Конспекти уроків 2 клас за Аристовою

Розділ 3. ОСНОВНІ МУЗИЧНІ ЖАНРИ (9 год)
 Урок № 17. ПОДОРОЖ ІЗ ПІСНЕЮ, ТАНЦЕМ, МАРШЕМ
•    навчальна: навчати учнів визначати зміст і характер музики, звертаючи увагу на за­соби виразності; повторити поняття музичних жанрів; засвоїти поняття «пісня», «та­нець», «марш»;
•    розвивальна: розвивати музичний слух учнів, уміння відчувати емоційно-образний зміст музики, передавати його у виконанні;
    виховна: виховувати зацікавленість авторською музикою та фольклорною твор­чістю.
Музичний матеріал: П.Чайковський  «Вапьс снігових пластівців» марш з бапету «Лускунчик»; колядка «Ой коляда-колядниця»; щедрівка «Ой там за горою»; поспівка «Коляд, коляд, колядниця»; А. Мігай «Зимонька-зима».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети А. Мігай,
П. Чайковського.
Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
Учні входять до класу під музичний супровід (марш з балету «Лускунчик» П. Чайковського).
Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання
2.       АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
    3 якими музичними «китами» ми знайомилися на попередніх уроках?
    Які українські танці вам відомі?
    Чим різняться пісня, танець та марш?
Учитель. Як же називають наших друзів-«китів» у музичному світі? Як­що ви будете уважними на уроці, то сьогодні вдома зможете розповісти про це своїм батькам.
Робота з поняттями
Пісня, танець і марш — це жанри музики.
Слухання музики
Учитель. Сьогодні ці музичні жанри запросили нас до відомої казки про Лускунчика.
Ви знаєте, що події цієї казки розгортаються під час новорічного свята, ко­ли здійснюються бажання, мрії та відбуваються чарівні події. Годинник у вітальні пробив дев’ять разів. Стрепенулася велика сова на го­диннику і заплескала крилами. 
Здається, усе готово. Можна розпочинати свято.
— Заходьте, діти! — Пан радник відчинив навстіж двері. Галасливою зграй­кою увірвалися дітлахи в кімнату і... застигли на порозі від подиву і захвату.
Посеред кімнати сяяла вогнями красуня ялинка. На її гілках росли горі­хи, солодкі яблука і строкаті цукерки, світилися золоті та срібні кулі, сот­ні маленьких свічок, як зірочки, виблискували в густій зелені, чудові гусари на білосніжних конях були готові будь-якої  миті кинутися в атаку, а ошатні ляльки стежили за ними захопленими поглядами.
Але ось грянув марш, і господар будинку почав роздавати подарунки. Який тут здійнявся галас! Та ще цей завзятий марш: не помітиш, як ноги самі почи­нають відбивати ритм. І ось вже Марі, Фриц та їхні гості марширують навколо ялинки, притискаючи до грудей дорогоцінні подарунки.
Послухайте музику до цього фрагмента казки та дайте відповідь на запи­тання.
  До якого музичного жанру належить ця музика?

Слухання маршу
з балету «Лускунчик» П. Чайковського
  Яким є характер цього маршу?
І тут сталося диво — Лускунчик розплющив очі. Проте це був уже не Лус­кунчик, потворна дерев’яна лялька. Це був Принц-красень, який простягав руки до своєї рятівниці.
Марі довірливо сперлася на руку Принца, готова йти за ним куди завгодно.
Слухання «Вальсу снігових пластівців» з балету «Лускунчик» П. Чайковського
     Яку музику почули Марі та Принц, милуючись кружлянням снігових пла­стівців?                                                                                     
                                                                                          Чим різняться марш та вальс до балету «Лускунчик»?                                                      —
Цю музику створив російський композитор Петро Чайковський. У його творах ми відчуваємо святковий настрій, як, наприклад, сьогодні у марші та вальсі до балету «Лускунчик». Але є ще один жанр, без якого не обходиться жодне свято. Що це за жанр? Так, це пісня.
  Які пісні виконують на новорічні свята?
Послухайте колядку «Ой коляда-колядниця» та щедрівку «Ой там за го­рою» та дайте відповідь на запитання.
  Яким є характер цих пісень?
Слухання колядки «Ой коляда-колядниця» та щедрівки «Ой там за горою»
Вокально-хорова робота
Вивчення та виконання поспівки «Коляд, коляд, колядниця»
Продовження роботи над піснею А. Мігай «Зимонька-зима»
5.    ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда
Учитель. Отже, у нашій подорожі країною Музика нас супроводжувала основні жанри музики.
  Про які музичні жанри ви дізналися?
  Чим різняться ці три жанри?
Учні виходять із класу під музичний супровід (марш з балету «Лускун­чик» П. Чайковського).




Урок № 18. У МІСТІ ОПЕР
Мета:
•  навчальна: дати визначення поняттям «соліст», «хор», «голос»;
•  розвивальна: розвивати емоційну сферу та уяву учнів, навички уважного слухача й виконавця, здібності тонко відчувати й розуміти зміст і характер музичних творів; підтримувати весняні настрої учнів засобами музики;
•  виховна: виховувати в учнів музичну культуру.
Музичний матеріал: М. Коваль. Тема Кози, хор козенят «Цілий день співаєм, граєм», те­ма Вовка з опери «Вовк та семеро козенят»; поспівка «Коляд, коляд, колядниця».
 Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет М. Коваля; зображення палаців, орке­стру, фрагмента оперної вистави.
Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
Учні входять до класу під музичний супровід («Зимонька-зима» А. Мі­гай).
 Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання
 2.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель, Наші подорожі країною Музика були дуже різноманітними: разом із Музикою ми відвідали Норвегію, Німеччину, Росію; дізналися про музику, яку склав народ та яку створили композитори, ознайомились із трьо­ма «китами», тобто жанрами музики,— піснею, танцем та маршем. А сього­дні на нас чекає подорож до красивого палацу, де можна не тільки почути, але й побачити різні цікаві історії, що розповідатимуть нам мовою музики. У цьо­му палаці на нас очікує зустріч ще з одним музичним жанром. Чи здогадалися ви, куди саме ми сьогодні помандруємо?
Учитель (під час розповіді вчителя учні розглядають ілюстрації). Які чудові палаци — урочисті, красиві! Це незвичайні будинки — це будівлі те­атрів, де панує музика. Якщо ми зайдемо до театру, то спочатку потрапимо у фойє — просторе приміщення, де можна зняти верхній одяг та трохи від­почити. Потім ми пройдемо до великої зали зі зручними кріслами, великою сценою та оркестровою ямою перед нею, де розміщуються музиканти. Отже, займаємо свої місця! Повільно гаснуть люстри, і тільки з оркестрової ями ллється таємниче світло. Музиканти, тримаюючи різні  музичні інструменти, завмерли в очікуванні. Велика завіса, що закриває сцену, здається нерухомою. Ще мить — і почнеться казка!
Ось між музикантами йде людина — це диригент. Але зараз він перетвориться на справжнього чарівника: підніме свою чарівну паличку — і зазвучить музика! Ще один помах паличкою — відкривається завіса і починається каз­ка! Але це незвичайна казка: у ній усі герої спілкуються співаючи. Коли співає один артист — його звуть солістом, а коли на сцені багато дійових осіб співа­ють разом — ми знаємо, що це співає хор.
Чи здогадалися ви, як називають цю музичну виставу? Так, це — опера, музична вистава, у якій усі герої співають, і тому театр, де відбувається опера, називають оперним.
Пишуть опери композитори. Вони справжні казкарі, і, мабуть, тому вони часто звертаються до казки.
Слухання музики
Учитель (демонструє ілюстрацію до казки «Вовк та семеро козенят»). Розгляньте малюнок.
    Яку казку він вам нагадує? («Вовк та семеро козенят»)
    Хто є персонажами цієї опери? (Коза, козенята і Вовк)
Композитор Маріан Коваль за сюжетом цієї казки створив оперу.
    Послухайте кілька фрагментів опери та спробуйте впізнати персонажів.
Слухання фрагментів опери «Вовк та семеро козенят» М. Коваля (тема Кози, хор козенят, тема Вовка)
    Чи можете ви здогадатися, хто зараз співає?
    Якими є голоси Кози, козенят та Вовка? (Високі, низькі, грубі, ніжні) Найдавніший і надзвичайний інструмент — це людський голос. У кожного з нас він має неповторний тембр.
Вокально-хорова робота
Виконання поспівки «Коляд, коляд, колядниця»
Учитель. Домалюйте ритмічний рисунок поспівки «Коляд, коляд, ко­лядниця».
П     п       п           п
п     п     п      п
Ко_ляд, ко ляд, ко_ляд_ни_ця,
доб ра з ме дом па_ля_ни_ця.
А без ме ду не та_ка,
дай_те, тіт ко, п’я_та_ка.
Розучування хору козенят
«Цілий день співаєм, граєм»
з опери «Вовк та семеро козенят» М. Коваля
4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

Як називається театр, у якому можна переглянути оперу?
       Що таке опера?
       За якою казкою М. Коваль написав оперу?
Учні виходять із класу під музичний супровід (хор козенят «Цілий день співаєм, граєм» з опери «Вовк та семеро козенят» М. Коваля)

Урок № 19. ЧАРІВНИЙ СВІТ ОПЕРИ
Мета:
    навчальна: продовжити з учнями роботу над поняттями «опера», «жанри музики»; навчати учнів розрізняти різні музичні жанри; пояснити учням їх значення для ха­рактеристик музичних образів;
    розвивальна: розвивати емоційну сферу та уяву учнів, навички уважного слухача й виконавця, здібності тонко відчувати й розуміти зміст і характер музичних творів; підтримувати весняні настрої учнів засобами музики;
    виховна: виховувати в учнів музичну культуру.
Музичний матеріал: Ж. Бізе «Марш Тореадора» з опери «Кармен»; М. Коваль. Хори «Се­меро козенят», «Цілий день співаєм, граєм» з опери «Вовк та семеро козенят».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Ж. Бізе, М. Коваля.
Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
Учні входять до класу під музичний супровід («Марш Тореадора» з опе­ри «Кармен» Ж. Бізе).
Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання
2.        АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
 Бесіда
. Які жанри музики вам відомі?
    Як називається театр, у якому можна переглянути й послухати оперу?
    Що таке опера?
Учитель. Сьогодні ми знову відвідаємо оперний театр у супроводі одного з жанрів музики — маршу. Цікаво, адже марш — це музика, під яку крокують військові, спортсмени. Чи може він знайти своє місце в опері? Сподіваюся, му­зика нам про це сьогодні розповість.
Учитель. Отже, опера привела нас до Іспанії. Сьогодні тут корида (форма бою биків). Ви чуєте ці звуки?
Звучить фрагмент «Марш Тореадора» з опери «Кармен» Ж. Бізе.
Це — «Марш Тореадора» з опери «Кармен» Жоржа Бізе.
Тореадор — це людина, яка на очах багатьох глядачів б’ється з биком. «То­реадор — сміливіше в бій!» — співає він.
Послухайте «Марш Тореадора» та дайте відповідь на запитання.
    Який характер має цей марш?
Слухання «Маршу Тореадора» з опери «Кармен» Ж. Бізе
    Як ви вважаєте, яким має бути Тореадор — сильним і сміливим чи нерішу­чим?      
    Чи надає саме така музика людині сміливості та рішучості?
    Як ви вважаєте, а чи змогла б пісенна або танцювальна музика надати То­реадорові бойового настрою?
    Хто виконує цей марш — соліст чи хор?
Гра «Я стверджую»
Учитель. Я називатиму твердження, що характеризують музику. Якщо, на вашу думку, твердження є правильним, ви маєте швидко його «впіймати в долоні» (оплеском) і повторити вголос. Якщо ви з ним не ЗГОДНІ, ТО СИДІТИ тихо.        
Я стверджую, що музика Тореадора:
• бадьора, (учні плескають у долоні й повторюють)
• чітка, (учні плескають у долоні й повторюють)
• плавна,
• повільна,
• радісна, (учні плескають у долоні й повторюють)
• похмура.
Я стверджую, що цей марш звучить у:
• балеті,
• опері, (учні плескають у долоні й повторюють)
• концерті.
Я стверджую, що опера, у якій звучить цей марш, має назву:
• « Лисичка, Котик та Півник »,
«Кармен», (учні плескають у долоні й повторюють)
• «Вовк та семеро козенят».
Учитель. До речі, марш звучить і в опері М. Коваля «Вовк та семеро козенят».                                                                                               
Послухайте його і дайте відповідь на запитання.
  Яким є характер цього маршу?
Слухання хору «Семеро козенят» з опери «Вовк та семеро козенят» М. Коваля
Вокально-хорова робота
У ч и т е л ь. В опері герої співають і як солісти, і в хорі. Вивчимо хор «Семеро козенят».
Розучування хору «Семеро козенят» з опери «Вовк та семеро козенят» М. Коваля
Повторення хору
«Цілий день співаєм, граєм»
з опери «Вовк та семеро козенят» М. Коваля»
5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учитель. Отже, ми переконалися, що опера — це такий жанр, у якому  ми можемо зустрітися і з піснею, і з танцем, і з маршем.
Бесіда
  Які марші ми сьогодні почули?
  Хто такий тореадор?
  Яким є характер маршу з опери «Кармен» Ж. Бізе?
  Як звали сімох козенят?
Учні виходять із класу під музичний супровід («Марш Тореадора» з опе­ри «Кармен» Ж. Бізе).



Урок № 20. ОПЕРА І КАЗКА
Мета:
    навчальна: навчати учнів визначати особливості емоційного змісту, засоби музич­ної виразності, що відіграють вирішальну роль у створенні музичних образів; про­довжити формувати в учнів зорово-слухове сприйняття;
  розвивальна: розвивати творчі здібності учнів;
     виховна: прищеплювати учням любов до музики, пісні, творчої праці; прищеплюва­ти бажання навчатися.
Музичний матеріал: пісня Кози, пісня Лисички, пісня Рака з опери М. Лисенка «Коза- Дереза»; С. Дяченко «Круть і Верть»; С. Прокоф'єв «Дощ і веселка».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет М. Лисенка; ілюстрації до опери «Коза- Дереза».
Обладнання: ТЗН; музичний інструмент; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
Учні входять до класу під музичний супровід («Дощ і веселка» С. Прокоф'єва).
Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання
Учитель. На попередніх уроках ми познайомилися з операми, які напи­сали композитори різних країн: побували на кориді в Іспанії (опера «Кармен» Ж. Бізе), познайомились із оперою російського композитора Маріана Коваля (опера «Вовк та семеро козенят»).
Сьогодні нас очікує зустріч з українською дитячою оперою.
  Пригадайте, що таке опера.
  Де можна переглянути та прослухати оперу?
  Як слід поводитися у театрі?
Учитель. Ми дуже любимо казки, адже в них добро завжди перемагає зло. Композитори також люблять казки, тому пишуть багато музики до них — так і виникають чудові музичні вистави.
  Які музичні казки вам відомі?
  Пригадайте, з ким із казкових героїв вас познайомила музика.
Український композитор Микола Лисенко створив три дитячих опери за мотивами українських народних казок: «Пан Коцький», «Зима і Весна», «Коза-Дереза».
Пригадаймо казку про Козу-Дерезу.
Жила-була вперта Коза. Ніхто не міг їй догодити: ані Бабуся, ані Дідусь, ані їхні онуки. Розсердившись, Дідусь вигнав її з дому, і оселилася Коза у хаті Лисички. Та так оселилася, що й господиню хатки —Лисичку — з оселі й ви­гнала.
Як це сталося — розповість музика.
  Прослухайте пісню Кози й скажіть, про що в ній ідеться.
Слухання та розучування пісні Кози з опери М. Лисенка «Коза-Дереза», виконання з ігровими діями
Ігрові дії до виконання пісні Кози з опери М. Лисенка «Коза-Дереза»
З-поміж учнів класу обирають Козу.
Співаючи пісню, діти показують їй, що вона «півбока луплена» (б’ють се­бе кулачками по правому або лівому боці), «за три копи куплена» (піднімають угору три пальці), далі тупотять ногами, «колють» перед собою «ріжками» (виставляють пальці), замітають «хвостиком» (руками позаду себе), знову ту­потять і з вигуком «Тут тобі й край!» тікають навсібіч.
Роздратована Коза намагається їх наздогнати. Той, кого вона спіймає або торкнеться, стає на її місце, і гра триває.
Учитель. А ось Лисичка — добра, лагідна та працьовита; її хатка — охайна та чепурна.
Прослухайте, чи відрізняється її пісня від пісні Кози.
Слухання пісні Лисички з опери «Коза-Дереза» М. Лисенка
  Чия пісня лагідна, а чия — сувора та зла?
Дуже скривдила Коза Лисичку. Навіть Вовк, хоча й вихвалявся, що силь­ний і хоробрий, не впорався з Козою.
А ось Рак, хоча й не такий великий і страшний, як Вовк, натомість дуже хоробрий.                                                                              
Він не злякався Кози — вигнав її з Лисиччиної хатки.
Пісня Рака звучить упевнено й бадьоро.
Слухання пісні Рака з    опери «Коза-Дереза» М. Лисенка
  Чи сподобалася вам казка, яку розповіла музика?
  Які звірі діють в опері?
  Чим різниться музика їх пісень?
Вокально-хорова робота
Учитель. Якщо в опері багато персонажів і кожен з них має власну пі­сеньку, отже, є пісні, створені за казковим сюжетом.
Прослухайте пісеньку «Круть і Верть», музику і слова до якої написав Сер­гій Дяченко, і скажіть, сюжет якої казки став основою для цієї пісні.
Слухання пісні «Круть і Верть» С. Дяченка
  Яку казку розповіла нам пісня?
  Чому мишенята Круть і Верть не допомагали Півникові?
  Чому їм стало соромно і вони почали працювати разом із Півником?
Розспівування
Розучування пісні «Круть і Верть» С. Дяченка;
робота над образним змістом твору
5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учитель. Отже, під час уроку ми познайомилися з цікавою музикою, що допомогла нам здійснити подорож казками.
Бесіда
  3 якими казками ми познайомилися на уроці?
  Пісня якого персонажа вам сподобалася найбільше?
Учні виходять із класу під музичний супровід («Круть і Верть»
С. Дяченка).
Урок № 21. У МІСТІ БАЛЕТІВ
Мета:
•   навчальна: навчати учнів визначати особливості емоційного змісту, засоби музич­ної виразності, що відіграють вирішальну роль у створенні музичних образів; про­довжити формувати в учнів зорово-слухове сприйняття; дати визначення поняття «балет»;
•  розвивальна: розвивати творчі здібності учнів;
•   виховна: прищеплювати, учням любов до музики, пісні, творчої праці; прищеплюва­ти бажання навчатися.
Музичний матеріал: П. Чайковський. Балет «Лебедине озеро»; М. Коваль «Колискова мами-Кози» з опери «Вовк та семеро козенят».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети М. Коваля, П. Чайковського.
Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
Учні входять до класу під музичний супровід (балет «Лебедине озеро» П. Чайковського).
Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання
Учитель. Ми вже побували в оперному театрі, тому знаємо, що саме в цьому театрі можна переглянути оперний спектакль. А які вистави ще мож­на побачити в цьому театрі?
Сьогодні до театру нас супроводжуватиме танець.
У ч и т е л ь. Казкова тема завжди приваблювала професійних композито­рів, які своєю музикою надавали цим казкам друге життя. Казку можна переповісти словами, показати на сцені театру або в кіно. У таких виставах усе зрозуміло, адже дійові особи спілкуються за допомогою діалогу. Але існує вид мистецтва, у якому зміст передається шляхом поєднання музики, хорео­графії (танцю) та сценічної дії. Назву цього виду мистецтва ви дізнаєтеся, розв’язавши ребус.
БАЛЕТ — ребус
1
2
3
4
5
Б
А
Л
Е
Т

А— 2
Ж — 9
Н — 16


Б— 1
3—10
0 — 18


В —6
1—11
П — 13


Г — 7
К — 14
Р— 15


Д-8
Л —3
С— 17


Е —4
М — 12
Т — 5

АБО




1
2
3
4
5
Б
А
Л
Е
Т
1       — Український народний інструмент. (Бандура)
2       — Український народний танець, що виконують чоловіки. (Аркан)
3  — Інструмент для їжі або музичний інструмент. (Ложка)
4  — Ім’я композитора, який написав «Ранок». (Едвард)
5  — Назва музичного жанру. (Танець)
Робота з поняттями
Балет - музична вистава, у якій думки та почуття передають за допомогою танцю.
Учитель. Французьке слово ballet походить від італійського ballo —танцюю. Балет — це також музичний жанр. Ось уже понад три сторіччя цим словом називають виставу, у якій поєднуються музика, танець, драматичне й образотворче мистецтво. Уявляєте, яке це важке завдання — розповісти ліс мовою танцю про перемогу добра над злом, краси над потворністю.
Отже, ви вже знайомі з російським композитором
П.Чайковським, я написав музику до трьох балетів. Понад 100 років вони йдуть на сценах всіх балетних театрів світу. Зараз ви почуєте музику до найвідомішого балету П.Чайковського «Лебедине озеро». У ній ідеться про дівчат, яких злий чарівник перетворив на лебедів. (Учитель розповідає початок сюжету балету  П.Чайков-ського  «Лебедине озеро» — див. с. 66 цього посібника.)
Послухайте фрагмент з балету «Лебедине озеро» та скажіть, до якого епізоду казки, яку ви щойно прослухали, створено цю музику.
Слухання фрагмента балету «Лебедине озеро» ГІ. Чайковського
Яким є характер цього танцю?                             
Хто його виконує на балетній сцені?
Музика цього танцю відривчаста, немов маленькі лебедята вчаться ходити та літати. Рухи у них дрібні, кроки короткі, щоб підтримувати один одного. Вони тримаються за крильця. Послухайте ще раз цей танець, але в іншому виконанні.
Порівняйте, чим різниться звучання танцю у виконанні на фортепіано та симфонічним оркестром.
Слухання фрагмента балету «Лебедине озеро» П. Чайковського у виконанні на фортепіано
Вокально-хорова робота
Учитель. Коли настає ніч, усі мами співають колискові своїм діточкам і малюкам, і кошенятам, і козенятам. Саме таку колискову співає мама-Коза у відомій уже вам опері «Вовк та семеро козенят» М. Коваля. Послухайте та  дайте відповідь на запитання.
Чи схожа вона на колискову, яку співала вам ваша мама, і чим?
Слухання «Колискової мами-Кози» з опери «Вовк та семеро козенят» М. Коваля
Розучування «Колискової мами-Кози»
з опери «Вовк та семеро козенят» М. Коваля       
(робота над диханням, одночасним початком співу, м'якістю звуковедення)
4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учитель. Завдяки тому, що хороша балетна музика існує і поза балетом- виставою, просто як музика, досить  часто наше знайомство з геніальними балетами починається не в театрі на виставах, а в концертній залі, по телебаченню  або на уроці, коли ми слухаємо окремі танці — такі, як «Танець із кубками» або «Танець маленьких лебедів». Але я раджу вам запросити своїх батьків  разом із вами переглянути балетну виставу у театрі. Ви отримаєте справжнє  задоволення!
Учні виходять із класу під музичний супровід  (балет «Лебедине озеро» П. Чайковського).




Урок № 22. ПРИГОДИ НА БАЛЕТНІЙ СЦЕНІ
Мета:
• навчальна: навчати учнів визначати та розкривати виражальне значення елемен­тів музичної мови, особливості танцю та маршу для розкриття казкових образів му­зики С. Прокоф'єва; засвоювати поняття «танцювальність», «міміка», «жести»;
розвивальна: розвивати в учнів спостережливість, почуття ритму;
виховна: виховувати зацікавленість народною піснею, казкою, музикою С. Про­коф'єва, любов до них.
Музичний матеріал: А. Філіпенко «Ой весела дівчинка Олена», М. Коваль. Пісні з опери «Вовк та семеро козенят», С. Прокоф'єв «Вальс» із балету «Попелюшка».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети А. Філіпенка, М. Коваля, С. Прокоф'єва.
Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
Учні входять до класу під музичний супровід («Вальс» із балету «Попе­люшка» С. Прокоф'єва).
Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання
2.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Сьогодні на уроці на нас чекає ще одна зустріч із театральною музикою. Знову ми сидимо у театрі: ось вона, знайома завіса, за якою відбува­ється підготовка до вистави, у оркестровій ямі музиканти налаштовують свої інструменти. Яку саму виставу сьогодні ми переглянемо — ви, мабуть, здога­даєтеся самі.
Учитель. Ця дівчина жила з батьком, мачухою та двома її доньками. Ма­чуха любила своїх доньок та ненавиділа свою падчерку, яку примушувала ви­конувати всю брудну й важку роботу в домі. Бідна дівчинка навіть не мала сво­го ліжка, і тому вночі вона спала у ящику з попелом.
• Чи здогадалися ви, що за казка до нас завітала?
Слухання музики
Учитель. Так, це казка про Попелюшку. Попелюшка дуже любила тан­цювати. А де можна було потанцювати? Звісно, на балу. Попелюшка мріяла потрапити до королівського палацу на бал. Усе, чого дуже бажаєш, обов’язково здійсниться! Так сталося і з Попелюшкою. Одного разу у палаці короля відбув­ся бал. Мачуха та її доньки вирушили туди, а Попелюшку залишили вдома. Але добра Фея вирішила нагородити Попелюшку за її добрий характер та пра­цьовитість. Вона перетворила її вбрання на чудову сукню, а її ніжки взула у кришталеві черевички. Гарбуз перетворила на карету, а мишей — на коней. Попелюшка вирушила на бал!
«У залі запанувала тиша. Гості перестали танцювати, музики грати: так уразила їх краса незнайомої дівчини. Чути було тільки шепіт:
— О, яка вона гарна!
Король, хоч який був старий, теж не зводив з неї очей і пошепки сказав ко­ролеві, що давно вже не бачив такої вродливої й милої дівчини.
Усі дами придивлялися до сукні та зачіски незнайомки, щоб завтра й со­бі зробити такі самі, якщо тільки знайдеться такий крам і такі вмілі кравці та перукарі...
Принц посадовив Попелюшку на почесне місце, а потім запросив до танцю. І Вона танцювала напрочуд граційно, і всі гості милувалися нею.
Після танців подали різні смачні наїдки та питва, але принц і не торкнувся  їх — він дивився тільки на красуню гостю і думав тільки про неї».
  Який танець виконували Попелюшка та принц?
Послухайте музику — і ви впізнаєте цей танець.
Слухання «Вальсу»
з балету «Попелюшка» С. Прокоф'єва.
  Що ви почули у цій музиці?
  Які настрої, почуття Попелюшки передає музика?
Діти, коли я слухаю цю музику, я завжди захоплююся тим, як композиторові  мовою музики так влучно вдається передати образи, характери героїв.  Музика Попелюшки ніжна, дещо сумна. Написав музику до цього балету російський композитор Сергій Прокоф’єв.
Заплющте очі та уявіть, що ви — маленькі принци та принцеси, танцюєте  на балу.
Повторне слухання музики з пластичним інтонуванням
Які б чудові не були окремі танці, проте тільки вони не можуть складати  балет. Що ще для цього потрібне? Як розповісти цілу історію, але не словами, а рухами?
Робота з поняттями
Саме танцювальність музики, а також міміка, жести допомагають артистам балету розігрувати драматичні сцени, різноманітні танцювальні пантоміми.
Вокально-хорова робота
Учитель. Настав і наш час розповісти музичну історію, але не у танці, а у пісні. Послухайте пісню про дівчаток і хлопчиків, які дуже хотіли потан­цювати, та дайте відповідь на запитання.
  Яким є характер цієї пісні?
Слухання пісні
«Ой весела дівчинка Олена» А. Філіпенка Розспівування, розучування пісні, спів за ролями Повторення пісень
з опери «Вовк та семеро козенят» М. Коваля
 4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учитель. Упродовж двох уроків ми ознайомилися ще з одним музичним жанром — балетом, що розповів нам цікаві казки. Щоб дізнатися про всі при­годи головних героїв, обов’язково прочитайте ці казки або запросіть ваших батьків разом із вами переглянути ці вистави у театрі.
Бесіда
  Музику до якого балету ми сьогодні слухали?
Учні виходять із класу під музичний супровід («Вальс» із балету «По­пелюшка» С. Прокоф’єва).



Урок № 23. НА КОНЦЕРТІ
Мета:
   навчальна: розповісти учням про музику як мистецтво, що розкриває життя людей і навколишній світ; з'ясувати ступінь усвідомлення учнями особливостей емоційно­го змісту музики; дати визначення поняття «концерт»; продовжувати ознайомлюва­ти учнів із поняттям «темп»;
   розвивальна: розвивати здатність учнів виконувати основні тематичні завдання чверті, уміння орієнтуватися в засобах музичної виразності;
    виховна: прищеплювати учням зацікавленість музикою.
Музичний матеріал: українська народна пісня «Ой лопнув обруч»; І. Беркович. Кон­церт № 2 для фортепіано з оркестром (частина 3); поспівка «Весну зустрічаєм»; А. Філіпенко «Ой весела дівчинка Олена».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети І. Берковича, А. Філіпенка.
Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
Учні входять до класу під музичний супровід (українська народна пісня «Ой лопнув обруч»).
1.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання
2.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Бесіда
   Хто виконує музику?
   Чим відрізняється інструментальна музика від вокальної?
   Які ви можете пригадати інструментальні твори? вокальні?
3.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Я переконаний (-на), що всі ви любите музику. А де її можна почути, якщо не вдома? Звісно, на концерті. Запрошую вас відвідати концерт та дізнатися, що означає це чудове слово.
4.  ОСНОВНА ЧАСТИНА
Учитель. Слово «концерт» має два значення. У першому значенні — це виконання музичних творів перед слухачами. Існує сольний концерт, у якому бере участь один артист, а також збірний, де виступають багато артистів.
Друге значення слова «концерт» — це змагання. І справді, на концерті, де виступають багато виконавців, вони начебто змагаються між собою.
Робота з поняттями
Існує ще одне значення цього слова. Концертом називають великий ін­струментальний музичний твір, що написаний для якогось музичного інструмента — фортепіано, скрипки або віолончелі — та симфонічного ор­кестру. Концерт — це також музичний жанр.
Такий твір зазвичай містить три частини, кожна з яких написана у різ­ному темпі.
   Які темпи є в музиці?
Такий твір є немовби змаганням соліста та оркестру, під час якого відбува­ється розмова між інструментом та оркестром на музичну тему.
Слухання музики
Учитель. Зараз і ми зіграємо такий концерт. Послухайте українську на­родну пісню «Ой лопнув обруч» та скажіть, чи знайома вам ця мелодія.
Слухання української народної пісні «Ой лопнув обруч»
Гра «Оркестр»
  I Z

  I Z
  I Z
  I I
   I I
 Z Z
   I I
 Z Z
   I I
 П І
 П І
 П І
Разом з учителем учні беруть участь у виконанні мелодії української народ­ної пісні «Ой лопнув обруч» на дитячих музичних інструментах.
Учитель. Український композитор Ісаак Беркович, який дуже любив українські народні пісні, написав Концерт для фортепіано з оркестром. Я не­випадково звернув (-ла) увагу на те, що він захоплювався українськими народ­ними піснями. Послухайте цей Концерт та дайте відповідь на запитання.
     Чи знайома вам основна мелодія, або, як кажуть музиканти, тема цього Концерту?
Слухання 3-ї частини Концерту № 2 для фортепіано з оркестром І. Берковича
Учитель. Так, композитор у концерті використав українську народну пісню «Ой лопнув обруч».
Яким є характер прослуханої музики?
Які музичні інструменти «змагаються» у цьому концерті?
Отже, дуже яскрава мелодія української пісні отримала друге життя у зо­всім іншому жанрі — у концерті.
     Порівняйте виконання пісні зі звучанням фіналу концерту. Чим вони різ­няться?
Вокально-хорова робота
Учитель. Сонячна, яскрава мелодія концерту створила у нас весняний настрій.
Якими піснями зустрічають весну?
Розучування поспівки «Весну зустрічаєм» з показом руху мелодії рукою
Продовження роботи над піснею «Ой весела дівчинка Олена» А. Філіпенка
Гра «Учитель-диригент»
Перед виконанням пісні для кожного ряду обирають «диригента», який ке­рує співом, як «учитель». Він слухає спів учнів та оцінює його. Діти оцінюють майстерність «диригента».
5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учитель. Добігла кінця наша подорож до концерту.
Бесіда
Що означає слово «концерт»?
Для якого інструмента І. Беркович написав свій концерт?
Як виховані люди поводяться на концерті?
Учні виходять із класу під музичний супровід (українська народна піс­ня «Ой лопнув обруч»).

Урок № 24. СЛУХАЄМО СИМФОНІЮ
Мета:
•  навчальна: розкрити поняття «симфонія»; навчати учнів на елементарному рівні висловлювати враження від музичних творів, виразно співати;
•  розвивальна: розвивати в учнів спостережливість, почуття ритму;
•    виховна: виховувати в учнів музичний смак, зацікавленість музичними образами. Музичний матеріал: український народний танець «Козачок», невідомий композитор (четверта частина  ),
 Ю. Михайленко «Пісня про матусю».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет Ю. Михайленка.
Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
Учні входять до класу під музичний супровід (український народний танець «Козачок»).
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання
2.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
 Бесіда
•  Які музичні жанри вам відомі?
•  Чим різняться музичні жанри?
3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. У музиці є багато різних жанрів. Із деякими ви вже познайо­милися. Але є жанр музики, до якого звертаються майже всі композитори. Усі шанувальники музики, до яких ви також належите, знають і цінують музику цього жанру. Сьогодні я відкрию вам таємницю музики, яку називають симфо­нією.
4. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Учитель. Які почуття та настрої за своє життя переживає людина? Ра­дість, смуток, безтурботність, щастя, тривогу, замріяність, піднесеність, гнів. Як композиторові передати душевний світ людини з усіма її думка­ми, що змінюють одна одну? Яку форму обрати йому для того, щоб переда­ти цей світ? Саме симфонія здатна найточніше передати картини почуттів. Ось чому майже всі композитори звертаються до цього великого музичного жанру.
Робота з поняттями
Слово симфонія — грецького походження. Симфонія — це великий му­зичний твір для симфонічного оркестру, що містить чотири частини. Кож­на частина звучить у різному темпі: швидкому, повільному, помірному і знову в швидкому.
Слухання музики
Учитель. Сьогодні ми познайомимось із чудовими творами. Один із них — український народний танець «Козачок». За характером він жвавий, веселий. Виконують його парами. Послухайте та поміркуйте, чому цей танець має саме таку назву.
Слухання українського народного танцю «Козачок»
Мелодію саме цього танцю використав невідомий композитор у симфонії в четвертій частині. Слово «симфонія»означає співз-вучність. Прислухайтесь: як досконало звучать музичні інстру-менти, передаючи запальний характер народного танцю! Послухайте та дайте відповідь на запитання.
     Чи змінилася музика народного танцю у виконанні симфо-нічного орке­стру?
Слухання четвертої частини симфонії невідомого композитора
     Звучання яких інструментів ви почули?
Вокально-хорова робота
Учитель. Мій маленький приятель Микита розповів мені велику таємни­цю. Чи хочете ви її дізнатися?
У його матусі сьогодні день народження, але він не знає, що їй подарувати, тому просить нашої поради-допомоги. Як щодо вірша?
  Які вірші про маму вам відомі?
Мамо, мамочко, матуся,
Я до неї пригорнуся.
Вона добра і привітна.
Ніби сонце в небі світла.
В.Лущик
Коло, риску,закарлючку
На папері пише ручка.                                                     
Все з’єдналось загадково —
І з’явилось перше слово.
Здогадались, яке саме?
Наймиліше в світі — «мама»!
І. Сичовик
Мамо, матінко, матусю,
Я добра від тебе вчуся!
Ти найкраща в світі мама,
Ніжна, добра і ласкава!
О. Радушинська
Сподіваюся, Микиті сподобаються ваші вірші, та він хоче ще чогось. Пропоную виконати пісеньку Юрія Михайленка — «Пісня про матусю». Послухайте її уважно та скажіть, як саме ми можемо віддячити своїй мамі  за її любов та турботу.
Слухання, розспівування та розучування «Пісні про матусю» Ю. Михайленка (робота над диханням, м'якістю звуковедення)
5.    ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
 Бесіда
  Що означає слово симфонія?
  Мелодію якого танцю використав композитор у симфонії?
  Як змінилася музика у виконанні симфонічного оркестру?
Учитель. Сьогодні ми познайомилися ще з одним жанром музики — сим­фонією і переконалися, що цей жанр музики здатний хвилювати почуття не тільки дорослих шанувальників музики, а й дітей.
Учні виходять із класу під музичний супровід (український народний танець «Козачок»)

Урок № 25. СИМФОНІЧНА ІСТОРІЯ...
Мета:
   навчальна: продовжувати роботу над поняттями «симфонія», «концерт»; навчати учнів на елементарному рівні висловлювати враження від музичних творів, вираз­но співати;
   розвивальна: розвивати в учнів спостережливість, почуття ритму;
    виховна: виховувати музичний смак; прищеплювати учням зацікавленість музични­ми образами
Музичний матеріал: українська народна пісня «Журавель», П. Чайковський. Друга сим­фонія (четверта частина), Ю. Михайленко «Пісні про матусю».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Ю. Михайленка, П. Чайковського; ілю­страція із зображенням журавля.
Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
Учні входять до класу під музичний супровід (українська народна пісня «Журавель»).
Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання
Бесіда
   Які музичні жанри ви можете пригадати?
   Що таке концерті симфонія?
    Чим відрізняється симфонія від концерту?
Учитель. І знову на нас чекає зустріч із симфонією. Ми дізнаємось, як ві­дома українська пісня отримала друге життя у творчості російського компози­тора.
 Вокально-хорова робота Розспівування
Виконання поспівки «Весну зустрічаємо»
Учитель. Поміж багатьох птахів, які мешкають в Україні, одна користу­ється особливою увагою та пошаною народу. Це — журавель.
   Що вам відомо про журавля? (Розглядання ілюстрації.)
ЖУРАВЕЛЬ У ВІНЧИКУ
Журавель вінець надів,—                  Вінчик золотом іскриться.
Як же він йому зрадів!                       Не скидай його, носи,—
Хай позаздрить кожна птиця:           В тебе вінчик для краси.
   Які вам відомі казки, де йдеться про цього птах? («Лисичка і журавель», «Чапля і журавель»)
     Які народні прикмети, пов’язані з цим птахом, вам відомі? (Журавлі відлітають у вирій низько — зима вже близько; летять журавлики один за одним — буде багато води та тепла; ранній приліт журавлів — на ранню весну.) І навіть у народній пісні ми також маємо змогу зустрітися з цим птахом. Послухайте українську народну пісню «Журавель» та скажіть, який на­стрій вона має.
Слухання української народної пісні «Журавель» та її розучування
Народна гра «Довгоносий журавель»
Перед початком гри за допомогою лічилки учні обирають «журавля» та утворюють коло, посередині якого стоїть «журавель». Учні ходять по колу, водять хоровод і співають пісню:
Занадився журавель, журавель
 До бабиних конопель, конопель.
Учень, наслідуючи журавля, ходить у середині кола на носках, високо під­німаючи прямі ноги. На приспів:
Сякий-такий журавель,
Сякий-такий довгоносий,
Сякий-такий довгоногий
Сакий-такий виступає,
Конопельку вищіпає,—
дитина стоїть у колі, махає руками, як крилами, зупиняється і присідає, нібито їсть коноплі. На приспів діти в колі зупиняються, тупають ногами, показують, який довгоносий і довгоногий журавель і як він поїдає коноплі (присідають). На слова:
Оце тобі, журавель, журавель
Не літай до конопель, конопель! —
діти підводяться, роблять кілька кроків до центра й на слова «не літай» різко  нахиляються, нібито ловлять, а «журавель», помахуючи «крилами», «перелітає» з однієї частини кола в іншу. Після закінчення пісні всі кажуть: «Киш!» плескають у долоні та ніби женуть «журавля», а він «вилітає» з кола. 
Слухання музики
Учитель. Послухайте фрагмент одного з класичних творів і скажіть: чи знайома вам ця мелодія?
Слухання  фрагмента четвертої частини Другої симфонії П. Чайковського
Так, це — мелодія української народної пісні «Журавель» з Другої симфонії П. Чайковського.
Музику П. Чайковського ми вже багато разів слухали. Композитор подарував нове життя українській народній пісні «Журавель». П. Чайковський часто  відвідував Україну, йому дуже подобались українські народні пісні. Невипадково одну з них — пісню «Журавель» — він використав у своїй симфонії.
Згадаймо, що симфонія — це великий музичний твір з чотирьох частин для симфонічного оркестру. Музична мова симфонії багата, динамічна, яскрава, адже виконується різними музичними інструментами симфонічного оркестру
Послухайте четверту частину Другої симфонії П. Чайковського та скажіть, чи змінився характер пісні у симфонії.
Слухання четвертої частини Другої симфонії П.Чайковського
У якому темпі звучить музика?
Чим відрізняється звучання пісні у нашому виконанні від її звучання у виконанні симфонічним оркестром?
Вокально-хорова робота
Повторення «Пісні про матусю» Ю. Михайленка,
робота над виразним виконанням
5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда
Яку пісню використав П. Чайковський у Другій симфонії?
Чому композитори використовують у своїх творах українські народні пісні?
Учні виходять із класу під музичний супровід (фрагмент Другої симфо­нії П. Чайковського).


Мета:
•  навчальна: узагальнити з учнями матеріал І—III чвертей; перевірити рівень знань і вмінь учнів, знання основних понять;
•  розвивальна: розвивати розуміння учнями музичної мови, співацькі та слухацькі навички;
•  виховна: продовжувати виховувати любов до музичного мистецтва.
Музичний матеріал: «Марш Тореадора» з опери Ж. Бізе «Кармен»; твори, що вивчали впродовж І—III чвертей.
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети композиторів; зображення музичних інструментів; паперова квітка із різнокольоровими пелюстками, на звороті яких на­писані завдання для музичної гри.
Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.
Тип уроку: урок узагальнення знань.
Учні входять до класу під музичний супровід («Марш Тореадора» з опе­ри Ж. Бізе «Кармен»).
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання
2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Добігає кінця III чверть, наближаються весняні канікули. Ми маємо перевірити, чи ви запам’ятали все, що вивчили протягом трьох чвертей. Зверніть увагу на дошку, на якій виросла перша весняна квітка, але пелюстки в неї ще дуже слабкі й ледь-ледь розтулилися. Якщо ми виконаємо завдання пелюсток, заспіваємо пісні, то квіточка набереться сил і розквітне повністю.
3. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Виконання завдань
На дошці — зображення музичних інструментів та шумових предметів.
Завдання першої пелюстки. Розгляньте малюнки та уявіть, як звучить те, що на них зображено. Поділіть звуки на шумові та музичні.
Завдання другої пелюстки. Оберіть із-поміж зображених предметів музичні інструменти. Який з них є шумовим?
Завдання третьої пелюстки. Пригадайте назви музичних творів та їх авто­рів. Розподіліть їх на вокальні та інструментальні. (На дошці — назви вивче­них творів.)
«Ой, коляда, колядниця»      «Марш Тореадора»
«Козачок»    «Танець маленьких лебедів»
«Вальс» із балету «Попелюшка»    «Ой лопнув обруч»
«Концерт для фортепіано з оркестром»      «Журавель»
Завдання четвертої пелюстки. Пригадайте, чим схожі та чим різняться ба­лет та опера.
Завдання п'ятої пелюстки. Допишіть у клітинки переклад слів.

Симфонія -
С


в
3
в
У
ч



т
ь

Концерт — 

3



а

н
я



Завдання шостої пелюстки. Упізнайте за невеличкою фразою музичний твір.
Учні слухають фрагменти таких творів:
•    П. Чайковський. Друга симфонія (четверта частина);
•    С. Прокоф’єв «Вальс» з балету «Попелюшка»;
•    П. Чайковський «Танець маленьких лебедів» з балету «Лебедине озеро»;
•    І. Беркович «Концерт для фортепіано з оркестром № 2».
Завдання сьомої пелюстки. Проплескайте ритм та впізнайте пісню за ритмічним малюнком:
ППІІППІІ (10. Михайленко «Пісня про матусю»)
ІІІІПІПІ (українська народна пісня «Журавель»)
Завдання восьмої пелюстки (на картках). З’єднайте поняття з його визначенням.
Музична вистава, у якій думки та почуття передаються танцем,— БАЛЕТ.
Музична вистава, у якій усі герої співають,— ОПЕРА.
Завдання дев’ятої пелюстки. Оберіть слова, що характеризують марш.
Бадьорий       Повільний       Лагідний        Ритмічний
Войовничий         Ніжний           Рішучий         Мрійливий
Завдання десятої пелюстки. Пригадайте пісні за малюнками. Виконайте їх(семеро козенят, матуся з немовлям, весела дівчинка Олена, двоє мишенят)
 Учитель. Усі завдання виконано, квітка розтулила всі свої пелюсточки, отже, настала весна і на вас чекають веселі канікули. Виконаймо для паш квітки одну з вивчених пісень!
Виконання пісні за бажанням учнів
4.   ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учитель. Ми переконалися, що можемо без зайвих слів розуміти музичну мову, але у нас ще багато справ залишилося на наступну чверть.
Краще музики на світі
 Ще нічого не було!
До побачення вам, діти!
Не забудьте наш урок!
Учні виходять із класу під музичний супровід («Марш Тореадора» з опе­ри Ж. Бізе «Кармен»).
































Розділ 4. МОВА МУЗИКИ (7 год)
Урок № 27. ЯК ЗРОЗУМІТИ МОВУ МУЗИКИ?
Мета:
• навчальна: закріпити набуті учнями знання елементів музичної мови та навчати учнів застосовувати ці знання на практиці; продовжити ознайомлення учнів з укра­їнською музикою; ознайомити учнів з поняттями «мелодія», «звуки», «мотиви», «фра­зи», «речення», «варіації»;
розвивальна: розвивати в учнів чуття ритму та розуміння емоційного змісту музики;
виховна: прищеплювати учням зацікавленість музикою, заохочувати до її вивчення.
 Музичний матеріал: українська народна пісня «А ми просо сіяли», Л. ван Бетховен «Тема з варіаціями».
 Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет Л. ван Бетховена. Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія; ребус.
Тип уроку: комбінований урок.
Хід уроку
Учні входять до класу під музичний супровід («Тема з варіаціями»
Л. ван Бетховена).
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання
2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
• За допомогою яких засобів виразності композитори передають свої думки і почуття у музичних творах?
• Що таке ритм?
Гра «Учитель»
З-поміж учнів обирають одного, який проплескує певний ритмічний рису­нок, а решта повторює цей рисунок.
3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Якщо до вас хтось звернеться італійською, німецькою, французькою, то навряд чи ви зрозумієте цю людину. Хіба що ви вивчили саме цю мову. А чи є така мова, яку б розуміли люди різних країн, різні за віком та про­фесією? Так, це — мова музики! Якщо ви будете уважними, то обов'язково на­вчитеся розуміти цю дивовижну мову.
4. ОСНОВНА ЧАСТИНА
 Робота з поняттями
 Ребус
Складіть слово за першими літерами назв зображених предметів.

Відповідь: мелодія
Робота з поняттями
Мелодія — це одноголосна музична думка. Вона може передавати різні настрої, почуття, образи. У перекладі з грецької мелодія означає «спів піс­ні», «наспів».
Намалюймо (ви — у  зошитах, а я — на дошці) дві лінії: одну пряму а другу — хвилясту.
     
Ведучи пальцем по лінії «0», заспіваймо цей звук. Він є рівним і більш схожим на гул.
Зараз заспіваймо звук, ведучи його лінією «А». Помітили, що голос то підвищується, то знижується? Прислухайтесь, як змінюється висота  звука.
Музична мова складається зі звуків. Звуки поєднуються у мотиви, мотиви — у фрази, а фрази — у речення, що виражають певну музичну думку. Мелодія може звучати гучно і тихо, повільно і швидко. Вона буває веселою і сумною, грайливою і похмурою. І кожна людина відчуває цей настрій  і розуміє його. Іноді та сама думка, яку композитори прикрашають іншими  засобами виразності, може зазвучати зовсім по новому.
Слухання музики
Учитель. Послухайте твір Л. ван Бетховепа «Тема з варіаціями». Назва  твору для нас ще незвична, але вона підказує, що основна музична думка, тобто тема, повторюється декілька разів, постійно змінюючись. Послухайте уважно  цей твір та дайте відповідь на запитання.
Які зміни відбуваються з музичною темою у різних варіаціях?
Слухання твору «Тема з варіаціями» Л. ван Бетховена
Які засоби музичної виразності використав композитор у варіаціях?
Учитель. Отже, завдяки зміні темпу, ритму, гучності, динаміці тема
набуває рішучого або ніжного, танцювального або пісенного, бадьорого або мрійливого характеру.
Щоб переконатися, що ви розумієте мову музики, послухайте її ще раз та передайте рухами характер кожної варіації.
Повторне слухання твору «Тема з варіаціями» Л. ван Бетховена з пластичним інтонуванням
Вокально-хорова робота
Розспівування
Слухання та розучування української народної пісні «А ми просо сіяли» (робота над диханням, одночасним початком співу)
5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда
Що становить музичну мову?
Який музичний твір називають варіаціями?
Які пісні ми вивчали?
Учні виходять із класу під музичний супровід («Тема з варіаціями» Л. ван Бетховена).
Урок № 28. У КРАЇНІ МУЗИКИ ЗАВЖДИ ЛАД
Мета:
   навчальна: продовжувати знайомити учнів з особливостями та властивостями му­зичної мови; надати визначення понять «лад», «мажор», «мінор»; вчити учнів впізна­вати мажорний та мінорний лади;
•   розвивальна: розвивати емоційну сферу учнів, уміння розрізняти настрої музики;
•    виховна: виховувати культуру слухання музики та прищеплювати учням зацікавле­ність нею.
Музичний матеріал: Л. ван Бетховен «Весела. Сумна», Р. Шуман «Перша втрата», К. Сен- Санс «Королівський марш Лева», поспівка «Мінор-мажор», українська народна піс­ня «А ми просо сіяли».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Р. Шумана, Л. ван Бетховена, К. Сен- Санса.
Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія; зображення мурахи, мавпи та лева; роздавальний матеріал (картки із зображенням сонечка або хмаринки).
Тип уроку: комбінований урок.
Учні входять до класу під музичний супровід («Королівський марш Ле­ва» К. Сен-Санса).
1.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання
2.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Сьогодні ми познайомимося ще з двома мешканцями країни Музика, навчимося краще розуміти музичну мову.
3.  ОСНОВНА ЧАСТИНА
Учитель. На початку уроку звучала музика: мелодія мандрувала то вго­ру, то вниз, акорди змінювали один одний. Після знайомства з музичними звуками ми побачили, що всі вони, як і люди, дружать між собою. Таку спів­дружність музичних звуків називають ладом. Від ладу залежить, веселою бу­де музика чи сумною, радісною чи похмурою. Познайомтесь із двома братами - ладами (замість ілюстрацій ладів можна підготувати заздалегідь двох учнів- акторів).
Звуть мене сеньйор Мажор!            
Знайомству з вами радий!
Приношу усмішки вам я,
Та вся музичная сім’я.
— Ну а моє ім’я — Мінор,
І ось що вам скажу,
Що сум завжди мій компаньйон,
 Зі сміхом — не дружу.
Ось такі вони — брати-лади!
   Чи схожі вони між собою?
   Чи запам’ятали ви, як їх звуть?
   Хто з них веселун, а хто — сумний?
Мажор любить сонце та сміх, а Мінор — дощик і сум. Музичні звуки, зби­раючись біля Мажору, весело співають, сміються й радіють, а коли хочуть поспілкуватися з Мінором, то починають мріяти, згадують сумні хвилини та іноді плачуть. Отже, почувши веселу музику, позначатимемо її «сонечком», а сумну — «хмаринкою».
Робота з поняттями
З давніх часів слово «лад» означає мир, згоду та порядок, а в музиці лад — це злагоджене поєднання звуків різної висоти. Лад світлого, радіс­ного звучання — мажор; лад сумного, мрійливого звучання — мінор.
Слухання музики
Учитель. Пригадайте, ще у другій чверті ми ознайомились із твором «Ве­села. Сумна».
   Пригадайте, хто створив цю п’єсу.
Слухання п'єси «Весела. Сумна» Л. ван Бетховена
   Яким є характер музики?
   Чи весь час музика однакова за настроєм?
Настрій у п’єсі змінюється тричі.
   Викладіть на парті у відповідному порядку «сонечка» та «хмаринки».
   Який лад ми почули у першій частині, а який — у другій?
   У якому ладі композитор завершив цей твір?
Я хочу перевірити вашу кмітливість. Послухайте п’єсу Р. Шумана та обе­ріть малюнок — сонечко чи хмаринку, який би показав настрій цієї п’єси.
Слухання твору «Перша втрата» Р. Шумана
   Який лад зустріли ми в цій п’єсі?
Хоча цю музику ніхто не співав, але вона дуже схожа на пісню, тобто має пісенний характер.
   Якби це була б пісня, то з якими словами?
Так, вона розповіла б про якісь сумні події. Композитор Р. Шуман назвав її «Першою втратою».                                                                
Гра «Гастролер-музикант»                                          
У ході уроку вчителеві допомагає приїжджий «гастролер» — учень, який вчиться грати на музичному інструменті. Він виконує підготовлену п’єсу та стисло розповідає про неї.
Гра «Круглий стіл»
Учні за власним бажанням висловлюються про почуту музику.
Учитель. А зараз прозвучить ще один твір. Ця музика — ілюстрація до одного з малюнків, що ви бачите (на дошці — зображення мурахи, мавпи та лева).
Здогадайтеся, до якого малюнка підходить ця музика.
Слухання твору «Королівський марш Лева» К. Сен-Санса
   Знайдіть картку (сонечко або хмаринку), що відповідає характерові твору.
   Оберіть слова, що характеризують мажорний та мінорний лади: журливий, сонячний, сумний, яскравий, затемнений, світлий.
Вокально-хорова робота
Вивчення поспівки «Мінор-мажор»з показом руху мелодії рукою (звернути увагу на настрій та характер її виконання)
Повторення української народної пісні «А ми просо сіяли»
(визначення її ладу та характеру)
4.   ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда
   3 якими мешканцями країни Музика ми познайомилися?
   Який характер має мажор? мінор?
   Які п’єси ми почули і який у них лад?
Учитель, Отже, сьогодні ми дізналися про ще один засіб музичної вираз­ності — лад, завдяки якому музика дарує нам радість і сум, мрійливість та ба­дьорість  - усю яскраву палітру наших почуттів.
Учні виходять із класу під музичний супровід («Королівський марш Лева» К. Сен Санса).


Мета:
•     навчальна: ознайомити учнів із поняттям «темп»; підвести до усвідомлення важли­вості цього елемента музичної мови;
•     розвивальна: розвивати артистичні здібності учнів; розширювати їх кругозір засо­бами музичного мистецтва;
•     виховна: формувати в учнів уявлення про модель гідної поведінки на уроці; при­щеплювати музичну культуру.
Музичний матеріал: П. Чайковський «Кіт у чоботях і Біла кицька» з балету «Спляча кра­суня», українська народна пісня «Як діждемо літа».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет П. Чайковського.
Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія; зображення людини, яка йде пішки, пересувається на велосипеді, автівці, літаку.
Тип уроку: комбінований урок.
Хід уроку
Учні входять до класу під музичний супровід (українська народна пісня «Як діждемо літа»).
Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання
2.         АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
 Бесіда
  Про які засоби музичної виразності ми дізналися на попередньому уроці?
  Що таке ладі
  Якими є лади?
Учитель. Не тільки лад впливає на характер музичного твору. Розглянь­те малюнки та поміркуйте, що в них спільного, а що відмінного.
Учні розглядають зображення людини, яка йде пішки, пересувається на велосипеді, автівці, літаку.
Що може статися, якщо хтось змінить швидкість пересування? Аварія! Чи має музика свою швидкість, тобто темп?
Дізнаємося про це сьогодні на уроці.
Робота з поняттями
Слово темп позначає швидкість руху музики. Це — важливий засіб ви­разності в музиці. Якщо виконати музику у невідповідному темпі, вона за­знає значних змін і не зможе відобразити те, що хотів передати компози­тор. Темпи бувають швидкими, помірними та повільними.
Гра «Композитор»
Учитель. Уявіть, що ви композитори, які написали твори «Черепаха», «Прогулянка», «Ластівка».
  Який темп ви оберете для кожного твору?
Отже, «Черепаха» — повільна, «Ластівка» — швидка, а «Прогулянка» — помірна, адже саме на прогулянці ми відпочиваємо. Темп музичного твору без­посередньо залежить від його змісту.
  Чи може пісня про потяг бути повільною?
  А твір про черепаху або равлика — швидким?
Слухання музики
Учитель. Особливо важливим є темп у балеті. Якщо диригент обере не­правильний темп, балерині або танцівникові буде дуже важко танцювати, ми не побачимо той образ, який він зображує.
На нас знову чекає зустріч з казкою. Пригадаймо чарівну казку Шарли Перро «Спляча красуня».
Уколовши палець веретеном, прекрасна принцеса Аврора заснула і проспала довгі 100 років. А разом із нею поснули слуги, король, королева і все, що бу­ло навколо.
Через роки принц Дезіре, подолавши безліч перешкод, знайшов сплячу  принцесу і зумів перервати її зачарований сон. Ще він сказав, що кохає  Аврору і хоче з нею одружитися. Принцесі дуже сподобався її мужній рятівник  і вона охоче погодилася. Аврора і Дезіре вийшли на балкон. Тієї миті, коли чари зникли, усе навколо повернулося до життя: зійшло сонце, радісно заспівали птахи, квіти почали розтуляти свої запашні пелюстки, фонтани знову весело задзюрчали. У палаці починався бал, присвячений одруженню принца і принцеси. З-поміж запрошених на бал — герої чарівних казок, які вітали молодят і їх подарунки були незвичайними: кожен підніс принцесі та принцу свою казкову історію. Перед юним подружжям та їхніми гостями пройшов хоровод чарівних казок. Серед них — відомий всім Кіт у чоботях. Після того  як він допоміг своєму господареві маркізові Карабасу розбагатіти й одружитися з дочкою  Короля, Кіт зовсім розледачів і тепер живе, розкошуючи зі своєю подругою Білою кицею. Тільки вона досить норовлива — щойно вона лащиться і ніжне нявкає, аж раптом бідолашний Кіт зазнає ударів її пазуристих лапок. Послухайте та скажіть, якими можна уявити Кота і Кицю.
Слухання «Кіт у чоботях і Біла кицька» з балету «Спляча красуня» П. Чайковського
Чим різняться музичні мови Кота і Кицьки?
Уявіть, як рухається Кіт, а як — Кицька, та покажіть це своїми рухами.
Повторне слухання «Кіт у чоботях і Біла кицька» з балету «Спляча красуня» П. Чайковського з пластичним інтонуванням
Що сталося б із музикою, якби ми змінили її темп?
Вокально-хорова робота
Учитель. Незабаром настане літо — час канікул, веселих подорожей та прогулянок, яскравого сонця, тепла, смачних овочів, фруктів та ягід. Сама про це йдеться в українській народній пісні «Як діждемо літа». Послухайте її та дайте відповідь на запитання.
Яким є настрій цієї пісні?
Слухання української народної пісні «Як діждемо літа»
У якому темпі звучить ця пісня?
Чи відчули б ми веселий настрій, якби пісню було виконано у повільному  темпі?
Розспівування, розучування пісні з проплескуванням її ритму та записом його учнями на дошці
5.    ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
 Бесіда
Чи відповіли ми на запитання про те, чи є в музиці темп?      
Які темпи музики ми почули на уроці?
Які жанри музики сьогодні гостювали на уроці?
Учні виходять із класу під музичний супровід (українська народна піс­ня «Як діждемо літа»).


Урок № ЗО. ДИНАМІКА У КРАЇНІ МУЗИКИ
Мета:
навчальна: ознайомити учнів із поняттями «динамічні відтінки», «динаміка»;
розвивальна: розвивати в учнів відчуття ритму, координацію рухів, уміння розрізняти характер музики;
виховна: підтримувати в учнів бажання емоційно виражатися у різних видах музичної діяльності.
Музичний матеріал: М. Коваль. Хор «Семеро козенят» із опери «Вовк та семеро козе­нят», українська народна пісня «Як діждемо літа», Д. Кабалевський «Зайчик драж­нить ведмежатко», поспівка «Горобці і синички».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Д. Кабалевського, М. Коваля.
Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія; ребус.
Тип уроку: комбінований урок.
Учні входять до класу під музичний супровід (українська народна пісня «Як діждемо літа»).
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання
2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Нас оточує безліч звуків. Одні звучать надто голосно, інші — дуже тихо, до них потрібно прислухатися. Якби ми хор «Семеро козенят» із опери М. Коваля «Вовк та семеро козенят» проспівали ось так? (Учитель ви­конує фрагмент хору дуже тихо.) Чи відповідає цей спів характеру пісні? Як­би колискову мами-Кози проспівати так? (Співає дуже голосно.) Чи захотіли б ви змінити такий спів? Сьогодні ми з’ясуємо таємницю тихих і гучних звуків.
3.    ОСНОВНА ЧАСТИНА Слухання музики
• Мелодія якої пісні зустрічала нас на початку уроку?
Учитель. Проспіваймо цю пісню, але будьте уважними, стежте за моєю рукою — вона вам підкаже, як слід співати.
Виконання української народноїпісні «Як діждемо літа»
• На що вказували рухи моєї руки під час співу?
У такий спосіб я підказував (-ла), що співати слід то тихіше, то гучніше. Ви знаєте, що звуки за своєю природою бувають тихими й гучними. Але понят­тя «гучно» й «тихо» є доволі відносними. Той самий звук ми сприймаємо по- різному, хоча звучати він може однаково.
Вправа «Тихо-гучно»
Учитель пропонує учням простукати по парті звуки, що імітують набли­ження вершника,— тихо, дещо гучніше, ще гучніше, гучно, дуже гучно.
Учитель. Чи звернули ви увагу, що чим голосніше ми стукали, тим біль­ше сил нам доводилося докладати? Сила звучання і є гучністю, що дуже важ­лива у світі музичних звуків. Зміну гучності звуків у музиці називають... Ви дізнаєтеся про це, розгадавши ребус.

Робота з поняттями
Динаміка — це сила звука, гучність музичного звучання. Вона є важли­вим елементом музичної мови.
Музика, як і людська мова, наповнена розмаїттям звукових відтінків. Чим більше таких відтінків, тим вона виразніша. Такі звукові відтінки на­зивають динамічними. Динамічні відтінки — це своєрідні фарби, що роз­фарбовують музику у різні кольори:
f— форте — голосно;
ff— фортисимо — дуже голосно;
р — піано — тихо;
рр — піанісимо — дуже тихо.
Динаміка може поступово збільшуватись або зменшуватись. Такий по­ступовий перехід від f до р і навпаки називають крещендо та димінуендо.
            p                       f                    f                      p

                    крещендо                            димінуендо
Слухання музики
 Гра «Луна»
Учитель. Сьогодні ми здійснимо подорож до лісу. Луна — це відбит­тя, тільки не предмета, а звука. Звук відбивається від будь-якої перешкоді  на його шляху. Пограймося з луною! (Учитель промовляє фразу, а учні повто­рюють останній склад, імітуючи луну.)
У лісі живе грайлива луна. (На-на-на!..)
З ним говорити потіха одна! (На-на-на!..)
Якщо ми гукнемо «А-у!», то почуємо... (У-у-у!..)
     А як луна повторює за нами — із крещендо чи димінуендо?
Наша подорож Лісом триває. Ми потрапили на лісову галявину. За звучан­ням музики визначте, хто бешкетує на лісовій галявині.
Слухання «Зайчик дражнить ведмежатко» Д. Кабалевського
     Якими звуками було зображено лісових мешканців?
     Який настрій ви відчули в музиці?
     Кого зобразили спокійні та низькі звуки, а кого — високі та дзвінкі? Дмитро Кабалевський назвав свій твір «Зайчик дражнить ведмежатко».
 Пісня-гра «Ведмедик і лісові звірята»
Учитель. Уявіть, що в лісі, до якого ми потрапили, мешкають ведмідь, птахи і лісові звірята. Оберімо «ведмедика», решта — «лісові звірята». «Вед­мідь» ліг спати під дубом, «лісові звірята» крадькома наближаються до ньо­го, а наприкінці пісні «звірята» кидаються врозтіч. «Ведмідь» повинен їх на­здогнати. Кого він упіймає, той сідає на стілець під дубом і буде «ведмедиком». Гра триває.
Вокально-хорова робота
Розучування поспівки «Горобці і синички»
(звернути увагу на динамічні відтінки)
Продовження роботи над виразним виконанням української народної пісні «Як діждемо літа», виконання її з танцювальними рухами
3.         ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
 Бесіда
     Що потрібно для того, щоб музика звучала виразно, передавала зміст і ха­рактер твору?
     Які динамічні відтінки ви запам’ятали?
Учні виходять із класу під музичний супровід (українська народна піс­ня «Як діждемо літа»).



Мета:
•    навчальна: продовжувати ознайомлювати учнів із поняттями «динамічні відтінки», «динаміка»;
•    розвивальна: розвивати в учнів чуття ритму, координацію рухів, уміння розрізняти характер музики;
•    виховна: підтримувати в учнів бажання емоційно виражатися у різних видах музич­ної діяльності.
Музичний матеріал: А. Рубінштейн «Мелодія», поспівка «Горобці і синички», україн­ська народна пісня «Як діждемо літа».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет А. Рубінштейна.
Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; диригентські палички; фонохрестоматія; загадки.
Тип уроку: комбінований урок.
Учні входять до класу під музичний супровід («Мелодія» А. Рубінштейна).
Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання
2.      АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
Учитель. Погляньте на схему засобів музичної виразності. Поясніть кож­не поняття цієї схеми.
3.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Якщо ви відгадаєте загадку — дізнаєтеся, про що саме ми гово­ритимемо сьогодні на уроці.
Слоник купив собі барабан       
Та гучно на ньому ритм вибивав.
Малі мишенята в куток заховались
Та тихо з такого музики сміялись.
(Гучність)
   Який елемент музичної мови, без якого неможливе існування музики, об’єднує всі засоби музичної виразності?
Учитель. Відповісти на це запитання допоможе загадка, яку ви маєте відгадати.
Вона ллється, мов струмочок,
 Поміж квітів і дерев.
 Розповісти все нам хоче,
Де була вже й де тепер.
Мила, лагідна, ласкава,
З  звуків складена ясних,
В музиці важлива дама,
 Перед нею кожен стих.
Робота з поняттями
Так, це — мелодія, послідовність звуків різної висоти, тривалості та си­ли. Висоту звука визначають за розміщенням ноти на нотному стані: чим вищий звук, тим вище записано ноту.
Розгляньте схему. Як рухається мелодія — вгору, вниз, хвилеподібно чи на одній висоті?

              Вго_ ру пі дій_ май_ ся та у_ низ спу_ скай_ ся.
    Проспівайте поспівку відповідно до руху мелодії, обережно підіймаючись угору та спускаючись униз.
Виконання поспівки
Слухання музики
Учитель. Мелодія — це дуже важливий елемент музики. Вона визначає характер музичного твору. Мелодія є важливою не тільки у вокальних творах, а й в інструментальних.
    Чим різняться вокальна та інструментальна музика?
Сьогодні ми познайомимося з музикою видатного російського композито­ра Антона Рубінштейна, який увійшов в історію музичної культури як заснов­ник першої в країні консерваторії (вищого навчального музичного закладу). Він став її директором і професором. Одним із перших учнів Рубінштейна був Петро Чайковський. Послухайте п’єсу А. Рубінштейна.
' Поміркуйте й скажіть, яку назву ви б їй дали.
Слухання п'єси «Мелодія» А. Рубінштейна                   
    Охарактеризуйте цей твір, користуючись словником ліричної музики.
Плавна            Гнучка           Ніжна             Душевна          Лагідна
Протяжна       Наспівна        Чуттєва          Задумлива       Співуча
                         Пронизлива   Мрійлива      Широка
    Яку назву дав композитор цій п’єсі?
Інколи мелодія навіть сама може дати назву твору. Ця п’єса дуже мелодій­на. Щоб підкреслити саме цю особливість, А. Рубінштейн назвав її «Мелодія».
    Чи згодні ви з думкою композитора?
Гра «Диригент»
Учитель. Візьміть до рук диригентські палички та передайте за допомо­гою рухів широту та наспівність твору. Не забувайте показувати музикантам напрям руху мелодії, силу звучання та характер музики!
Повторне слухання твору з пластичним інтонуванням
    Які динамічні відтінки ви відчули в цій п’єсі?
    Пригадайте п’єсу «Зайчик дражнить ведмежатко» Д. Кабалевського. Чим різняться п’єси Д. Кабалевського та А. Рубінштейна?
Вокально-хорова робота
Виконання поспівки «Горобці і синички»
Продовження роботи над піснею «Як діждемо літа»
(виконання з інсценуванням)
4.         ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
 Бесіда
    Навіщо музиці динамічні відтінки?
    Що таке мелодія?
    Чим різняться п’єси «Зайчик дражнить ведмежатко» Д. Кабалевського і «Мелодія» А. Рубінштейна?
Учні виходять із класу під музичний супровід («Мелодія» А. Рубінштейна).

Урок № 32. КАЗКА, ЯКУ РОЗПОВІЛА МУЗИКА
Мета:
  навчальна: ознайомити учнів із поняттями «тембр», «струнні», «духові інструменти» та «дерев'яні духові інструменти»; навчати учнів відчувати зміну тембрів; пояснити залежність характеру музичних образів від тембру інструмента;
  розвивальна: розвивати уявлення учнів про широкий світ музичних інструментів та їх можливості;
  виховна: виховувати культуру слухання симфонічної музики.
Музичний матеріал: С. Прокоф'єв. Теми Петрика, Пташки, Качки, Кицьки, Дідуся з сим­фонічної казки «Петрик і Вовк»; поспівка «Горобці й синички»; А. Кос-Анатольський «Чабанець».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети С. Прокоф'єва, А. Кос-Анатольського.
Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія; малюнки із зображен­ням сопілки, бандури, бубона, флейти, валторни, барабана; кольорові та чорно-білі зображення овочів.
Тип уроку: комбінований урок.
Учні входять до класу під музичний супровід (тема ГІетрика з симфо­нічної казки «Петрик і Вовк» С. Прокоф’єва).
Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання
Бесіда
Погляньте на малюнки, на яких зображено музичні інструменти (сопілку, бандуру, бубон, флейту, валторну, барабан). Які з цих музичних інстру­ментів вам відомі?
Учитель (демонструє зображення овочів: кольорові, чорно-білі). Роз­гляньте кольорові малюнки, на яких зображено зелений огірок, червоний по­мідор, жовту моркву... Уявили, які вони смачні? Тепер погляньте на ті самі овочі, але чорно-білі.
  Що змінилося? (Колір, забарвлення)
Отже, завдяки кольору картина стає яскравішою, сповнюється барвами життя. А що допомагає композиторові намалювати яскравий музичній образ?
Учитель. Якби музику виконували лише на фортепіано або тільки співа­ли, то це було б зовсім одноманітно та нецікаво. Люди вигадали різні музичні інструменти, щоб музика набула барв. На попередніх уроках ми насолоджува­лися звучанням окремих інструментів, голосів і навіть цілого оркестру. Усі во­ни є неповторними.
  Чи є однаковим звук барабана, скрипки, фортепіано та сопілки?
  Охарактеризуйте їх голоси, обравши відповідні ознаки.
Різкий                           М’який             Урочистий                Дзвінкий
Переливчастий         Гучний                 Ніжний               Загадковий
Лагідний                    Співучий              Таємничий         Напористий
Ласкавий                  Мрійливий             Вибуховий        Оксамитовий
Отже, кожен інструмент має власний «колір», який неможливо сплутати.
Робота з поняттями
Особливе забарвлення звука, властиве певному інструменту чи голосу, називають тембром (у перекладі з французької — мітка, ознака). Кожен музичний інструмент має власний неповторний тембр.
Учитель. Навіть однакові інструменти, що різняться лише розмірами, можуть мати різне звучання.
Гра «Упізнай дзвіночок»
Учитель. Перед вами — набір дзвіночків, що різняться за розміром. Про­слухаймо уважно дзвін кожного з них.
     Чи помітили ви, що чим більший дзвіночок, тим нижчим і грубішим є йо­го дзвін?
Коли ми проходимо повз церкви, звертаємо увагу на дзвіницю — на ній знаходяться справжні дзвони, також різні за розміром.
Зараз я відвернуся й дзвенітиму різними дзвіночками, а ви маєте показати саме той дзвіночок, звук якого лунав.
Проводиться гра.
Отже, навіть прості дзвіночки можуть мати власні голоси.
Слухання музики
Учитель. Нас запросили на гостину дуже привітні люди: Петрик та його Дідусь. З ними сталася цікава пригода.
Учитель переказує зміст казки «Петрик і Вовк».
Сергій Прокоф’єв написав на цей сюжет для дітей симфонічну казку «Пет­рик і Вовк». Вона зрозуміла слухачам у всьому світі, адже написана мовою му­зики. Казку «розповідають» інструменти симфонічного оркестру. (Коментар учителя з паралельним демонструванням персонажа та інструмента, що його змальовує.)
Петрик — струнні інструменти (скрипки, альт, віолончель);
• Пташка — флейта;
• Качка — гобой;
• Кицька — кларнет;
• Дідусь — фагот;
• Вовк — три валторни;
• мисливці — великий барабан і литаври.
     Чому композитор не обрав для розповіді один інструмент, а розподілив ролі між багатьма музичними інструментами?
Саме завдяки яскравим можливостям симфонічного оркестру ця казка за­грала яскравими барвами. Отже, музика також сповнена кольорами, що дуже важливі для розкриття змісту музичних творів.
     Послухайте тему Петрика з цієї казки. Що можна сказати про характер цього хлопчика?
Слухання теми Петрика з симфонічної казки «Петрик і Вовк» С. Прокоф'єва
  Які інструменти допомогли уявити нам Петрика?
Про Петрика нам розповіло сімейство струнних інструментів. Що це за сім’я? (Розглядання ілюстрацій під час бесіди.)
Дідусь-контрабас, великий та поважний.
  Як ви гадаєте, який у нього голос?
Мати — віолончель, батько — альт та їхня донька — скрипка. Це-
дуже  дружна сім’я.
А зараз нас очікує зустріч з іншою сім’єю — з духовими інстру-ментами. Флейта має дуже ніжний, дзвінкий голос, схожий на звучання сопілки.
У флейти є брат — гобой, дуже схожий на флейту, але більший за розміром, і тому його голос звучить нижче. Він має густий, теплий тембр.
Послухайте, як ці інструменти виконують партії головних героїв казки, та дайте відповідь на запитання.
  Який інструмент виконує тему Пташки, а який — Качки?
Слухання теми Пташки і теми Качки із симфонічної казки «Петрик і Вовк» С. Прокоф'єва
  Чим різняться ці теми?
  У якому регістрі звучала музика? У якому темпі?
  Яким є характер прослуханої музики?
У родині духових інструментів є ще кілька інструментів — зокрема клар­нет та фагот.
Кларнет має м’який та співучий тембр, а у фагота тембр низький, дещо хриплуватий. Усі ці інструменти виготовлені з дерева, тому разом із флейтою і гобоєм це сімейство також має назву «дерев’яні духові інструменти». Послухайте теми Кицька та Дідуся.
  Які інструменти, на вашу думку, виконують ці теми?
Слухання теми Кицьки і теми Дідуся із симфонічної казки «Петрик і Вовк» С. Прокоф'єва
  Охарактеризуйте тембри голосів цих інструментів.
  У якому регістрі вони звучать?
Вокально-хорова робота
Повторення поспівки «Горобці й синички» з ритмізацією
(П — плескання в долоні; С стукання по колінах;
Т — тупання ногами)


    Послухайте пісню «Чабанець» Анатолія Кос-Анатольського та скажіть, про які інструменти згадано в ній.
Слухання та розучування пісні «Чабанець» А. Кос-Анатольського
5.         ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда
  Що таке тембр?
  Про які нові музичні інструменти ви дізналися на уроці?
Учитель. Отже, сьогодні ми з’ясували, що таке тембр, познайомилися зі струнними та духовими музичними інструментами, зокрема дерев’яними ду­ховими.
Учні виходять із класу під музичний супровід (тема Петрика з симфо­нічної казки «Петрик і Вовк» С. Прокоф’єва).


ДОДАТОК ДО УРОКУ № 32
1. З’єднайте слово з його значенням за зразком.
Ритм                             Співдружність музичних звуків
Темп                           Чергування різних за тривалістю звуків
Тембр                         Швидкість виконання
Лад                               Характерне забарвлення звуків
3.      Домалюйте ритмічний рисунок «Пісні про матусю»
Ю. Михайленка.
         П     П         І        І
     П     П         І        І
Про ма_ту_сю піс_ню
я вам за_спі_ ва_ ю



Бо ні_чо_го кра_що_го
в сві_ті я не_зна_ю
3. Виконайте вправу для двох рук, стукаючи по столу долонею та олівцем

4. Ритмізуйте по черзі лівою та правою рукою, легенько вистукуючи по столу. Поплескайте в долоні. Тупанці виконуйте ногою, легенько пристукуючи носком або п’ятою (П — плескання в долоні; С — стукання по колінах; Т — тупання ногами).

•      навчальна: продовжити ознайомлювати учнів із поняттям «тембр», дати визначен­ня понять «ударні інструменти», «валторна»; навчати учнів відчувати зміну тембрів; пояснити залежність характеру музичних образів від тембру інструмента;
•      розвивальна: розвивати уявлення учнів про широкий світ музичних інструментів та їх можливості;
виховна: виховувати культуру слухання симфонічної музики.
Музичний матеріал: С. Прокоф'єв. Тема Вовка із симфонічної казки «Петрик і Вовк»; аудіозаписи музики лісу, пісень жаби, лелеки, дятла; поспівка «Гойдалка»; І. Кириліна «Їжачок»; А. Кос-Анатольський «Чабанець».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети С. Прокоф'єва, І. Кириліної, А. Кос- Анатольського.
Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія; зображення ударних музичних інструментів, валторни.
Тип уроку: комбінований урок.
Учні входять до класу під музичний супровід (тема Петрика з симфо­нічної казки «Петрик і Вовк» С. Прокоф’єва).
Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання
Бесіда
*      Хто нас радо зустрів на початку уроку? (Петрик із симфонічної казки «Петрик і Вовк»)
     Як ви здогадалися, що саме він, а не Вовк чи мисливці? (Учні розповіда­ють про особливості казки з розподілом музичних інструментів для кож­ного персонажа.)
     Доберіть для голосів музичних інструментів казки — кларнета, фагота, флейти і гобоя — характеристики.
М’який         Ніжний       Радісний        Дзвінкий    Сиплий      Теплий
 Різкий         Грубий         Хриплий        Низький      Густий       Високий
Учитель. Кожен музичний інструмент має неповторний голос, що ми мо­жемо легко відрізнити. Упевнений (-на), що ви хотіли б дізнатися продовжен­ня симфонічної казки «Петрик і Вовк»
С. Прокоф’єва.
Робота з поняттями
Тему Вовка виконує ще один духовий інструмент — валторна. На відмі­ну від дерев’яних духових інструментів (флейти, гобоя, кларнета, фагота), цей інструмент зроблений з міді, тому голос у нього потужніший і нагадує голос Вовка.
Слухання музики
Учитель. У симфонічній казці Вовк дуже злий та страшний, і тому його тему виконують одразу три валторни. Послухайте тему Вовка та дайте відпо­відь на запитання.
  Яким є характер цього персонажа казки?
Слухання теми Вовка із симфонічної казки «Петрик і Вовк»
 С. Прокоф'єва
Хто захистить Пташку, Качку, Дідуся, Петрика від страшного Вовка? Уся надія на мисливців: постріли їхньої зброї обов’язково налякають злу тварину!
     Які інструменти ви б обрали, щоб зобразити постріли?
С. Прокоф’єв знайомить нас ще з однією родиною музичних інструментів: це ударні інструменти, до яких належать великий барабан і литаври.
     Послухайте тему мисливців. Які інструменти виконують цю тему?
Гра «Оркестр»
Учитель. Створімо незвичайний оркестр. Слухаючи казку «Петрик і Вовк», ви показуватимете, як грають на музичних інструментах — струнних, духових та ударних.
Слухання симфонічної казки «Петрик і Вовк» С. Прокоф'єва з імітацією гри на музичних інструментах
Вокально-хорова робота
Учитель.У нашому безмежному світі можна почути стільки голосів!
Звучить аудіозапис музики лісу. Учитель розповідає про голоси лісу (див. с. 67 цього посібника).
     Спробуймо повторити «голоси» різних предметів та істот!
Розспіванка «Хто чим співає?»
У кульбабок білих — виліталка (легко здувають уявний пух із долоньок).
У мотоцикла — ричалка («трр-трр»),
У годинника — спішилка (активно й чітко вимовляють склади «тік-так»).
У дівчат — смішинка (вимовляють склади «хі» та «ха» у фальцетному регістрі).
 У мишки — пищалка (вимовляють склад «пі» тоненько й швидко).
У вітру — здувалка (довго видихають повітря).
У каблучків — цокалка (легко й рухливо цокають язиком).
У носа — сопілка (легко й швидко шмигають носом).
У їжака — пихтілка (пошепки й неголосно вимовляють склад «пих»).
У телефона — дзвонилка («тру-у-у»).
А в сонця — світилка (кожна дитина співає будь-який звук).
Учитель. Отже, усі бажають співати. Можливо, ми цього навчилися у природи. Чи помітили ви, що у чоловіків голоси низькі, густі; у жінок — ви­сокі та мелодійні; у дітей — дзвінкі й тонкі. У всіх людей різняться тембри.
І слон, і комарик,                          
Краплинка і колос
Мають свій власний                     
Та рідкісний голос.
Тембри голосів тварин, птахів та музичних інструментів ми вже впізнава­ли, а тепер перевіримо, чи впізнаєте ви голоси своїх друзів. Спочатку вивчимо поспівку «Гойдалка».
Вивчення поспівки «Гойдалка»
Гра «Хто у класі обізвався?» (див. с. 68 цього посібника)
Учитель. На нас очікує зустріч ще з двома мешканцями природи. З яки­ми саме — ви дізнаєтеся, послухавши пісню Ірини Кириліної.
Слухання та розучування пісні «Їжачок» і. Кириліної
Повторення пісні «Чабанець» А. Кос-Анатольського
4.      ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда
     Що таке тембр?
     Про які музичні інструменти ми дізналися, слухаючи симфонічну казку «Петрик і Вовк»?
Учні виходять із класу під музичний супровід («їжачок» І. Кириліної).



Мета:
навчальна: узагальнити вивчений учнями впродовж навчального року матеріал;
розвивальна: з'ясувати ступінь засвоєння та розуміння учнями музики як мисте­цтва, що розповідає про життя людей і навколишній світ, а також ступінь усвідом­лення особливостей емоційного змісту музики; розвивати творчу уяву, фантазію учнів;
виховна: прищеплювати учням зацікавленість музикою, любов до неї.
Музичний матеріал: музичні твори, вивчені впродовж року.
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети композиторів; ілюстрації до музичних творів.
Обладнання: ТЗН; музичні інструменти; фонохрестоматія.
Тип уроку: урок узагальнення знань, умінь і навичок.
Учні входять до класу під музичний супровід (український народний танець «Гопак»),
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання
2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Де можна побачити картини, що пишуть художники? Так, у картинній галереї або художньому музеї. Великі зали, а на стінах — карти­ни, що художники намалювали від давніх часів до сьогодні.
Чи хочете ви потрапити у такий музей?
Вирушаймо у подорож!
3.    ОСНОВНА ЧАСТИНА Бесіда
Учитель. Ми завітали до особливого художнього музею — до галереї му­зичних вражень. У першій залі розміщено портрети композиторів.
Зала № 1
Назвіть композитора за його портретом. (17. Чайковський, Д. Кабалевський, Е. Ґріґ, С. ГІрокоф’єв, Л. ван Бетховен, М. Глінка).
Пригадайте назви творів цих композиторів.
Зала №2
Тепер ми переходимо до наступної зали. Тут ми бачимо малюнки, що зобра­жують природу,
Яку частину дня зображено на малюнку? (Ранок)
Після темної ночі
 Ранок розплющує очі,
А в нього вони блакитнії,
Наче волошки яснії.
Пригадайте музичний твір, що оспівує цю частину дня.
Слухання п'єси «Ранок» Е. Ґріґа
Зала № З
У наступній залі ми знову можемо побачити портрети, але ці портрети особ­ливі — музичні.
•    Кого змальовує музика?
Слухання творів «Три подружки» Д. Кабалевського, «Танець маленьких лебедів» П. Чайковського, «Політ джмеля»
 М. Римського-Корсакова
Зала №4
Переходьмо до іншої зали. Погляньте навколо: велика зала, зручні крісла, пишні люстри, сцена із гарною завісою та оркестрова яма. Куди саме ми потра­пили? До оперного театру!
•    Які жанри музики можуть нас тут зустріти?
Слухання «Вальсу» з балету «Попелюшка» С. Прокоф'єва, «Маршу Тореадора» з опери «Кармен» Ж. Бізе
Гра «Знайди свій музичний інструмент» (робота в групах)
Коментар. Учні повторюють назви музичних інструментів.
Учні об’єднуються в групи (по 4 учні), для яких підготовані картки- малюнки музичних інструментів із симфонічної казки «Петрик і Вовк» С. Прокоф’єва та кількох нових інструментів. Кожна група прослуховує тему одного з персонажів казки та обирає відповідну картку-малюнок.
Зала №5
А зараз ми потрапляємо до концертної зали, де самі станемо виконавцями.
Коментар. Учні виконують або слухають твори, супроводжуючи їх музично-ритмічними рухами. Кожний музичний твір учитель коментує, зва­жаючи на тему уроку, де звучав цей твір.
•    А. Філіпенко «Ой весела дівчинка Олена» (інсценування та виконання пісні).
•    Ю. Михайленко «Пісня про матусю» (виконання).
•    Українська народна пісня «Журавель» (гра-інсценування).
•    Українська народна пісня «А ми просо сіяли» (пісня-гра).
•    Українська народна пісня «Як діждемо літа» (пісня-гра).
•    А. Філіпенко «Веселий музикант» (виконання з використанням елементів інсценування).
4.   ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учитель. Музика поліпшувала нам настрій, разом із нею ми фантазува­ли, мріяли, а іноді й сумували. Я впевнений (-на), що для багатьох із вас вона стала важливою складовою життя. Ми милувалися картинами природи та спо­стерігали за різними тваринами. Одна музика нас розважала, інша — змушу­вала думати, співчувати, із нею ми здійснювали цікаві подорожі до лісу, до му­зеїв, мандрували до казки, до далеких країн та у давні часи.
Бесіда
_ Які зали ми відвідали?
•    Які картини там побачили?
Учні виходять із класу під музичний супровід (український народний танець «Гопак»).


Урок № 35. ДЕ БУВАЛИ, ЩО ВИВЧАЛИ — ЗНАННЯ СВОЇ ПЕРЕВІРЯЛИ
•     навчальна: узагальнити з учнями матеріал II семестру та навчального року; переві­рити, як учні навчилися слухати і виконувати музику, як розуміють її мову, наскільки засвоїли основні музичні поняття та терміни;
•     розвивальна: розвивати вміння учнів слухати й розуміти мову музичного ми­стецтва;
•     виховна: продовжувати прищеплювати учням зацікавленість творами музичного мистецтва.
Музичний матеріал: Р. Шуман «Сміливий вершник», М. Глінка «Попутна пісня», П. Чайковський «Пісня жайворонка», пісні за вибором учителя та учнів.
Наочні посібники: нотна хрестоматія; ілюстрації до музичних творів; два кошики; карт­ки із завданнями; паперові жовті долоньки; зображення сонця без промінців.
Обладнання: ТЗН; музичний інструмент; фонохрестоматія.
Тип уроку: урок узагальнення знань, умінь і навичок.
Учні входять до класу під музичний супровід («Попутна пісня»
М. Глінки).
 Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання
 2.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Незабаром розпочнуться літні канікули, і ви насолоджувати­метеся відпочинком, прогулянками й подорожами.
Сьогодні наша остання зустріч, що буде незвичною та цікавою.
Я прийшов (-шла) з чарівними кошиками: один кошик — із завданнями, а до другого ми складатимемо правильні відповіді у вигляді «долоньок».
Отже, спробуймо зібрати повний кошик «долоньок»!
 Виконання завдань
Завдання № 1. Розкажіть, що таке музика. Коли і де вона народилася?
Завдання № 2. Назвіть музичні твори за ілюстраціями та дайте відповідь на запитання.
•     Якими є характери цих творів?
На дошці — ілюстрації до творів:
•     «Попутна пісня» М. Глінки;
•     «Сміливий вершник» Р. Шумана;
•     «Ранок» Е. Ґріґа;
•     «Королівський марш Лева» К. Сен-Санса;
•     «Сердитий гном» В. Дяченка;
•     «Три подружки» Д. Кабалевського;
•     «Ой весела дівчинка Олена» А. Філіпенка;
•     «Пісня про матусю» Ю. Михайленка.
Завдання № 3. Зникли літери в усіх словах!
Допоможіть мені заповнити цю схему!
Завдання №4. Гра «Хто на чому грає?»
Завершіть речення.     
На баяні — баяніст.                       На гітарі — ...
На гармошці — ...                    А на бубні? ...
На кобзі — кобзар.                     На дудці — ...
На ложках — ...                            А на литаврах? ...
На флейті — флейтист.              На тубі — ...
На кларнеті — ...                         А на балалайці? ...
На органі — органіст.                На піаніно — ...
А на роялі? ...
Завдання №5. Що таке тембр? Знайдіть правильне визначення.
Сила звучання музики

Швидкість руху музики

Забарвлення звучання голосів і музичних інструментів
Завдання № б. Розгляньте малюнки (дятел; струмочок; пташка, яка спі­ває; хмари з блискавками) і визначте, голоси яких музичних інструментів по­дібні до цих звуків.
Завдання № 7. Пригадайте, що таке мінор і мажор. Як їх назвати разом? Оберіть правильну відповідь.

ДИНАМІКА
ЛАД
ТЕМП


Завдання № 8. Проспівайте поспівку «Горобці й синички» з ритмізацією: П — плескання в долоні; С — стукання по колінах; Т — тупання ногами.

Завдання № 9. Ми зібрали повний кошик «долоньок». У нас ще є сонечко, але в нього, на жаль, немає промінців. Утворімо промінці з наших «долоньок». Нехай це сонечко вас зігріває впродовж літа!
Виконання пісні за бажанням учителя та учнів
4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учитель. Добігли кінця наші зустрічі у цьому році, і я сподіваюся, що музика супроводжуватиме вас під час літніх канікул! На все добре!
Учні виходять із класу під музичний супровід («Попутна пісня»)
ДОДАТОК ДО УРОКУ № 21
Учитель. Останній сонячний промінь ковзнув по гострих верхівках башт — і сонце сховалося за пагорбами. Теплий вечір опустився на землю.
— Дивіться, дивіться, лебеді! — Над замком летіла лебедина зграя. Біло­сніжні, як ранковий, сніг, птиці яскраво вимальовувалися на тлі вечірнього не­ба, їх сильні крила з шумом розсікали повітря.
Принц Зіґфрид наполегливо йшов слідом за зграєю, ніби його вабила слі­дом за лебедями якась невідома сила. Несподівано ліс розступився, і принц опинився на березі величезного озера. Яскравий місяць освітлював дерева, схилені над водою. На сріблястій гладі озера безшумно ковзали лебеді, зрідка здіймаючи крила, немов білосніжні вітрила.
— Які красиві, які прекрасні ці птахи!
Білі птахи підпливли до берега і зникли в заростях. Принц поспішив ту­ди ж. Йому назустріч йшла дівчина в білому вбранні з короною на голові. Вона була така гарна, тільки очі її були повні смутку.
— Хто ти? — Промовив здивований Зіґфрид,— і куди зникли лебеді? Я ба­чив, вони пливли сюди.
— Лебеді — це ми, я і мої подруги,— відповіла дівчина,
— Не бійся. Я не ображу тебе. Відкрий мені свою таємницю, і можливо, я зможу допомогти тобі,— сказав принц.
Дівчина розповіла принцу, що вона — принцеса і звуть її Одетта. Злими ча­рами зачаровані вона та її подруги. Лише вночі дівчата-птахи скидають свої лебедині пера і тут, на безлюдному березі озера при світлі місяця водять хо­роводи, але з першим променем ранкової зорі дівчата знову перетворюються на лебедів.
Бачачи, що принц Зіґфрид не заподіє їм шкоди, зі свого укриття вибігли дівчата і почали грати, співати пісні, водити хороводи під ніжну музику, яку вітер нашіптує листю.
Місячна ніч була напрочуд гарна, кругом було спокійно і тихо. Дівчата- птиці, забувши про прикрощі, безтурботно гралися на галявині. Старші навча­ли танцювати молодших.


ДОДАТОК ДО УРОКУ № 33
Учитель. Чуєте, яка музика звучить у лісі? Слухаючи її, можна поду­мати, що всі звірі, птахи й комахи народилися на світ співцями і музиканта­ми. Можливо, так воно і є, адже музику всі люблять і співати хочуть, лише не кожний має голос.
Ось послухай, чим і як співають безголосі. Жаби на озері почали ще з ночі. Надули міхури за вухами, висунули голови з води, роти відкрили... «Скре-ке- ке-е-е-е!..» — одним духом пішло з них повітря. (Звучить жаб’яча «пісня».)
Почув їх Лелека. Зрадів: «Цілий хор! Буде мені чим поживитися!» І полетів на озеро снідати. Прилетів і сів на березі. Сів і думає: «Невже я гірший за жаб? Співають же вони без голосу. Дай-но я спробую!» Підняв довгий дзьоб, засту­кав, затріщав однією половинкою об іншу — то тихіше, то голосніше, то рід­ше, то частіше: тріскачка тріскотить дерев’яна, та й годі! (Звучить «пісня» ле­леки.) Так розійшовся, що і про сніданок свій забув.
«От так пісня,— подумав Дятел, почувши Лелеку з лісу.— Інструмент у ме­не знайдеться: чим дерево не барабан, а ніс мій не паличка?» Хвостом уперся, назад відкинувся, розмахнувся головою — як почне своїм дзьобом «співати»! (Стукіт дятла.) Точнісінько — барабанщик.
Виліз з-під кори Жук із предовгими вусами. Закрутив головою, заскрипі­ла його жорстка шия — тоненький писк почувся. Пищить вусань, а все марно: ніхто його писку не чує

ІГРИ
Гра «Хто у класі обізвався?»
Один учень виходить до дошки, йому зав’язують очі, а весь клас виконує поспівку «Гойдалка» зі словами:
Веселиться дітвора,
Дзвінко пісеньку співа.
Тепер ти зосередься:
Хто зараз озветься?
Учитель указує на будь-якого учня, який голосно називає своє ім’я, а той, хто стоїть біля дошки, має вгадати, хто це.
Гру повторюють кілька разів.
Гра «Ритмічне коло»
Учні утворюють коло. Учитель, звертаючись до одного з них, проплескує ритмічний рисунок. Учень повторює його ритмічними складами, а потім про­плескує свій ритмічний рисунок товаришеві, який стоїть поруч, і так далі. Гра продовжується по колу.
Ритмізація
Ритмізуйте по черзі лівою та правою рукою, легенько вистукуючи по столу. Поплескайте в долоні. Тупанці виконуйте ногою, легенько пристукуючи нос­ком або п’ятою (П — плескання в долоні; С — стукання по колінах; Т — тупан­ня ногами).

Гра «Учитель»

З класу обирають учня, який проплескує ритмічний рисунок, а решта учнів повторюють цей рисунок за ним.

Немає коментарів:

Дописати коментар