Іванович Сокальський.
Послухайте ще раз і покажіть рукою, як співає пташка.
Повторне прослуховування п'єси «Пташка» В. Сокольського з елементами пластичного інтонування
4.2.    Вокально-хорова робота Розучування поспівки «Вийди, вийди, сонечко»
Учитель. Послухайте українську народну пісню «Ой, минула вже зима».
      Про які ознаки весни йдеться у цій пісні?
Слухання та розучування пісні «Ой, минула вже зима»
(робота у зошитах, с. 29)
      Як ви вважаєте, це колядка? щедрівка? Можливо, назва цієї пісні зовсім інша?
Продовження роботи
над піснею Я. Степового «Щебетала пташечка»
4.3.    Засвоєння нових знань
Робота з поняттям «соло» (робота у зошитах, с. 29)
      Чим звуки весняної пори відрізняються від звуків осені?
      Як називають пісні, якими ми зустрічаємо весну?
      Який твір розказав нам про спів пташки?
Учні виходять із класу під музичний супровід («Пташка» В. Сокаль- ського).


ЧИЖИК Чижик солодко поспав.
А прочумався — устав,
У росі умився чисто,
Дзьобом пір’ячко почистив:
— Ой, який чудовий день Для роботи й для пісень!
І. Складаний

СОЛОВЕЙКУ-СОЛОВ’Ю
Соловейку-солов’ю,
Я приспівочку зів’ю Свіжу та барвисту З золотого листу,
З того листу, що в долині,
На кленині, на калині,
На березовій корі,
На дубочку угорі...
А. Малишко









Урок № 25. «ВИЙДИ, ВИЙДИ, СОНЕЧКО...»
Мета:
*    навчальна: ознайомити учнів із поняттям «пісня-закличка»; учити визначати засо­би виразності музичних творів, порівнювати життєвий зміст, настрій і характер му­зичних творів;
•    розвивальна: розвивати музично-слухові уявлення в процесі сприймання, вико­нання;
•    виховна: виховувати любов до природи, української народної пісні.
Музичний матеріал: О. Барвінський «Сонечко»; українські народні пісні «Вийди, вийди, сонечко», «Ой, минула вже зима»; поспівка «Сонечко»; гра «Впіймай у долоньку». Наочні посібники: нотна хрестоматія; «Музичний віночок. Робочий зошит із музично­го мистецтва. 1 клас»; вірші «Дід Мороз і Весна» П. Воронька, «Так починається вес­на» А. Костецького.
Обладнання: дитячі музичні інструменти; компютер; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку
Учні заходять до класу під музичний супровід («Сонечко» О. Барвін- ського).
 Перевірка готовності класу до уроку
 Музичне вітання
    Які пісні називають веснянками?
    Які вам відомі веснянки?
    Який вони мають настрій?
Гра «Впіймай у долоньку» (грайлива, радісна, похмура, сумна, ласкава)
Учитель. Наприкінці зими та на початку весни ми постійно бачимо су­перечки між зимою та весною: щойно почав танути сніг та закапали буруль­ки — раптом налетіла завірюха, а за мить — знову засяяло сонечко! І ми з не­терпінням чекаємо, коли вийде сонечко та знову зігріє нашу землю. А навколо звучать пісні! Які пісні необхідно виконувати, щоб сонечко якнайшвидше зі­гріло нас своїм теплом? Сьогодні на уроці ми вивчимо такі пісні.
Учитель. Послухайте уважно вірш. Як ви гадаєте, чому Дід Мороз кри­чав: «Це не чесно!»?
ДІД МОРОЗ І ВЕСНА
Дуже хвастав Дід Мороз:                   І сказала: «А мені? »
«Я страшніший бур і гроз.                        Дід сховався в гущині
Вже його полоскочу —                              І кричить з кущів: «Ні, Весно!
Не до сміху, до плачу.                               Це не чесно, це не чесно!
Я нікого не боюсь,                                       Ти мені, красуне мила,
Всім дошкулити берусь!»                        Сиву бороду спалила!»
Тут з’явилася Весна,                                   А Весна стоїть, сміється:
Уклонилася вона                                          «Хай Мороз не задається!»
П. Воронько
Після зимового сну природа пробуджується, навколо нас звучить безліч звуків — вулицею дзюркотять струмочки, голосно співають пташки, на дере­вах лопаються бруньки і молоденькі листочки весело шепочуться з вітром.

ТАК ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА
Знов починається весна!..
Знов починаються дива...
То серед двору із-під снігу
 Раптово визирне трава,
То раптом лагідні веснянки
Засіють щоки та носи,
Чи розщебечуться —
Ще зранку! —
Птахи на різні голоси!
А вчора...  Вчора...  Що й казати!
Всі веселилися До сліз:
Славко —Дражнило й задирака — Наталці проліски приніс!...
І зовсім це не дивина: Так починається весна!
А. Костецький
4.1.   Засвоєння нових знань Засвоєння понять
У давні часи люди вірили: якщо дружно покликати весну, радіти її на­ближенню, то вона настане швидше. Закликання весни відтворені у бага­тьох українських піснях, що називають веснянками.
Своїми піснями діти закликали весняне сонечко пролити своє золоте проміння на поле, подвір’я, квіти та на дітей, які з нетерпінням чекають на весну. Такі пісні називають піснями-закличками.
Учитель. Такі пісні-заклички співали голосно, щоб їх почули широкий степ і темний ліс, високі пагорби і швидка річка. Сьогодні ми вивчимо таку веснянку.
4.2.   Вокально-хорова робота
Слухання та розучування поспівки «Сонечко»
Розучування української народної пісні «Вийди, вийди, сонечко»
     Кого закликають діти у пісні?
     3 яким настроєм необхідно співати цю пісню?
     Яку ще пісню-веснянку ви знаєте?
Продовження роботи над українською народною піснею «Ой, минула вже зима», робота над одночасним початком співу, проспівуванням голосних звуків, інтонацією
     Чим схожі обидві веснянки?
4.3.   Слухання музики
Учитель. Композитори часто використовують у своїх творах мелодії на­родних пісень. Одна з українських веснянок надихнула композитора О. Бар- вінського. Він написав п’єсу «Сонечко».
     Мелодія якої веснянки сподобалася композиторові?
Слухання п'єси «Сонечко» О. Барвінського
     Чи змінювався характер п’єси?
     Про яке сонечко розповідала музика — про яскраве й гаряче чи тепле й лас­каве? (Робота у зошитах, с. ЗО.)
Учитель. Сьогодні на уроці ми вітали появу сонечка. А допомогла нам музика!
   Яке сонечко зобразив композитор музикою?
   Чим схожі музичні твори про весну?
Учні виходять із класу під музичний супровід («Сонечко» О. Барвін­ського).





Урок № 26. УРОК ВЕСНЯНИЙ (підсумковий)
Мета:
•     навчальна: допомогти учням продемонструвати свої виконавські досягнення, по­вніше засвоїти емоційну сферу, самовиразитися;
•     розвивальна: поглибити розуміння учнями зв'язків музики (мистецтва) з навко­лишнім середовищем; допомогти усвідомити, що музика є необхідною складовою життя людини;
•     виховна: виховувати інтерес і любов до музики, пісні, творчої праці, бажання вчи­тися музики.
Музичний матеріал: Я. Степовий «Сніжинки»; Б. Фільц «Морозець»; О. Янушкевич «Ма­ма і я»; українські народні пісні «Щебетала пташечка», «Вийди, вийди, сонечко»; В. Сокальський «Пташка»; П. Чайковський «Баба-Яга», «Танець феї Драже»; ігри «Те­левізор», «Композитор», «Оркестр»; творча гра «Упізнай музичний портрет».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; «Музичний віночок. Робочий зошит із музично­го мистецтва. 1 клас».
Обладнання: музичні інструменти; компютер; фонохрестоматія.
Тип уроку: урок-узагальнення.

Хід уроку
Учні входять до класу під музичний супровід («Сніжинки» Я. Степо­вого ).
Перевірка готовності до уроку
Музичне вітання
Учитель. На уроках музичного мистецтва ви дізналися, що музика може зображувати різні рухи, картини природи, передавати настрій та почуття лю­дини. Музика іноді буває навіть звукозображальною. Настав час перевірити, як ви засвоїли ці знання.
Учитель (декламує вірш)
Ми у ігри різні грали,
Танцювали і співали,
А тепер пора згадати Все, що треба пам’ятати.
Хто і як малює музичні картини?
Чому їх не розглядають, а слухають?
Хто і як слухає музику?
Хто і як виконує музику?
Допишіть пропущені літери у словах:
К

м

0
3


0
р

С


X

ч





В


0
н

в
Б

ь

Що потрібно знати виконавцеві, щоб прочитати музику? Звісно, ноти та ритм — тривалість звуків. А чи пам’ятаєте ви, які тривалості звуків існують?
Гра «Телевізор»
Учитель. Уявіть, ви повернулися додому, увімкнули телевізор, а на екра­ні — знаки. Уважно розгляньте їх та запам’ятайте.
      Що це за знаки? Назвіть їх та проплескайте.
Гра «Композитор»
1.     Простукати пульс віршика: сильна доля — плескати, слабка — тупати ногою.
Тепер, діти, будем грати,
Віршики ритмізувати,
Плескати, стукати,
І ногою тупати.
2.     Скласти власну мелодію на цей текст.
Любе сонце в небі сяє,
В хоровод усіх збирає.
Розучування кращого варіанта мелодіїзі словами Гра «Оркестр»
Учитель. Як шанувальники музики, об’єднайтеся в оркестр дитячих інструментів і виконайте супровід до цієї поспівки:
Мелодія яскраво сяє,
А супровід допомагає.
Розучування та виконання на бубоні та брязкальцях ритмічного супроводу до поспівки зі співом
Творча гра «Концерт»
Виконання раніше вивчених пісень: Я. Степовий «Сніжинки», Б. Фільц «Морозець»,
О.    Янушкевич «Мама і я», українські народні пісні «Щебетала пташечка» і «Вийди, вийди, сонечко»
Творча гра «Упізнай музичний портрет»
Учитель. Коли ми мандрували країною Музики, то впізнали в ній різні настрої, почули невеличкі музичні історії, побачили картини природи. Манд­руючи цією країною, ми залюбки співали, крокували та танцювали, у ній ми навіть бачили різні портрети. Чи не так? Тож вирушаймо до галереї музич­них портретів. (На дошці — ілюстрації до музичних творів: В. Сокальський «Пташка»; П. Чайковський «Баба-Яга», «Танець феї Драже». Завдання: обра­ти малюнок-ілюстрацію до твору, що звучить, та пригадати його назву.)
Відкрийте нам один секрет:
Так чий музичний цей портрет?
Якщо хтось зміг його впізнати —
Попросимо нам показати.
Учитель. Сьогодні на уроці ви побували в ролі композиторів, виконавців і слухачів. Об’єднала всіх вас у цьому музика.
   Що вам найбільше сподобалося на уроці?
      Що вам більше подобається: виконувати, слухати або самим складати му­зику?
Ви добре працювали сьогодні на уроці, були дуже активними. Я вважаю, що ви справжні шанувальники музичного мистецтва!
Учні виходять із класу під музичний супровід («Сніжинки» Я. Степо­вого ).



Урок № 27. ДРУЖНО ПОПРАЦЮЄМО, ПОТІМ ПОТАНЦЮЄМО...
Мета:
     навчальна: учити учнів висловлювати враження від музичних творів; засвоїти з ни­ми поняття «екосез»; формувати емоційну чуттєвість, здатність сприймати та роз­кривати художній образ музики;
     розвивальна: розвивати вміння виявляти головні ознаки найпростіших типів музи­ки (танцю, маршу);
      виховна: виховувати почуття любові до природи, бережливого ставлення до неї, ін­терес до музичної творчості.
Музичний матеріал: Р. Шуман «Веселий селянин»; Л. ван Бетховен «Екосез»; поспівка «Сонечко»; В. Верменич «Повертайся, ластівко»; українська народна пісня «Вийди, вийди, сонечко».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; малюнки — ілюстрації до музичних творів; «Му­зичний віночок. Робочий зошит із музичного мистецтва. 1 клас».
Обладнання: дитячі музичні інструменти; комп’ютер; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
Учні заходять до класу під музичний супровід («Веселий селянин»
Р. Шумана).
Перевірка готовності класу до уроку
Музичне вітання
   Пригадайте відомі вам типи музики.
   Які марші ми слухали на уроках?
   Які пісні ви знаєте?
   Які марші, пісні, танці вам відомі?
Учитель. Чи відомо вам, що музика також може розповідати цікаві істо­рії, але особливою, музичною мовою. До нас на урок завітали наші «кити» — три жанри музики. Вони приготували вам музичні подарунки, а ось які — ді­знаєтесь на уроці.
Учитель. Настала весна, і почалася пора сільськогосподарських робіт для того, щоб виріс добрий урожай. Селян особливо хвилює ця пора, бо для то­го, щоб виріс гарний врожай, потрібно ретельно попрацювати на полі. А якщо робота вдалася, то й настрій буде добрим. Ось про одного такого селянина ми дізнаємось з п’єси «Веселий селянин» Р. Шумана.
Слухання п'єси «Веселий селянин» Р. Шумана
   Яким ми можемо уявити селянина?
   Чи можемо ми цю п’єсу назвати «Сердитий» або «Сумний селянин»?
      Як ви гадаєте, що робить селянин: танцює вальс, співає колискову або весе­ло крокує?
Після доброї роботи селяни гуртуються разом, щоб відпочити, і допома­гала їм музика. А яка саме — ви дізнаєтесь, якщо уважно послухаєте п’єсу Л. ван Бетховена «Екосез».
Що це за назва — екосез?
4.2.    Засвоєння нових знань Засвоєння понять
Екосез — це старовинний шотландський танець, що виконують парами.
Учитель. Послухайте «Екосез» Л. ван Бетховена та скажіть, чи зміню­вався характер мелодії.
Слухання «Екосезу» Л. ван Бетховена
   Які саме «кити» принесли нам цей твір?
   До якого типу належить перша частина твору, а до якого — друга?
Як цікаво, що в одному творі об’єднано два музичних образи — танцюваль­ний та маршовий. Тож послухайте ще раз цей твір. На першу частину музики дівчата виконуватимуть легкі підскоки на місті, а на другу - хлопчики пере­дадуть характер музики бадьорими, енергійними кроками.
Повторне слухання «Екосезу» Л. ван Бетховена та виконання в русі
4.3.          Вокально-хорова робота
Виконання поспівки «Сонечко» з проплескуванням ритму
Учитель. Як нетерпляче ми чекаємо, коли весна остаточно прожене хо­лод, устелить землю травою та квітами! А пташки наповнять гаї та діброви сво­їм голосним щебетанням. Колись уважали, що справжня весна починається 22 березня. Саме цього дня, на думку наших пращурів, із вирію поверталися пташки. У цей день випікали печиво у вигляді жайворонків чи голубів. А діти, узявши це печиво, вибігали за околицю і закликали птахів.
Птахів викликаю з далекого краюі Летіть, соловейки, на наші земелькиї Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!
Послухайте пісню В. Верменича «Повертайся, ластівко» та скажіть, про що в ній ідеться.
Слухання та розучування пісні «Повертайся, ластівко» В. Верменича
із грою на дитячих музичних інструментах (робота у зошитах, с.31)
Продовження роботи над українською народною піснею
«Вийди, вийди, сонечко»; виконання їїз танцювальними рухами
   Про що ми дізналися сьогодні на уроці?
   Які «кити» дарували нам свою музику?
   Що таке екосезі
Учні виходять із класу під музичний супровід («Веселий селянин»
Р. Шумана).






Урок № 28. ЯК НАРОДЖУЄТЬСЯ МУЗИКА?
Мета:
•    навчальна: учити учнів визначати особливості музики, що змальовує картини при­роди, спів пташок; дати визначення понять «диригент», «оркестр»;
•    розвивальна: розвивати творчі здібності, емоційність учнів, уміння імпровізувати та пластичними рухами передавати емоційний зміст і характер музичних творів;
•    виховна: виховувати любов до природи, української пісні.
Музичний матеріал: Й. Штраус вальс «Весняні голоси» (фрагмент); поспівка «Усмішка ласкава»; Т. Жупаніна «Рання бджілка»; В. Верменич «Повертайся, ластівко»; гра «Ве­селі лісові голоси».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; казка «Бджолина музика»; малюнки або ілю­страції до музичних творів; «Музичний віночок. Робочий зошит із музичного ми­стецтва. 1 клас»; вірш Г. Вієру «Весна».
Обладнання: дитячі музичні інструменти; компютер; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.


Хід уроку
Учні заходять до класу під музичний супровід («Весняні голоси»
Й. Штрауса).
 Перевірка готовності класу до урок
Музичне вітання
    Як називають людину, яка створює музику?
    Як називають людину, яка виконує музику?
    Які музичні інструменти вам відомі?
Учитель. Якщо ви почуєте вірш італійською, французькою або япон­ською мовами, то чи зрозумієте ви його зміст? Мабуть, ні, якщо ви не знаєте цих мов, і вам для розуміння його потрібен буде перекладач.
А як ви гадаєте, якщо італійський, французький або японський компози­тор напише музику, то чи зможете ви відчути та зрозуміти її настрій, побачити картини природи?
Отже, музика не потребує перекладу. Сьогодні на уроці ми переконаємось у цьому.
У чудовій музичній країні живе багато інструментів. Кожен інструмент може звучати окремо, але коли вони збираються разом, то утворюється оркестр, а керує ними музикант, якого називають диригентом.
Учитель. Життя кожної людини завжди пов’язане з природою, адже до природного світу належать не лише шелест листя та вітру, дзюрчання струмків, а й тварини, птахи і власне ми. Краса навколишнього світу викликає захоплення у поетів, художників, композиторів у всіх країнах. Одного разу ав­стрійський композитор Й. Штраус подорожував. Він їхав полем, лугом, лісом.
Чудова весняна природа, дзвін весняних голосів полонили його, тому у голові зазвучала музика, яку він так і назвав — «Весняні голоси».
ВЕСНА Чути перший гуркіт грому,
Лине ластівка додому.
Ручаї туркочуть сині,
Абрикос цвіте в долині.
Перша бджілка вилітає,
Красне сонце прославляє.
Сонце тепле, як яєчко У пташиному гніздечку.
Г. Вієру
Ми вже слухали подібну музику, тому я впевнений (-на), що ви зможете ви­значити, якому музичному «киту» вона належить. А підкажуть вам ваші ру­ки, що рухатимуться разом із музикою.
Слухання вальсу «Весняні голоси» Й. Штрауса з пластичним інтонуванням
  Чи відповідає музика вашим уявленням про весняну природу?
  Які картини допомогла «побачити» вам музика вальсу «Весняні голоси»?
І справді чудова музика: захоплює, кружляє, наповнює енергією, зігріває теплом і нібито говорить: подивись навколо, який чудовий світ! (Робота у зо­шитах, с. 33.)
Розучування поспівки «Усмішка ласкава»
Гра «Веселі лісові голоси» (звуконаслідування: «Ку-ку! Тьох-тьохі Цінь-цвірінь!
Тукі-тукі-тук! Ух-ух-ух! Дзум-дзум-дзум!»)
Учитель. Усім нам подобається весна. Ми відчуваємо її тепло, прокида­ються тварини, які впадали в сплячку, комашки та мушки, бджілки та джме­лі. До нас завітали гості, а хто саме — дізнаєтеся, відгадавши загадку.
Зимою спить, літом бринить,
Понад води, понад сади літає,
Солодку росу збирає. (Бджола)
БДЖОЛИНА МУЗИКА
З ранку до вечора на пасіці дзвенить бджолина музика.
Заплющиш очі — чуєш, немов струна бринить. Де ця струна? Може, у ву­ликах? Може, сидять там бджілки і грають на якомусь дивному інструменті? Бо бринить музика скрізь: і біля вуликів, і в саду, і в квітучій гречці. Весь світ співає. І синє небо, і сонце — все співає.
А може, тоненькі струни у квітах? Може, натягло їх сонце між пелюстка­ми? Прилетить бджола до квітки, сяде між пелюстками й грає на тих малень­ких струнах маленькими лапками.
Слухання та розучування пісні «Рання бджілка» Т. Жупаніної
  Про що йдеться в цій пісні?
  Про яку бджілку розповіла музика?
  Про що розповів у своєму вальсі австрійський композитор Йоганн Штраус?
  Яку назву має його твір?
  Який настрій весняних голосів ми почули?
Учні виходять із класу під музичний супровід («Весняні голоси»
Й. Штрауса).






Урок № 29. НА БАЛУ
Мета:
    навчальна: учити учнів співати природним звуком; засвоїти з ними поняття «мену­ет»; ознайомити учнів з особливостями танцю менует;
    розвивальна: розвивати емоційну сферу учнів за допомогою емоційного змісту му­зики Й. С. Баха, С. Прокоф'єва;
    виховна: виховувати емоційну чутливість, здатність до співпереживання, розумін­ня почуттів і думок, що виражені в музиці.
Музичний матеріал: С. Прокоф'єв «Вечір»; Й. С. Бах «Менует»; Н. Май «Виглядаєм со­нечко»; Т. Жупаніна «Рання бджілка»; поспівка «Бом-бім».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; А. Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі» (репродукція картини); малюнки — ілюстрації до музичних творів; «Музичний віночок. Робочий зошит із музичного мистецтва. 1 клас»; вірш «Зоре моя вечірняя...»Т. Шевченка.
 Обладнання: дитячі музичні інструменти; компютер; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку
Учні заходять до класу під музичний супровід («Вечір» С. Прокоф’єва).
Перевірка готовності класу до уроку
Музичне вітання
    Які танці вам відомі?
    Що таке вокальна музика?
    Яку музику ми називаємо інструментальною?
Учитель. Після насиченого різними подіями дня — навчання у школі, спілкування з друзями, підготовки уроків, допомоги батькам удома — настає вечір. Як ви гадаєте, чи може музика зобразити цю пору?
Сьогодні ми про це дізнаємося.
Розучування поспівки «Бом-бім», виконання з показом рукою руху мелодії (робота у зошитах, с. 34)
    Чи були ви коли-небудь на вечірній прогулянці з батьками?
    Що ви бачили дивного?
Учитель. Як чудово виглядає природа ввечері! Діти збираються в саду або на березі ставка, вдивляються в навколишній світ, услуховуються у звуки, обмінюються думками про почуття.
Послухайте, як видатний український поет Т. Шевченко описав свої вра­ження від вечірньої зорі.
Учитель декламує уривок з поеми «Княжна» Т. Шевченка «Зоре моя ве­чірняя...».
Які чудові поетичні слова! А ось як побачив цю картину ще один геніаль­ний митець — художник А. Куїнджі. Роздивіться репродукцію його картини «Місячна ніч на Дніпрі».
Композитори також не залишилися байдужими до вечірньої пори, адже во­ни також відображають у своїх творах навколишній світ, але зображують особ­ливо — музикою.
  Що ми можемо почути у цій вечірній музиці?
Якщо послухаєте п’єсу «Вечір» Сергія Сергійовича Прокоф’єва, то зможете дати відповідь на це запитання.
Слухання п'єси «Вечір» С. Прокоф'єва
  Як музика малює вечірню пору?
  Яку картину ви змогли б намалювати?
  Який твір С. Прокоф’єва ми вже слухали?
Учитель. Музика С. Прокоф’єва змальовує дивовижну, сповнену таєм­ниць, загадкову картину вечора. Ніжна, наспівна мелодія тихого вечора, у яку втручається густий, низький дзвін вечірнього дзвона. Послухайте ще раз цю п’єсу, і нехай ваші руки намалюють у повітрі цю вечірню мелодію, а коли ви почуєте низький дзвін дзвона — заховайте руки.
Повторне прослуховування музики з пластичним інтонуванням
4.3.          Засвоєння нових знань
Учитель. Діти, ми отримали листа, у якому нас запросили на бал. А щоб туди потрапити, звернімося до музики, адже це справжня чародійка, що допо­може нам потрапити до Німеччини давніх часів.
Отже, велика зала, запалені свічки, усі гості у старовинному одязі викону­ють старовинний танець — менует.
Менует — старовинний бальний танець, сповнений увічливих поклонів, ре­верансів, неспішних кроків.
4.4.          Слухання музики
Слухання фрагмента «Менуету» Й. С. Баха (робота у зошитах, с. 33)
Учитель. Цю музику написав німецький композитор Йоганн Себастьян Бах. Його ім’я та його твори ви ще неодноразово почуєте на уроках музики. Прислухайтесь уважно до його музики!
  Якими словами ви розповідатимете про музику менуету? Ця музика є плав­ною та спокійною чи швидкою та енергійною?
Повторне слухання «Менуету» Й. С. Баха
4.5.          Вокально-хорова робота
Учитель. Як хочеться швидше зігрітися у яскравому сонячному промін­ні! Навіть якщо йде короткий весняний дощ, ми виглядаємо сонечко. Ната- лія Май у своїй пісні «Виглядаєм сонечко» розповіла про те, як діти чекають на його теплі промінці.
Послухайте цю пісню!
Слухання пісні «Виглядаєм сонечко» Н. Май,
розучування, виконання з елементами інсценування
  Що роблять діти для того, щоб швидше визирнуло сонце?
  Які весняні пісні-веснянки ви можете згадати?
Продовження роботи над піснею «Рання бджілка» Т. Жупаніної
(з інсценуванням)
  Яку назву має старовинний німецький танець?
  У якому темпі його виконують?
Учні виходять із класу під музичний супровід («Вечір» С. Прокоф’єва).





Урок № ЗО. ХОРОВОД МЕТЕЛИКІВ
Мета:
     навчальна: учити учнів визначати особливості музичної мови; формувати емоцій­не, творче ставлення до мистецтва, життя, уявлення про багатогранні можливості музики;
     розвивальна: розвивати творчі здібності учнів, уміння завдяки музиці відчувати красу навколишнього світу;
      виховна: виховувати любов та бережливе ставлення до природи і навколишнього світу.
Музичний матеріал: Г. Сасько «Метелики над квітами»; Е. Ґріґ «Метелик»; поспівка «Усмішка ласкава»; А. Філіпенко «Зацвіла в долині»; Н. Май «Виглядаєм сонечко»; ігри «Піймай у долоньку», «Композитор».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; малюнки — ілюстрації до музичних творів; Н. За­біла «Казочка про веселого метелика»; «Музичний віночок. Робочий зошит із музич­ного мистецтва. 1 клас»; вірші «Не хочу» А. Костецького, «Метелики» Н. Красоткіної, «Зацвіла в долині. ..»Т. Шевченка.
Обладнання: дитячі музичні інструменти; компютер; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку
Учні заходять до класу під музичний супровід («Метелик» Е.Ґріґа).
 Перевірка готовності класу до уроку
 Музичне вітання
   Що таке засоби музичної виразності1
   Що таке темпі
   Якими звуки бувають за висотою?
Учитель. Останній місяць весни... Зовсім тепло на вулиці. Яка чудова по­ра! Чи хотіли б ви опинитися на квітучому лузі, де земля вкрита густим кили­мом трави та різнокольорових квітів? Отже, вирушаймо!
Учитель. Якщо ви відгадаєте загадку, то дізнаєтеся, кого ми зустрінемо на квітучому лугу.
Живу лише влітку,
Шовкові крильця маю,
Із квіточки на квітку По садочку я літаю. (Метелик)
   Що робить метелик — просто літає чи у нього також є певні справи?
Учитель читає «Казочку про веселого метелика» Наталі Забіли (див. с. 79 цього посібника).
Учитель. Коли композитор Геннадій Михайлович Сасько побачив, як легко метелики перелітають з квіточки на квіточку, він вирішив виразити своє захоплення цією картиною у музиці. Послухайте його п’єсу «Метелики над квітами ».
   Як музика змальовує політ метелика?
Слухання п'єси «Метелики над квітами» Г. Саська
Учитель. Метелик — це прикраса природи, а композитор, який побачив цю комаху, прикрасив своєю музикою наше життя. Пам’ятайте: до природи, до навколишнього світу необхідно ставитися дуже дбайливо!
Метелика ловити я не хочу.                  
Він — квітка неба, хай живе собі!         
Хай крильцями барвистими тріпоче,  
 Щоб радісно було мені й тобі!      
І квітку лісову не буду рвати,           
її додому я не понесу,           
Бо вдома їй джмеля не погойдати,
І не попити ранками росу!
І ні стеблину, гілку чи тварину
Я не ображу — це страшенний гріх!
Бо в кожній з них живе тримка живинка,
Що світиться довірою до всіх!
А. Костецький
Відомий норвезький композитор Едвард Ґріґ також був захоплений диво­вижною красою метелика.
Слухання твору «Метелик» Е. Ґріґа
   Який образ метелика змальовує нам музика Е. Ґріґа?
   Який настрій передає музика?
Гра «Піймай у долоньку» (ніжна, грайлива, похмура, легка, спокійна, жорстока,
сумна, світла, радісна)
Виконання поспівки «Усмішка ласкава» з показом руху мелодії рукою
Учитель. На попередньому уроці я прочитав (-ла) вам вірш «Зоре моя ве­чірняя...» Т. Шевченка. Послухайте ще один його вірш.
Зацвіла в долині червона калина,  Любо, любо стало, пташечка зраділа,
Ніби засміялась дівчина-дитина.   Пташечка зраділа і защебетала.
   Про що розповідає цей вірш?
Слова-порівняння, що змальовують чудову картину квітучої природи, так і просять, щоб їх заспівали. Вони схвилювали серце композитора А. Філіпен- ка — і так з’явилася чудова пісня «Зацвіла в долині...».
Гра «Композитор» (складання мелодії на перші два рядки вірша)
   Якби ви були композиторами, то яку б мелодію ви написали на цей вірш?
Послухайте пісню А. Філіпенка.
   Чи схожа його мелодія на ту, якою ви її уявили?
Слухання пісні «Зацвіла в долині» А. Філіпенка
   3 ким порівнюють калину?
   Який настрій передає ця пісня?
Учитель. Калину українці здавна вважають символом душевної краси, радості й сімейного щастя. З давніх-давен її згадують у народних казках, при­казках, прислів’ях. Наприклад, є приказка: «Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте». Крім того, про калину існує багато віршів і гарних пі­сень. Саме таку пісню ми сьогодні й вивчимо.
Розучування пісні «Зацвіла в долині» А. Філіпенка
з опорою на ритмічний рисунок мелодії
Справді, надзвичайно гарна пісня! Здається, що її створила не окрема лю­дина, а весь український народ. Пісні на слова Т. Шевченка є саме такими.
Продовження роботи над піснею «Виглядаєм сонечко» Н. Май
Учитель. Сьогодні ми збагатили свою музичну колекцію п’єсою «Мете­лики над квітами» Г. Саська.
   Чого ми навчилися сьогодні на уроці?
   Які пісні вивчили?
Учні виходять із класу під музичний супровід («Метелик» Е. Ґріґа).







Урок № 31. ЩО В МУЗИЦІ ЗВУЧИТЬ?
Мета:
     навчальна: учити учнів визначати особливості емоційного змісту, засоби музич­ної виразності, що відіграють вирішальну роль у створенні музичних образів; про­довжити формувати ладові уявлення, зорово-слухове сприйняття;
     розвивальна: розвивати творчі здібності учнів, уміння завдяки музиці відчувати красу навколишнього світу, неповторність кожного з представників живої природи;
      виховна: виховувати інтерес і любов до музики, пісні, творчої праці, бажання вчи­тися музики.
Музичний матеріал: К. Сен-Санс «Лебідь», «Слон»; М. Лисенко «Пісня Лисички» (з опе­ри «Коза-Дереза»); А. Філіпенко «Зацвіла в долині»; українська народна пісня-гра «Іди, іди, дощику».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; малюнки — ілюстрації до музичних творів та пі­сень; зображення слона, лебедя та лисички; «Музичний віночок. Робочий зошит із музичного мистецтва. 1 клас».
Обладнання: дитячі музичні інструменти; комп’ютер,  фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку
Учні заходять до класу під музичний супровід («Лебідь» К. Сен-Санса).
 Перевірка готовності класу до уроку
 Музичне вітання
   Які настрої може виражати музика?
   Пригадайте, які музичні твори допомогли нам побачити природу.
   Які засоби музичної виразності ви пам’ятаєте?
Учитель. Нас об’єднує вірний друг — музика. Вона може багато про що розповісти, підказати, розрадити, заспокоїти, адже в неї багато помічни­ків: пісні й танці, оркестри і солісти, композитори та виконавці. Ми вже знає­мо, що музика може намалювати природу, передати настрій людини і навіть... оживити картину.
Чи хотіли б ви почути і побачити ці картини?
Учитель. На дошці — малюнки тварин, але ми їх ще не бачимо. (Малюн­ки обернені зворотним боком.) Зараз прозвучить музика, ви її уважно послу­хайте та відгадайте, про кого йшлося в ній, а малюнки допоможуть дізнатися, чи правильно ми відповіли. Послухайте першу музичну загадку та скажіть, хто змальований у цьому творі?
Слухання твору «Слон» К. Сен-Санса
   Якими звуками — низькими чи високими — змальовано образ тварини?
   Як звучала музика: легко чи важко, швидко чи повільно?
А тепер погляньмо на малюнок! (Перегорнути малюнок.) Хто це? Так, слон — важкий, неповороткий, дуже великий. Тому музика, що його зобра­зила, важка, повільна, виконана на інструменті з низьким звучанням — кон­трабасі.
   Чи підказала вам музика, що робить слон?
Послухайте ще раз та намалюйте рухами рук музику слона.
Повторне слухання музики з пластичним інтонуванням
Ви відчули, що спочатку слон нібито важко крокує, а потім починає танцю­вати.
Складіть до цього твору коротеньке оповідання.
Учні складють коротенькі оповідання за прослуханою п’єсою К. Сен- Санса «Слон». Учитель заслуховує оповідання 2—3 учнів.
А ось і друга музична загадка.
Цей твір розповість вам про іншого представника живої природи.
А ось про кого — ви здогадаєтеся, почувши його музику!
Слухання «Лебідь» К. Сен-Санса
      Як звучить музика? Оберіть потрібні слова: спокійно, тихо, м’яко, ніжно, радісно, грайливо. (Робота у зошитах, с. 38-39.)
Погляньмо на малюнок! (Перегорнути малюнок.) Який чудовий птах!
Це — величний лебідь, з довгою гордою шиєю, білосніжним пір’ям. Він ти­хо погойдується на маленьких хвилях, дозволяє нам милуватися його казко­вою красою.
Ці дві п’єси так і називаються — «Слон» та «Лебідь». Написав їх французь­кий композитор Каміль Сен-Санс.
4.2.   Вокально-хорова робота Розучування поспівки «Іди, іди, дощику»
(українська народна пісня-гра)
Учитель. Чи любите ви казки? Я знаю, що так. У багатьох казках дійо­вою особою є лисичка.
   Пригадайте казки, у яких однією з дійових осіб була лисичка.
   Які риси характеру має лисичка?
Ви, мабуть, здогадалися, що на третьому малюнку ми побачимо лисичку. Але яку? Послухайте «Пісню Лисички» М. Лисенка.
   Якою, на вашу думку, буде зображена лисичка на малюнку?
Слухання твору «Пісня Лисички» М. Лисенка
   Який характер Лисички бачимо у пісні?
   Яким є настрій музики пісні?
   Якою ви намалювали б Лисичку?
Погляньте, яка вона охайна, весела! (Перегорнути малюнок.) А яка трудів­ниця! Дуже гарна лисичка!
Розучування твору «Пісня Лисички» М. Лисенка, робота над текстом, дикцією, чистотою інтонації (робота у зошитах, с. 38)
Повторення пісні «Зацвіла в долині» А. Філіпенка
Учитель. Сьогодні на уроці до нашої музичної скарбнички ми додали три музичних портрети різних тварин.
   Які картини ми побачили на уроці?
   Як музика зображувала слона та лебедя?
Учні виходять із класу під музичний супровід («Лебідь» Е. Сен-Санса).
Урок № 32. ЗУСТРІЧАЄМО ЛІТЕЧКО
Мета:
    навчальна: учити учнів розпізнавати життєвий зміст музики та на елементарному рівні висловлювати враження від музичних творів; ознайомити з шотландським му­зичним інструментом волинкою;
    розвивальна: розвивати вокально-хорові навички, емоційну чуттєвість та музич­ний досвід дітей;
    виховна: виховувати інтерес до культури свого та інших народів.
Музичний матеріал: А. Вівальді «Літо»; Й. С. Бах «Волинка»; українська народна пісня- гра «іди, іди, дощику»; українська народна пісня «Край долини мак»; м. Лисенко «Пісня Лисички»; гра «Композитор».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; малюнки — ілюстрації до музичних творів; «Му­зичний віночок. Робочий зошит із музичного мистецтва. 1 клас».
Обладнання: дитячі музичні інструменти; комп’ютер; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.

ХІД уроку
Учні заходять до класу під музичний супровід (А. Вівальді «Літо»).
Перевірка готовності класу до уроку
 Музичне вітання
    Які пісні співають діти, щоб швидше вийшло сонце?
    Які пісні-веснянки ви можете пригадати?
    Які твори, що зображують різних тварин, ви пам’ятаєте?
Учитель. Незабаром настане весела чудова пора — літо. Стало дуже при­грівати сонце, і навіть прокинулась маленька комаха, а яка — ви дізнаєтесь, якщо відгадаєте загадку:
Навесні барвиста квітка На галявині розквітла.
Лиш поглянути хотіли —
Враз знялась і полетіла.
Так, правильно, це — метелик. Отже, вирушаємо у літню подорож за мете­ликом, а допоможе нам музика.
Гра «Композитор»
    Якщо ви були б композитором, яку музику про літо ви б написали?
Учитель. Послухайте, яким уявив літо італійський композитор Антоніо Вівальді. Його твір так і називається — «Літо».
    Чи збігається настрій вашої музики з музикою композитора?
Слухання «Літо» А. Вівальді
    Якими барвами ви розфарбуєте малюнок літа?
Барвистим літом люди різних країн збираються на свята, щоб разом по­радіти цій порі року. Тож і ми разом з метеликом вирушимо на народне свя­то до далекої країни — Шотландії, щоб почути незвичайний музичний інстру­мент, що має назву волинка.
4.2.    Засвоєння нових знань Засвоєння понять
Кожен музичний інструмент має свій голос. Я хочу розповісти вам про ще один дуже цікавий й незвичний музичний інструмент — волинку. Це старовинний музичний інструмент зі шкіряного міху, у який ушиті тру­ба для надування повітря та кілька ігрових трубок з отворами. Про волин­ку знають із давніх часів у багатьох країнах світу. У Шотландії вона супро­воджує всі урочисті заходи. Під звуки волинки у давнину люди танцюва­ли на народних святах. Звучання волинки протяжне і гучне. У такт музиці танцюристи гучно тупотять дерев’яними підошвами свого взуття.
4.3.    Слухання музики Слухання звучання волинки
Учитель. Німецький композитор Й. С. Бах вирішив скопіювати звучан­ня волинки на фортепіано.
Хоча це музика не народна, а авторська, ми відчуваємо дух німецького на­родного свята, де танцюють під звучання волинки.
Послухайте уважно музичний твір «Волинка» Й. С. Баха.
   Як чергуються у музиці «спів» волинки і «тупотіння» танцюристів?
Слухання «Волинки» Й. С. Баха
Так, ми чуємо протяжні та гучні звуки волинки, які змінюються тупотін­ням взуття танцюристів.
Проплескування пульсу (звучання волинки) та ритму (тупотіння сандалів)
Повторне слухання «Волинки» Й. С. Баха з ритмічним супроводом
4.4.          Вокально-хорова робота
Повторення української народноїпісні-гри «іди, іди, дощику»
Учитель. Жодна квітка, жодна рослина не може жити без дощику.
Отже, своєю піснею закличмо весняний дощикі
В останній місяць весни особливо квітучою стає земля, яку прикрашає чу­дова, яскрава рослина — мак.
Спочатку — це чудова квітка, а згодом, коли він визріває, люди збирають макове насіння та печуть смачні пиріжки, якими ми так любимо ласувати.
Саме цю квітку оспівує український народ у пісні «Край долини мак», яку ми зараз вивчимо.
Слухання та розучування української народної пісні «Край долини мак» Продовження роботи над «Піснею Лисички» М. Лисенка
Учитель. Сьогодні ми переконалися в тому, що музика не потребує пере­кладу.
Сьогодні на уроці ми почули, що музика може передавати настрій та зма­льовувати різні музичні образи.
   Чи може музика зображувати навколишній світ?
   Які музичні образи ми зустріли у творах?
Учні виходять із класу під музичний супровід (А. Вівальді «Літо»).






Урок № 33. МУЗИЧНА ПОДОРОЖ
Мета:
•      навчальна: допомогти учням продемонструвати свої виконавські досягнення, повніше засвоїти емоційну сферу, самовиразитися; поглибити розуміння учнями зв'язків музики (мистецтва) з навколишнім середовищем;
•      розвивальна: допомогти учням усвідомити, що музика є необхідною складовою життя людини;
•      виховна: виховувати інтерес і любов до музики, пісні, творчої праці, бажання вчи­тися музики.
Музичний матеріал: Р. Шуман «Веселий селянин», Й. С. Бах «Менует», Е. Ґріґ «Метелик», Г. Сасько «Метелики над квітами», А. Філіпенко «Зацвіла в долині», Т. Жупаніна «Ран­ня бджілка», Й. Штраус «Весняні голоси»; вправа-гра «Запитання — відповідь»; ігри «Піжмурки», «Композитор», «Знайди портрет», «Танцювальна скарбничка»; творча гра «Краще виконання пісні».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; «Музичний віночок. Робочий зошит із музично­го мистецтва. 1 клас».
Обладнання: музичні інструменти; комп’ютер фонохрестоматія.
Тип уроку: урок узагальнення знань, умінь і навичок.

Хід уроку
Учні входять до класу під музичний супровід («Веселий селянин» Р. Шу- мана).
Перевірка готовності до уроку
 Музичне вітання
Учитель. Я знаю, що ви дуже любите музику, а також любите грати в різ­ні ігри.
Як ви гадаєте, чи можна поєднати це на уроці?
Учитель. Для того щоб добре співати, виразно танцювати, звісно, потріб­но бути обізнаними з музичними поняттями. Упродовж року ви навчалися му­зичного мистецтва і, мені здається, потоваришували з ним.
      Які музичні поняття вам знайомі? (Повторити «колискова», «п’єса», «щедрівка», «веснянка» таін.)
   Пригадайте, які звуки бувають за тривалістю?
   Як називають звуки довгі та короткі?
Вправа-гра «Запитання — відповідь»
Завдання: послухати уважно ритмічний рисунок, який проплескав учитель. У відповідь простукати цей самий ритмічний рисунок, але навпаки — від кін­ця до початку.
Учитель. І
Гра «Піжмурки»
Ритмізуємо гуртом Поодинці й ланцюжком.
Троє учнів виходять до дошки і стають обличчям до класу. Четвертий учень пише на дошці ритмічний рисунок коротенької пісні або поспів- ки. Увесь клас мовчки його запам’ятовує. Потім запис на дошці вити­рають, і діти, які сидять за партами, проплескують ритмічний рисунок по пам’яті. Перший з учнів, які «жмурилися», проплескує ритмічний рисунок. Другий — називає його ритмічними складами «та» або «ті-ті».
Третій — записує рисунок на дошці.
Творча гра «Краще виконання пісні»
Артисти в класі є народні.
Кого ж побачимо сьогодні?
Виконання вивчених пісень Т. Жупаніно «Рання бджілка»,
А. Філіпенка «Зацвіла в долині»
Гра «Композитор»
Учитель. Чи любите ви загадки? Тож послухайте загадку. Про кого у ній ідеться?
Лазить між ліанами,
Снідає бананами,
На хвості катається,
Хитро усміхається. (Мавпа)
      Якщо б ви були композиторами, яку б мелодію ви склали до цього вір­шика?
Складання власних мелодій, розучування кращої Гра «Знайди портрет»
Учитель. Музику створюють композитори. Багато чудової музики пода­рували нам композитори. А чи запам’ятали ви, як виглядають ці композито­ри? Завдання: послухайте музику, пригадайте її назву та оберіть портрет компо­зитора, який написав цей твір.
Слухання: Р. Шуман «Веселий селянин», Е. Ґріґ «Метелик»,
Г. Сасько «Метелики над квітами»
Гра «Танцювальна скарбничка»
Учитель. Почуття та настрої ми можемо відчути і в танцювальній музи­ці. Завдання: послухайте танцювальну музику та рухами покажіть її настрій.
Слухання музики з інсценуванням: Й. С. Бах «Менует»,
Й. Штраус «Весняні голоси», український народний танець «Аркан»
Учитель. Сьогодні на уроці ми поєднали з вами музику із грою.
   Чи подобаються вам такі ігри?
   Що найбільше запам’яталося?
Ось вже літечко веселе                 Йде до нас в міста і села.
Цілий рік ми вчились, грали,        І  як слід попрацювали.
Учні виходять із класу під музичний супровід («Веселий селянин»
Р. Шумана).





Урок № 34. МУЗИЧНА МОЗАЇКА
Мета:
•      навчальна: узагальнити вивчений учнями упродовж року матеріал; з'ясувати сту­пінь засвоєння та розуміння учнями музики як мистецтва, що розповідає про жит­тя людей і навколишній світ; з'ясувати ступінь усвідомлення особливостей емоцій­ного змісту музики;
•      розвивальна: розвивати здатність учнів виконувати основні тематичні завдан­ня року, уміння орієнтуватися в засобах музичної виразності; повторити пісні, по- співки;
•   виховна: виховувати інтерес і любов до музики.
Музичний матеріал: твори та пісні, що вивчали протягом року.
Наочні посібники: нотна хрестоматія; малюнки із зображенням музичних інструмен­тів (фортепіано, барабан, скрипка, волинка, бубон та ін.); «Музичний віночок. Робо­чий зошит із музичного мистецтва. 1 клас».
Обладнання: компютер; скринька; фонохрестоматія.
Тип уроку: урок узагальнення знань, умінь і навичок.


Хід уроку
Учні заходять до класу під музичний супровід (український народний танець «Гопак»).
 Перевірка готовності класу до уроку
Музичне вітання
Учитель. Завершується ваш перший рік навчання у школі. На наших уроках ми разом із музикою сумували та раділи, слухали спів пташок, милува­лися картинами природи, танцювали і співали.
Зараз ми перевіримо, яка музика припала вам до душі.
Виконання завдань
Учитель. У мене в руках скринька, у якій зібрано нашу музичну колек­цію. Скільки тут малюнків! Перша колекція — це музичні інструменти.
Завдання № 1
Погляньте на малюнки та назвіть відомі вам музичні інструменти. (Робо­та у зошитах, с. 42.)
Завдання №2
Музиканти є в нас справжні,
Інструмент наш не мовчить!
Запитання для уважних:
Що за музика звучить?
Слухання творів за вибором вчителя
(Е. Ґріґ «Метелик», К. Сен-Санс«Слон», «Лебідь», Й. С. Бах «Менует»)
Завдання № З
А зараз інша музична колекція — музика, з якою познайомили нас «три кити».
   Про яку музику розповіли «три кити»?
Застосовуйте певні рухи, що відповідають конкретному твору.

Слухання творів за вибором вчителя (Л. ван Бетховен «Екосез»,
М. Глінка «Полька», П. Чайковський «Вальс квітів»;
український народний танець «Гопак»; В. Сильвестров «Марш»)

      Який із цих творів — український народний танець?
      Під музику якого танцю так і хочеться потанцювати?
Слухання та виконання українського народного танцю «Гопак»
А ось ще одна помічниця — пісня. Ви вже знаєте, що пісню створюють двоє авторів: композитор і поет.
   Завершіть речення.
Слова до пісні створює... (поет).
Музику до пісні створює... (композитор).
Уважно прослухайте ритм пісні та пригадайте її назву.
ІПІІППІ (Білоруська народна пісня «Савка та Гришка»)
 ППІПППІП (Українська народна пісня «Вийди, вийди, сонечко»)
 ППППППІІ (М. Лисенко «Пісня Лисички»)
Виконання пісень за вибором учнів
Учитель. Музика розповідала нам про навколишній світ — природу, по­дії, а також людину. Здебільшого вона виражає різноманітні почуття, настрої, думки людей. Щоб зрозуміти це, необхідно знати особливу музичну мову, на­вчитися слухати музику. Отже, усі завдання музичної скриньки ви розв’язали. Ми пригадали музичні інструменти, вивчені пісні, музику, що прослухали за цей час на уроках музики.
Учні виходять із класу під музичний супровід (український народний танець «Гопак»),





Урок № 35. МУЗИЧНА МОЗАЇКА (завершення)
Мета:
•      навчальна: узагальнити вивчений учнями упродовж року матеріал; з'ясувати сту­пінь засвоєння та розуміння учнями музики як мистецтва, що розповідає про жит­тя людей і навколишній світ, а також ступінь усвідомлення особливостей емоційно­го змісту музики;
•      розвивальна: розвивати творчу уяву, фантазію учнів; виконувати пісні, вивчені про­тягом року;
•   виховна: виховувати інтерес і любов до музики.
Музичний матеріал: музичні твори, вивчені протягом року.
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети композиторів; ілюстрації до музичних творів; «Музичний віночок. Робочий зошит із музичного мистецтва. 1 клас»; опові­дання В. Біанки «Музична канарка».
Обладнання: музичні інструменти; компютер, фонохрестоматія.
Тип уроку: урок узагальнення знань, умінь і навичок.


Хід уроку
Учні заходять до класу під музичний супровід (український народний танець «Гопак»).
1.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Перевірка готовності класу до уроку
Музичне вітання
2.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Послухайте оповідання В. Біанки «Музична канарка».
Була у моєї бабусі канарка. Бабуся її дуже берегла, адже канарка була то­ненька, ніжна — уся жовтенька,— і співала чудово. Ця канарка також музику обожнювала, але лише гарну. Бабуся їй завжди найкращі свої платівки стави­ла, різні концерти.
Якось бабуся пішла з дому, а я запросив до себе хлопців. Надворі дощило, нам було нудно, і ми вирішили влаштувати оркестр.
Я взяв гребінець і тонкий папір, зробив собі губну гармошку. А хлопці — один собі склянку поставив — ложечкою стукати; інший — перевернуте по­рожнє відро — замість барабана; у третього тріскачка дерев’яна була. І почали ми грати відому пісеньку: «Мы едем, едем, едем в далёкие края!».
І нібито у нас усе складалося, почало навіть щось виходити,— раптом вхо­дить бабуся. Увійшла бабуся, посміхнулася на нашу музику. Потім поглянула на клітку та як сплесне руками:
—  Ой, що ви накоїли! Ви мою канарку вбили!
А ми до її клітки навіть не наближалися.
Поглянули — справді канарка лежить на піску, очі заплющені й ніжки до­гори.
Бабуся відразу всіх хлопців парасолькою вигнала і кинулася свою канарку серцевими краплями рятувати.
У рятувала-таки.
Бабуся трошки заспокоїлася й промовила:
—  Дурні ви! Хіба можна при ній такий огидний шум улаштовувати! Адже вона має надто ніжний слух. Вона не може витерпіти ваших тріскачок, відер і губних гармошок. Це дуже музична пташка-співачка, вона знепритомніла від вашої жахливої гри.
   Чому ж канарка знепритомніла?
Сподіваюся, ви зрозуміли, що гучність та якість звучання музики, яку ви слухаєте чи граєте, не має заважати тим, хто вас оточує. Пам’ятайте про це!
Добігає перший рік вашого навчання у школі.
Згадаймо, з якою музикою ми ознайомилися у цьому році, та дізнаємося, чого ви навчилися протягом цього року.
3. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Учитель. Музика поліпшувала нам настрій, разом із нею ми фантазува­ли, мріяли, а іноді й сумували. Я впевнений (-на), що для багатьох із вас во­на стала важливою складовою життя. Разом із музикою нас відвідували пори року — осінь, зима, весна, а також природні явища — дощик, заметіль та ін. Ми милувалися картинами природи та спостерігали за різними тваринами. Одна музика нас розважала, інша — змушувала думати, співчувати, з нею ми здійснювали цікаві подорожі до лісу, до музеїв, мандрували до казки, до дале­ких країн та у давні часи.
Про що може розповідати музика?
Яка музика залишилася навколо нас?
Слухання та аналізування музики
Учитель. Сьогодні на уроці ми пригадаємо музичні твори, що вивчили впродовж року.
Методична порада. Учні виконують або слухають твори, супроводжу­ючи їх музично-ритмічними рухами. Кожний музичний твір учитель коментує, зважаючи на тему уроку, де звучав цей твір:
• Н. Май «Перший дзвоник» (виконання);
• М. Дремлюга «Пісня про школу» (виконання);
•    українська народна пісня «Ходить гарбуз по городу» (гра-інсцену- вання);
•    український народний танець «Гопак» (слухання з танцювальними ру­хами);
О. Янушкевич «Мама і я» (виконання)',
• Б. Фільц «Морозець» (виконання з елементами інсценування)',
•    український народний танець «Метелиця» (слухання з танцювальни­ми рухами);
•    П. Чайковський «Танець феї Драже» (прослуховування з пластичним інтонуванням);
• А. Філіпенко «Біля мами гарно так» (виконання);
•    В. Косенко «Пасторальна» (прослуховування з елементами пластично­го інтонування).
4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учитель. Сьогодні на уроці відбулася значна подія — ми переконалися, що музика стала складовою вашого життя.
Що потрібно для того, щоб музика жила?
Для цього потрібні той, хто створює музику,— композитор, а також той, хто її виконує,— виконавець і той, хто її слухає,— слухач. Сьогодні на уроці ви спробували себе в усіх цих ролях.
Протягом року ви вчилися і співати, і танцювати, а головне — уважно слу­хати музику.
Попереду на вас чекають ще багато цікавих музичних зустрічей, але пер­ший суттєвий крок назустріч музиці ви зробили успішно.
Учні виходять із класу під музичний супровід (український народний танець «Гопак»),


ДОДАТКИ
ЧОМУ ДЯТЕЛ НЕ ВМІЄ СПІВАТИ
Колись дуже давно в лісі було тихо-тихо тому, що пташки не вміли співати. Тільки вітер ворушив листя, свистів між гілками, розгойдуючи старі дерева.
Якось у ліс зайшла чарівниця й почала роздавати пташкам пісні. Здійняв­ся страшенний галас. Пташки кружляли навколо чарівниці й навперебій про­сили дати кожній найкращу пісню.
— Мені хочеться спокійну пісню,— сказала Горлиця.
—  А мені веселу! — відгукнувся Чиж.
—  А мені мрійливу й таку, щоб мене одразу впізнали за голосом! — скрик­нув Голуб.
Півень, який прибіг із села, попросив пісню голосисту і дзвінку.
Соромливий, тихий Соловей скромно стояв осторонь, не наважуючись про­сити пісню. Тільки думав: «Ой, як хочеться мені пісеньку! Я б співав її так, щоб усім сподобалось».
А дятел саме вибирав жуків із кори сосни. Тому й запізнився.
—  А мені,— крикнув він ще здалека,— треба простеньку пісеньку, але дзвінку. Я нею всіх будитиму та оспівуватиму схід сонечка.
Чарівниця, так і не помітивши Солов’я, останню пісеньку віддала Дятлові. Зраділий Дятел звернувся до Солов’я:
—  Соловейку, виконай свою пісеньку, а ми всі підхопимо. А потім я свою проспіваю.
— В мене немає пісеньки,— із сумом відповів соловей.— Усім роздали, а мені не вистачило...
Дятлові стало дуже шкода Солов’я. Він подумав-подумав — і віддав свою пісню пташці, яка засумувала. А сам залишився без пісні.
Відтоді ранком у лісі дзвенять сотні пташиних голосів. Але Дятел аніскіль­ки не заздрить, не жалкує, що в нього немає пісеньки. Він гордовито й весело б’є своїм дзьобом по дубовій або сосновій корі. І всі люблять і поважають Дят­ла, хоч він і не вміє співати.
Хао Ньїєн
КАЗОЧКА ПРО ВЕСЕЛОГО МЕТЕЛИКА
Літнього ранку на узліссі бджілки й мурашки роблять зарядку, тільки Ме­телик спить. Усі, крім нього, пішли в ліс працювати — адже незабаром осінь, а за нею й зима. Прокинувшись і не побачивши нікого навкруги, Метелик та­кож полетів до лісу й почав танцювати, та так, що комахи, які проходили й пролітали поблизу, зупинялися, дивлячись на нього. Йому це дуже подоба­лося, і він ще жвавіше продовжував танцювати.

Але незабаром усі розійшлися — адже потрібно працювати. А Метелик не зрозумів, чому ніхто на нього не дивиться, образився й заплакав. Сорока, ді­знавшись, у чому справа, порадила йому полетіти до мудрої Старої Бджоли, може, вона допоможе. Полетіли до неї разом. Бджола відразу зрозуміла, чо­му засумував Метелик, і вирішила йому допомогти. Головне, не можна бу­ти таким безтурботним, коли всі навкруги працюють. Стара Бджола попроси­ла бджілок зібрати мед з квітів, і Метелик почав їм допомагати. Він захопився цією справою, і настрій його поліпшився. Тепер Метелик зрозумів, чому лісо­ві мешканці перестали звертати на нього увагу, адже він, на відміну від інших, нікому не приносив користі.

Немає коментарів:

Дописати коментар