Конспекти уроків 6 клас за Аристовою

Тема 1. Жанри камерно-вокальної музики

УРОК № 1          КАМЕРНО-ВОКАЛЬНИЙ ЖАНР (ПІСНЯ)
Мета уроку :
Навчальна: на конкретних прикладах показати учням можливості му-зичного мистецтва виражати різноманітні настрої та почуття людини; поглибити знання учнів про українські народні пісні; розкрити поняття камерна музика;
Розвивальна: розвивати вміння учнів логічно мислити, інтерпретувати та виразно виконувати музичні твори;
Виховна: розвивати в учнів зацікавленість українською народною піс¬нею, глибоке відчуття настроїв і почуттів людини, утілених у музичних творах; виховувати почуття єдності з музичним образом пісні.
Музичний матеріал: «Пісня» Л. Ревуцького, третя частина І симфонії Г. Ма- лера, українська народна пісня «Од Києва до Лубен».
Літературний матеріал: вірш М. Рильського про Л. Ревуцького.
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Л. Ревуцького, Г. Малера.
Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.
Тип уроку: урок — уведення у тему.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музичний супровід (українська на¬родна пісня «Од Києва до Лубен»),
1.      ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент
Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)
Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Ми почасти навіть не звертаємо уваги на те, що музика стала частиною нашого життя. Ми її чуємо у кіно та театрах, під час свят та театральних дій, у транспорті та вдома, музика лунає з екранів телевізорів, із приймачів та мобільних телефонів. Музику не можна відокремити від життя людини, адже музика є важли¬вою складовою цього життя. Для того щоб зрозуміти й полюбити музику, необхідно навчитися її слухати. Але музичних творів так багато! Як же навчитися розбиратися у безмежному океані музики? Цього ми вчитимемося сьогодні на уроці.
Актуалізація опорних знань
Учитель. Музичне мистецтво складається з багатьох різних видів, або жанрів: масштабних та мініатюрних, для одного голосу чи кількох, для одного музичного інструмента або багатьох.
Бліцопитування
·        Пригадайте: як називають музикантів, що виконують вокальну музику? хорову музику? на музичних інструментах? грають в оркестрі?
·        Як називають музику, що створена для виконання голосом? для виконання на музичних інструментах?
2.      ОСНОВНА ЧАСТИНА Розповідь учителя
Кожне мистецтво має свою неповторну мову. Музика — це мова почуттів, вона відрізняється особливою емоційною глибиною. В музиці склалася широка палітра жанрів: опера і симфонія, балет і концерт, прелюдія і танець. Але, мабуть, найпоширеніший жанр, який відчиняє двері у музичне мистецтво,— це пісня.
З'явилась на світ маленька людина, і одразу ж залунали над її колискою тихі, сердечні наспіви. І зовсім непомітно, одна за одною ввійдуть в його життя різні пісеньки. Згодом з'являються пісні про дружбу, про вітчизну, про любов, про цілу землю, пісні про все, що ми бачимо навколо себе, про все те, про що думаємо, про що мріємо. Пісня глибоко проникає у наше життя і так тісно з ним переплітається, що здається нам уже не мистецтвом, а просто частиною нашого життя, такою звичайною і природною, як і все, з чого взагалі складається наше життя.
Змінюються історичні епохи, але у будь-який час людина співає — і в смутку, і в радості. Пісня здатна закликати до боротьби та праці. У ній втілені глибокі роздуми, солодкі мрії, народна мудрість, т
·        Пригадайте: які види пісень ви знаєте?
·        На вашу думку, у чому полягає особливість народної пісні?
·        Які жанри народної пісні ви знаєте?
Спочатку народна пісня передавалася з уст в уста і не мала нотного запису. Композитори підхоплювали її, збагачували своїми музичними фарбами, т Пригадайте: як називають композиторські прикрашання народної пісні?Пісня відчинила перед нами двері в симфонічну музику і музику камерну.
Камерна музика (camera — італ. кімната) — це вид музичного мистецтва, призначений для виконання в невеликих приміщеннях або для домашнього музикування.
Камерну музику, тобто музику для одного чи кількох виконавців, ще порівняно недавно виконували частіше у домашній, а не в концертній обстановці. Аматори музики приходили один до одного, щоб послухати хорошу музику і взяти участь у її виконанні. Грали і слухали музику сольну — для фортепіано, для скрипки, для флейти та інших інструментів. Грали твори для різних ансамблів — дуетів, тріо, квартетів. Обов'язково брали участь у таких домашніх концертах і співаки. Потім поступово камерна музика вийшла за межі осель багатих і знатних людей: її почали виконувати в кон¬цертних залах, де ми слухаємо її також і в наші дні.
Для різних музичних інструментів багатьма композиторами написані твори, що мають назву «Пісня без слів» або просто «Пісня». Головні мелодії таких творів звучать, як пісня,— протяжно, співуче, мелодійно в супроводі акомпанементу. Проте твори з такими назвами дуже різноманітні за своїм змістом — почуттями, що їх втілюють композитори.
Такий твір — «Пісня» — є і в творчому доробку українського композитора позаминулого століття Левка Ревуцького.
Видатний український композитор, митець-громадянин Левко Миколайович Ревуцький народився на Полтавщині наприкінціXIX ст. Після здобуття освіти в Київському університеті та консерваторії він виявив себе як талановитий композитор, науковець і педагог. Майже півстоліття віддав композитор викладацькій роботі в Київській консерваторії. Він написав багато творів на основі народних пісень. Наприклад, цикли «Козацькі пісні», «Галицькі пісні», «Сонечко». Також написав поему-кантату «Хустина», Концерт для фортепіано з оркестром, 2 симфонії, фортепіанні п'єси і пісні, інструментальні твори. Л. Ревуцький — автор багатьох творів різноманітних жанрів. Із його іменем пов'язане становлення укра-їнської симфонічної та фортепіанної музики минулого століття.
Пісенна тематика та обробки українських народних пісень посідають чільне місце у творчості Левка Ревуцького. Композитор майстерно поєднував різні жанри українського народного фольклору з професійною інструментальною музикою. Пісенність панує в його симфоніях та інших музичних творах.
Дух музики Л. Ревуцького, її тепло, мабуть, найкраще зумів передати у вірші, присвяченому другові, поет М. Рильський:
В колиску дар пісень тобі поклала доля
У серце налила добра і чистоти,
І дорогі скарби несеш обачно ти,
Як чашу, як свічу у радісне роздолля.
Слухання музики
Учитель. «Пісня» Л. Ревуцького — це невелика фортепіанна п'єса, яка нагадує українські народні пісні — думи. Зараз ви її послухаєте. Поміркуйте над тим, яким є характер цього твору.
Слухання «Пісні» Л. Ревуцького
·       Поміркуйте: у чому полягають музичні особливості цього твору?
·       Чому композитор Л. Ревуцький назвав свій інструментальнийтвір «Піснею»?
Розповідь учителя
Отже, ми дійшли висновку, що це невелика фортепіанна п'єса, широка, наспівна мелодія якої ллється зосереджено і стримано, нагадуючи українські народні пісні-думи.
Використання народної пісні як джерела творчості можна зустріти майже в усіх композиторів. Австрійський композитор Густав  Малер із величезною глибиною відобразив у музиці світ природи і людини. Митець із великим успіхом ставив опери, диригував симфонічними творами.
На відміну від решти його симфоній, його Перша симфонія суто інструментальна, хоча композитор використовує в ній матеріал кількох своїх пісень з циклу «Пісні мандрівного підмайстра». Найзнаменитіша частина симфонії — третя, пародійний траурний марш. Задум цієї частини народився під враженням дитячої лубочної картин¬ки: звірі ховають мисливця і проливають удавані, лицемірні сльози. Послухайте третю частину І симфонії Г. Малера та дайте відповідь на запитання,
·       Яку народну пісню використав композитор у своєму творі?
Слухання третьої частини І симфонії Г. Малера
·       Як змінилася музична мова пісні у цьому симфонічному творі?
·       Які інструменти виконують її мелодію?
·       Як ви розумієте вислів композитора: «Коли я слухаю музику, я чую цілком виразні відповіді на всі питання і в мені все заспокоюється та прояснюється. Або, точніше, я відчуваю, що це взагалі не питання»?
Вокально-хорова робота
Учитель. Доречною на нашому уроці буде українська народна пісня «Од Києва до Лубен», що має легкий, жвавий характер. Послухайте її та дайте відповідь на запитання,
·     Яку роль у створенні жартівливого характеру відіграє музика?
Слухання української народної пісні «Од Києва до Лубен»
·       Чи має ця пісня танцювальний характер?
·        Які слова вказують нам на її танцювальний характер?
Розспівування
Розучування української народної пісні «Од Києва до Лубен»
3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА Підбиття підсумків уроку
Учитель. Ми не можемо уявити своє життя без музики. Музики, в якій є краса і правда, гумор і веселий жарт. Вона здатна прикрасити життя, збагатити духовний світ людини, додати бадьорості та наснаги.
Експрес-тестування
«Пісня» Л. Ревуцького написана для:
а) голосу;
б)      симфонічного оркестру;
в)      фортепіано;
г)       оркестру народних інструментів.
4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дізнатися історію виникнення будь-якої української народної пісні.
Учні виходять із класу під музичний супровід (українська народна пісня «Од Києва до Лубен»)


УРОК № 2          КАМЕРНО-ВОКАЛЬНИЙ ЖАНР (ГІМН)
Мета уроку :
Навчальна: продемонструвати учням важливе значення музичних творів — пісень, що стали державними та духовними символами українського народу, допомогти їм це усвідомити; на прикладі пісень «Молитва за Україну» М. Лисенка та «Ще не вмерла України...» М. Вербицького підкреслити непересічну громадянську і духовну роль музики в житті народу та держави; п розвивальна: формувати вокально-хорові навички; п виховна: прищеплювати учням зацікавленість патріотичними образа¬ми в музичних творах, почуття патріотизму, кращі моральні та духовні якості особистості.
Музичний матеріал: М. Вербицький, П. Чубинський «Ще не вмерла України...»; М. Лисенко, О. Кониський «Молитва за Україну»; гімн «Гаудеамус», українська народна пісня «Од Києва до Лубен».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети М. Вербицького, П. Чубин- ського, М. Лисенка, О. Кониського.
Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музичний супровід (гімн «Гаудеамус»),
1.      ВСТУПНА ЧАСТИНА
Організаційний момент. Повідомлення теми, мети, завдань уроку(теми семестру та уроку написані на дошці)
Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, у чому полягає секрет популярності музичних творів? Дійсно, складно від-повісти на це питання однозначно: майстерність чи мелодійний дар митця, виразні засоби чи правдивість та щирість. Чому одні музичні твори, які були написані багато років тому, продовжують своє жит¬тя у наш час і ми знову і знову повертаємось до них, тоді як інші не привертають нашої уваги надовго і поступово зникають у забутті? Саме з такими творами, що іноді стають навіть музичними симво¬лами, ми познайомимось сьогодні на уроці.
2.      ОСНОВНА ЧАСТИНА
Розповідь учителя
У багатьох українських піснях відображується образ нашої Батьківщини. Найголовнішою такою піснею для кожного громадянина України є Державний Гімн.
У давнину гімнами називали музичні твори, написані на слова з Біблії, їх виконували церковні хори. Уперше гімни з'явилися у XVI ст.
Національний гімн — особлива пісня тієї або іншої держави. Національний Гімн України — урочиста пісня — символ нашої державної єдності.
Державний гімн — це урочиста пісня, прийнята як офіційний національний символ держави, що символізує і пропагує на¬ціональні ідеї та ментальність країни, якій належить.  П. Чубинський
Слова вірша «Ще не вмерла України...», який згодом став Гімном нашої держави, написав у 50-ті роки XIX ст. відомий український поет, етнограф, фольклорист Павло Платонович Чубинський (1839—1884). Поезія, уперше надрукована 1863 року, невдовзі розі-йшлася в народі — серед інтелігенції, студентів, гімназистів. Певний час її навіть приписували перу Тараса Шевченка. Вірш «Ще не вмерла України...» одразу впав в око царській владі. Через рік Чубинський потрапив до заслання за свою незмірну любов до України, а заборонений вірш довгий час потайки читали і співали на різні мелодії.
Музику на ці вірші написав видатний західноукраїнський композитор і диригент Михайло Михайлович Вербицький (1815— 1870). Він тонко відчував дух і настрої громадськості, чим пояснюється популярність його творів, особливо пісні-хору «Ще не вмерла України...». Мажорні закличні ін¬тонації віддзеркалюють у собі характерні риси українських історичних пісень.
24 серпня 1991 року на церемонії затвердження «Акту проголошення незалежності України» в залі Верховної Ради було виконано національний гімн «Ще невмерла України...». Статусу Державного Гімну України ця пісня на-була 6 березня 2003 року. У статті 1 Закону «Про Державний Гімн України» записано, що Державним Гімном України є національний Гімн на музику М. М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. П. Чубинського. Конституція України затвер¬дила статус пісні як офіційного державного музичного символу.
Мелодія Гімну зазвичай звучить під час урочистих заходів, державних свят, демонстрацій, військових парадів, ушанування переможців на міжнародних спортивних змаганнях.
Гімн «Ще не вмерла України...» поряд із Державним Гербом — тризубом — і синьо-жовтим Прапором є офіційним символом нашої держави. За своїм змістом він є відображенням ідей боротьби за націо-нальну незалежність, гарячої любові до своєї землі, її героїчної історії.
Після проголошення незалежності України Державний Гімн відіграє роль заклику до ствердження самостійності й суверенітету України, надихає український народ на розбудову своєї держави.
Слухання музики
Учитель. Гімн звучить в ознаменування сили, слави і могутності держави. Слухати Гімн потрібно стоячи, мовчки,
·       Із якими почуттями потрібно виконувати Державний Гімн?
Слухання Державного Гімну України «Ще не вмерла України...»
Розповідь учителя
Поряд із твором «Ще не вмерла України...» другим національним духовним гімном виступає «Молитва за Україну» — «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни».
Пісня «Молитва за Україну» є символом духовно-патріотичних почуттів українського народу. Цей твір також пройшов довгий історичний шлях. Вірш Олександра Яковича Кониського (1836—1900), написаний у 90-ті роки XIX століття, був призначений для дітей, для українських шкіл Галичини, Буковини та Закарпаття. Водночас, покладений на музику Миколою Віталійовичем Лисенком (1842—1912), лунав на релігійних святах у церквах Галичини, хочай не належав до канонізованих релігійних текстів.
Спочатку пісня називалась «Боже Великий, Єдиний» і мала примітку композитора «Дитячий гімн», а згодом отримала назву «Молитва за Україну». У передмові до видання твору автори написали: «Вкласти... хотіли передусім в „неложнії уста" дітей, від яких Всевишній найскоріше міг почути це благання».
«Молитва за Україну» є одним із шести творів духовної музики Миколи Лисенка. У ній поєднані ніжно-ліричне та піднесено- величне звучання; розвиток образу простежується від молитовно-ліричного до енер- гійно-рішучого. За спогадами сучасників класик української музики Микола Лисенко був одним зі справжніх пропагандистів українства. Куди не дісталася наука, письменство — сміливо йшли національне мистецтво, рідна пісня, почуття — і перед ними розкривалися двері й душі.
Значення Миколи Лисенка для української музики можна порівняти зі значенням Тараса Шевченка для української літератури.
Слухання музики
Учитель. Уважно прослухайте пісню Миколи Лисенка та Олександра Кониського «Молитва за Україну»,
·       Поміркуйте: чому «Молитва за Україну» є образом-символом духовності українського народу?
Слухання духовного гімну «Молитва за Україну»
·        Які ще гімни вам знайомі?
Розповідь учителя
Кожна країна має свій гімн, який виконується під час урочистих зібрань, подій. Багато спортивних клубів, Ліга Чемпіонів і навіть школи мають власний гімн. В усьому світі відомий і студентський гімн «Гаудеамус».
«Гаудеамус» (лат. gaudedmus — веселімося) — середньовічна студентська пісня, студентський гімн. Назва виникла за першим словом пісні.
Ця пісня з'явилася в XIII чи в XIV столітті або в Гейдельберзько¬му або в Паризькому університеті (Сорбонні). «Гаудеамус» належить до жанру застільних пісень вагантів — середньовічних мандрівних поетів і співаків, серед яких були і студенти. Протягом декіль¬кох століть пісня передавалася усно й тому має багато варіантів. У друкованому виді текст «Гаудеамуса» уперше з'явився 1776 року, а 1781-го мандрівний письменник Крістіан Вільгельм Кіндлебен надав йому форми, що збереглася і дотепер.
Відомий мотив пісні затвердив, імовірно, композитор XV століття Йоганнес Окегем. Російський композитор Петро Чайковський переклав мелодію для чотириголосого чоловічого хору з фортеп'яно. «Гаудеамус» використовували Ференц Ліст, Йоганнес Брамс, Анато-лій Кос-Анатольський. Цю пісню тепер співають на святах і зустрі¬чах студенти усього світу, вона є своєрідним символом студентства й молодості.
Слухання музики
Слухання «Гаудеамусу»
Послухайте цей студентський гімн і дайте відповідь на запитання.
·        Що його об'єднує з Гімном України і що різнить?
Вокально-хорова робота
Розспівування
Розучування української народної пісні «Од Києва до Лубен»
3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підбиття підсумків уроку
Учитель. Кожна українська пісня має свою історію. Доля багатьох із них схожа на долю нашого народу. Патріотичні українські пісні суворо забороняли, однак знищити їх не змогли. Багато патріотичних пісень продовжують існувати, вселяючи в серця віру в краще майбутнє.
Експрес-тестування
Державний гімн — це:
а)      народна пісня;
б)      урочиста пісня, прийнята як офіційний національний символ держави, що символізує і пропагує національні ідеї та мен-тальність країни, якій належить;
в)      музичний твір наспівного характеру.
4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Знайти твори, що за своїм духовним і патріотичним значенням можуть стати музичними символами українського народу.
Учні виходять із класу під музичний супровід (гімн «Гаудеамус»)


УРОК № 3          РОМАНС ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ
Мета уроку :
Навчальна: поглибити уявлення учнів про виражальні та зображальні можливості музики; учити учнів висловлювати судження про життєвий зміст музичних образів, зокрема ліричних; закріпити розуміння учнями поняття романс;
Розвивальна: розвивати вокально-хорові навички та вміння спостерігати за інтонаційним розвитком музичних образів;
Виховна: прищеплювати учням глибоке розуміння класичної музики, почуття краси.
Музичний матеріал: романси «Гірські верхівки» А. Рубінштейна, О. Варламова, Г. Свиридова; «Диво-осінь» А. Олейниковой
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети А. Рубінштейна, О. Варламова, Г. Свиридова, А. Олейниковой репродукція картини М. Реріха «Гора п'яти скарбів».
Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музичний супровід («Диво-осінь» А. Олєйникової).
1.      ВСТУПНА ЧАСТИНА
Організаційний момент. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)
Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Сьогодні ми розповімо велику історію про один музичний жанр. Він досить довго мандрує сторінками музичного та літературного мистецтва.
Ще в епоху Середньовіччя з'явився пісенний жанр, в основі якого лежить розповідь. Він оповідав про різні історичні події, лицарські подвиги, історії з народного життя. Його твори виконували в супроводі інструмента. Нове життя цей жанр отримав у XIX столітті. І відтоді живе як повноправний родич пісні; крім того, розповідає мовою різних інструментів — тобто став ще й інструментальним жанром.
Ви здогадалися, про що йдеться?
2.      ОСНОВНА ЧАСТИНА
Розповідь учителя
Отже, сьогодні ми поговоримо про романс — основний жанр вокальної камерної музики. Цей термін виник в Іспанії, у Середньовіччі, і спочатку означав побутову пісню романською мовою (як відомо, іспанська належить до романських мов). Романс як світська п'єса для голосу з інструментальним супроводом швидко завоював Європу. Існує багато його різновидів — елегія, балада, серенада, в яких композитори передають свої настрої, думки, враження.
Представники романтичного стилю XIX століття найпочесніше місце поміж усіх видів мистецтва віддавали музиці.
Отже, романс (ісп. romance, від лат.— по-романськи) — це невеликий за обсягом вірш та музичний твір для сольного співу з інструментальним акомпанементом.
Складання асоціативного куща
Які асоціації виникають у нашій уяві, коли ми вимовляємо це слово? Складемо асоціативний кущ до поняття романс.
Поезія російського поета Михайла Юрійовича Лєрмонтова привертала увагу багатьох композиторів.
Пісня
Музика
Лермонтовські вірші поклали на музику 109 композиторів (сьогодні відомо вже про 116), а до вірша «Гірські верхівки» різні композитори створили 104 різноманітних мелодії.
Романтики,
Романтизм
Настрій
Мрії
Емоції
Почуття
Романс
 












Сприйняття творів мистецтва
Зображувальна виразність цього вірша відбила¬ся в живописних творах О. Васнецова, В. Конашевича, Ф. Константинова, М. Реріха (споглядання репродукції картини М. Реріха «Гора п'яти скарбів»).
Російський композитор А. Рубінштейн також обрав саме цей вірш для того, щоб покласти його на музику. За жанром «Гірські верхівки» — романс. У цьому творі автор милується красою природи Кавказу. Музика підкреслює захват автора.
Слухання музики
Послухайте цей романс та дайте відповідь на запитання,
·        Який розвиток має музика цього твору?
Слухання романсу «Гірські верхівки» А. Рубінштейна
Розповідь учителя
Форма романсу вільна, слідкує за текстом. Перша частина звучить подібно до теми. Вона одноголосна, має чіткий ритм і короткі фрази, за характером оповідна. Друга частина звучить як варіація, в ритмі з'являється більше довгих нот, фрази стають ширшими, а характер мелодії — більш натхненним і захопливим. Рух мелодії хви-леподібний.
Російський композитор О. Варламов також  звернувся до поезії М. Лєрмонтова.
Він створив романтичний пейзаж, не-мовби написаний акварельними фарбами. І знову дивуєшся тій простоті засобів, завдяки яким композитор досягає невимовної виразності. Гармонія дуже проста. Одноманітний ритм надає романсу схожості з колисковою.
Слухання музики
Послухайте романс О. Варламова та дайте відповідь на запитання:
·        Якими музичними засобами композитор підкреслює поетичний зміст поезії?
Слухання романсу «Гірські верхівки» О. Варламова
Розповідь учителя
Поміж композиторів, які також звертались до цього вірша М. Лєрмонтова,— Георгій Свиридов.
Георгій Васильович Свиридов (1915— 1998) — російський композитор минулого століття. Він родом з-під Курська, з родини селянина. З дитячих років захоплюючись народними піснями, Свиридов ніколи не залишав поза увагою фольклорні мотиви та образи. Тема Батьківщини пронизує всю його творчість.
Георгій Свиридов зростав у оточенні народних пісень свого краю. Любов до народної пісні композитор проніс крізь усе життя. Головні теми творчості Свиридова — натхненний образ Батьківщини, народу, людини з її багатим, поетичним духовним світом і любов'ю до рідної землі.
Життя композитора було нелегким. Громадянська війна трагічно забрала в чотирирічного хлопчика батька. А потім Велика Вітчизняна війна... Майже всі рукописи талановитого студента Ленінградської консерваторії загинули під час блокади міста. Так невблаганно і жорстоко відбилося на долі майбутнього видатного композитора бурхливе, тривожне XX століття.
Георгій Свиридов складав музику в різноманітних жанрах. Особливо вражає його відчуття краси поетичного слова — більшість творів композитора створені на літературній основі (в основному це вокальні твори). Водночас твори Георгія Свиридова поєднують простоту та ясність думки з новими інтонаціями, майстерним ви-користанням тембрового забарвлення інструментів симфонічного оркестру і народної пісенної творчості. У своїх творах композитор на рівні високої художньої досконалості підкреслює все найкраще та піднесене, що є в людині та природі.
Романси Свиридова — це цілком нові форми втілення поезії в музиці. Проте інтонації вокальної партії в романсі Свиридова — суто російські (як і у вірші Лєрмонтова).
Слухання музики
Учитель. Послухайте романс Г. Свиридова на ті ж вірші та поміркуйте над відповіддю на запитання,
·       Що спільного та відмінного можна почути у цих романсах?
Слухання романсу «Гірські верхівки» Г. Свиридова
·        Який романс вам сподобався більше і чому?
Вокально-хорова робота
Учитель. Пейзажну замальовку ми також можемо побачити у багатьох сучасних піснях,
·        Пригадайте: що таке пейзаж?
Пейзаж — це жанр образотворчого мистецтва, що відтворює образи природи.
Послухайте пісню «Диво-осінь» А. Олєйникової та дайте відповідь на запитання:
·        В яких тонах ви би намалювали пейзаж під впливом цієї пісні?
Слухання пісні«Диво-осінь» А. Олєйникової
Розспівування
Розучування пісні «Диво-осінь» А. Олєйникової
3.      ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підбиття підсумків уроку
Учитель. Музика — це душа поезії. У романсі вона допомагає краще зрозуміти поетичне слово, але водночас робить його як більш глибоким, так і більш зрозумілим. І я сподіваюсь, що ваші серця розкрились назустріч такій чудовій музиці!
Експрес-тестування
1.      Романс — це:
а)      вокальний твір для голосу з інструментальним супроводом;
б)      великий віртуозний музичний твір для соліста з оркестром;
в)      музичний твір для виконання голосом без слів у супроводі му-зичного інструмента.
2.      Автор пісні «Диво-осінь» — це:
а) А. Олєйнікова; б) Г. Гладков; в) М. Глінка.
4.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Обрати вірш, в якому оспівується природа, та поміркувати над тим, якою має бути музика до нього.
Учні виходять із класу під музичний супровід («Диво-осінь» А. Олєйникової).


УРОК № 4          РОМАНС ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ (СЕРЕНАДА)
Мета уроку :
Навчальна: зосередити увагу учнів на ліричних образах у творчості Ф. Шуберта та їх єднанні з образами ліричної поезії поетів-романтиків; поглибити знання учнів про творчість Ф. Шуберта; закріпити розуміння учнями понять музичний образ, серенада;
Розвивальна: формувати в учнів вміння виразно і творчо втілювати емоційно-образний зміст музичного твору у процесі його виконання, обґрунтовувати своє емоційно-естетичне ставлення до музичних образів;
Виховна: прищеплювати учням зацікавленість творчістю композиторів-романтиків, зокрема Ф. Шуберта, естетичний смак.
Музичний матеріал: «Іспанська серенада» X. Малатса, «Серенада» Ф. Шуберта, «Диво-осінь» А. Олєйникової.
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети X. Малатса, Ф. Шуберта;репродукція картини Караваджо «Лютніст»; кросворд.
Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія. Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ:
Учні входять до класу під музичний супровід («Диво-осінь» А. Олєйникової).
1.ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку(теми семестру та уроку написані на дошці)
Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Як можна висловити свої почуття коханій людині? Упродовж багатьох століть юнаки й чоловіки співали своїм коханим пісні. На сторінках старовинних романів, у драматичних виставах, в опері ми часто читаємо чи бачимо таку сцену: пізно ввечері під балконом дівчини-красуні співає ніжну пісню про кохання юнак, аком-пануючи собі на гітарі, лютні або мандоліні. До речі, такі романтичні події відбувалися не тільки за часів сивої давнини: на початку XX століття, за розповідями очевидців, в Іспанії співи під вікном або балконом коханої дівчини не були такими вже й рідкісними, т Чи здогадались ви, про яку музику йдеться? т Якщо ви розгадаєте кросворд, то дізнаєтесь назву цієї дивовижної пісні.
Актуалізація опорних знань Розв'язання кросворда
Методичний коментар. Учні отримують незаповнений кросворд і самостійно визначають ключове слово. Запитання
1.      Найпоширеніший музичний жанр. (Пісня)
2.      Один із авторів Державного Гімну України. (Вербицький)
3.      Автор поезії «Гірські верхівки». (Лєрмонтов)
4.      Австрійський композитор, автор Першої Симфонії, в якій композитор використовує матеріал декількох пісень із циклу «Пісні мандрівного підмайстра». (Малер)
5.      Один з композиторів — авторів романсу «Гірські верхівки». (Рубінштейн)
6.      Назва студентського гімну. («Гаудеамус»)
7.      Один з композиторів — авторів романсу «Гірські верхівки». (Свиридов)
8.      «Голос» по-італійські. (Вокал)

1







2










3











4








5










6










7










8






2. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Розповідь учителя
Серенади, що в минулому були дуже поширені в багатьох країнах, є нічим іншим, як нічним концертом. Співати серенади міг і юнак, і чоловік поважного віку — бажаючи засвідчити свої почуття дамі серця, він винаймав співака (або співаків) і музикантів, які грали на різних музичних інструментах. Кількість виконавців, вибір і кількість інструментів були не обмежені. Це залежало не стільки від смаку і полум'яності почуттів закоханого замовника, скільки від можливостей його гаманця.
І ось принишклими вулицями передвечірнього міста, іноді пішки, а іноді в кареті, прямувала процесія до будинку обраниці. Збігався натовп цікавих. Концерти були зазвичай досить тривалими: під балконом виконувалося безліч інструментальних і вокальних номерів.
Красуня ж або милостиво слухала, вийшовши на балкон, або, якщо вона не хотіла заохочувати закоханого, прислухалася, причаївшись, біля щілинки вікна, а то й просто міцно спала — неприступна і байдужа як до кавалера, що влаштував серенаду, так і до самої музики.
Нерідко та, заради якої виконували серенаду, і її родичі зустрічали музикантів вельми нелюб'язно: то на їхні голови виплескували глечиками воду, то слуги, за наказом господарів, проганяли музик палицями. Що ж, на помсту музиканти могли затягти «котячий концерт» — заграти не в лад і наробити шуму і скреготу на всю округу.
Лицар не був лицарем, якщо не вмів складати пісні про піднесене, неземне кохання до Прекрасної Дами. Побутували навіть змагання — турніри, в яких розв'язували лицарську суперечку: хто оспіває даму серця вишуканіше та шляхетніше. Про свою любов лицарі співали без утоми, вечорами поспіль, безперервно. Такі вечірні оспівування вони й називали серенадами.
Серенада — це пісня (виконується в супроводі лютні, мандоліни або гітари), що виражає почуття до коханої. Вона була поширена в Іспанії та Італії.
Отже, серенада — це лицарський винахід. Саме слово «серенада» коріниться у французькій (від слова «сірка» — вечір) та італійській («аль Серено» — на відкритому повітрі) мовах.
Ну а зародилася серенада на півдні Європи, під синім небом Італії та Іспанії. Там вона була неодмінною частиною життя міста. То з однієї, то з іншої вулиці завжди лунали звуки музики. Найчастіше це був спів під акомпанемент лютні або гітари.
Лютня — старовинний щипковий струнний музичний інструмент з ладами на грифі і овальним корпусом, на якому грали давні народи Єгипту, Китаю, Індії та Греції. Цей інструмент використовували для сольного виконання, а також для супроводу співу.
Мандоліна — струнний щипковий музичний інструмент. Мандоліна з'явилася в XVI столітті в Італії і вже незабаром стала найпоширенішим народним інструментом. Поступово вона стала популярна й в інших країнах. Мандоліну використовують як інструмент для акомпанування, сольного й ансамблевого виконання.
Сприйняття творів мистецтва
Учні розглядають репродукцію картини Караваджо «Лют-ніст», аналізують, висловлюють свої припущення щодо зображеного на картині.
Слухання музики
Учитель. Часи лицарів давно минули, а серенади продовжували жити та радувати людей. Тільки тепер закоханий співав свою пісню кохання — серенаду — під акомпанемент власної гітари.
Послухайте «Іспанську серенаду» Хоакіна Малатса та дайте відповідь на запитання.
·        Який інструмент виконує цю серенаду?
Слухання «Іспанської серенади»
·        Як ви вважаєте, які почуття висловлюєця музика?
Розповідь учителя
Із дивовижною майстерністю поєднує композитор у «Серенаді» риси побутового музикування та поетичне натхнення.
Музичний образ наступного твору також відзначається м'якістю, задушевністю і разом із тим вишуканою витонченістю, сповненою світлих замріяних настроїв.
Це — всім відома «Серенада» Ф. Шуберта.
Франц Петер Шуберт, народився 31 січня 1797 року в передмісті Відня. Батько його був шкільним учителем. На свята в їхній оселі збирався гурток музикантів- аматорів, сам батько учив Франца гри на скрипці, а один із братів — на клавірі. Теорію музики Францу викладав церков¬ний регент, він же навчав хлопчика і гри на органі.
Незабаром оточуючим стало зрозуміло, що перед ними надзвичайно обдарована дитина. Коли Шуберту виповнилося 11 років, його віддали до церковно-співацької школи.
1810 року Шуберт написав свій перший твір. Пристрасть до музики охоплювала його все більше і більше і згодом витіснила всі інші інтереси. Поступаючись батькові, Франц вступив до вчительської семінарії, а потім виконував обов'язки помічника учителя в школі свого батька. Але намірам батька зробити з сина учителя з надійним заробітком так і не судилося здійснитися. Шуберт вступив у найінтенсивнішу пору своєї творчості (1814—1817). До кінця цього періоду він вже був автором п'яти симфоній, семи сонат і трьохсот пісень, серед яких — «Маргарита за прядкою», «Лісовий цар», «Форель», «Блукач», які знали та співали всі у Відні. Композиторові здалося, що світ ось-ось розкриє йому дружні обійми.
Довірливий і наївний, він часто ставав жертвою своїх видавців, що наживалися на його таланті. Автор величезної кількості творів ледве зводив кінці з кінцями.
Останні роки життя він багато хворів, бідував, але творча активність його не слабшала. Навіть навпаки — музика його стає все глибшою, масштабнішою і виразнішою, чи йде мова про його фортепіанні сонати, струнні квартети, Восьму симфонію, чи про пісні.
І все-таки, нехай тільки одного разу, він дізнався, що таке справжній успіх: 1828 року його друзі організували у Відні концерт з його творів, який перевершив усі очікування. Шуберт знову повний відважних планів, він інтенсивно працює над новими творами. Але до смерті залишається декілька місяців — Шуберт захворів на тиф. Ослаблений роками безгрошів'я організм не може чинити опір, і 19 листопада 1828 року Франц Шуберт помирає. Його спадок оцінюється в копійки.
Поховали Шуберта на віденському кладовищі, вигравіювавши на скромному пам'ятнику напис:
Смерть поховала тут багатий скарб, Але ще прекрасніші надії.
Пісні Ф. Шуберта за своїм складом близькі до народнопісенної творчості й призначені для домашнього музикування. Але яскравий образний зміст і художня досконалість, що були їй невідомі в XVIII столітті, зробили пісню рівноправною серед інших жанрів музичного мистецтва. Ф. П. Шуберт підніс рівень побутової пісні- романсу до рівня найкращої тогочасної поезії. Свої пісні композитор писав на вірші Ф. Шиллера, Й.-В. Ґете, Г. Гейне, Л. Релыптаба тощо. Саме на вірші Л. Релыптаба була написана знаменита «Серенада», що увійшла до останнього вокального циклу Ф. П. Шуберта «Лебедина пісня».
За рік до смерті Л. ван Бетховена поет Людвіґ Релыптаб, автор вірша «Серенада», звернувся до композитора з проханням написати музику до свого тексту. Але тяжка хвороба Л. ван Бетховена зава¬дила здійсненню цього задуму. Тоді його секретар запропонував цю роботу Ф. П. Шубертові. Так з'явилася шубертівська «Серенада».
Із дивовижною майстерністю поєднує композитор у «Серенаді» риси побутового музикування та поетичне натхнення. Музичний образ цього твору відзначається м'якістю, задушевністю і разом із тим вишуканою витонченістю, сповненою світлих замріяних настроїв. Незрівнянна чарівна мелодія «Серенади» споріднена з мелодикою італійських канцон (пісень).
Слухання музики
Послухайте «Серенаду» Ф. Шуберта та дайте відповідь на запитання.
·        Яке емоційне наповнення має ця серенада?
Слухання «Серенади» Ф. Шуберта
·        Звучання якого інструмента в серенаді імітує фортепіанний супровід? Чому?
Вокально-хорова робота.  Розспівування
Продовження розучування пісні«Диво-осінь» А. Олєйникової
3.      ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА Підбиття підсумків уроку
Учитель. Способи вираження життєвого змісту в музичних образах є різноманітними. У різні епохи композитори зверталися до жанру серенади. Вона є популярною і нині.
Бліц опитування
·        Що таке серенада?
·        Хто може виконувати серенади?
·       Які засоби музичної виразності створюють особливий настрій цієї музики?
4.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Знайти відомі серенади, що були присвячені коханим.
Учні виходять із класу під музичний супровід («Диво-осінь» А. Олєйникової).



УРОК № 5          РОМАНС ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ (БАЛАДА)
Мета уроку :
Навчальна: ознайомити учнів із твором, що належить до стилю музичного романтизму — баладою Ф. Шуберта «Лісовий цар»; сформувати в учнів загальне уявлення про стиль музичного романтизму; закріпити розуміння учнями понять музичний стиль, балада;
Розвивальна: розвивати вміння характеризувати особливості музичних образів у їх інтонаційному становленні та розвитку як відображення життєвих явищ; розвивати навички втілення емоційно-образного змісту музичного твору у процесі його виконання;
Виховна: формувати вдумливе ставлення до музичного мистецтва, виховувати естетичний смак. 
Музичний матеріал: балада «Лісовий цар» Ф. Шуберта, «Балада про солдата» В. Соловйова-Седого. Літературний матеріал: балада «Лісовий цар» В. Жуковського. Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Ф. Шуберта, В. Соловйова-Седого; репродукція картини М. Швінда «Шубертіада у Й. Шпауна».
Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музичний супровід («Балада про солдата» В. Соловйова-Седого).
1.      ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку  (теми семестру та уроку написані на дошці)
Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Сьогодні ми дізнаємося велику історію одного музичного жанру. Він досить довго мандрує сторінками музичного та літературного мистецтва.
Ще в епоху Середньовіччя з'явився пісенний жанр, основою якого є розповідь. Він оповідав про різні історичні події, лицарські подвиги, історії з народного життя. Його твори виконували в супроводі інструмента. Нове життя цей жанр отримав у XIX столітті. І відтоді живе як повноправний родич пісні та романсу. Ви здогадалися, про що йдеться?
Актуалізація опорних знань.  Розв'язання кроссворда
·       Пригадайте: які жанри пісень ви знаєте? (Романс, гімн, дума, щедрівка, веснянка, колядка)
Методичний коментар. Учні отримують кросворд, в якому немає виділених кольором клітинок.
А
н
т
Р
С
р
0
к
щ
Л
Д
А
0
А
г
Л
д
Е
У
т
П
м
0
І
щ
У
Д
М
н
ц
А
0
м
г
м
р
В
Е
с
Н
Я
н
к
А
І
А
В
А
С
Ю
м
н
т
в
0
0
І
ї
С
и
ю
Л
к
м
л
К
0
л
я
д
к
А








2.ОСНОВНА ЧАСТИНА Розповідь учителя
         Отже, сьогодні на нас очікує зустріч з іще одним вокальним жанром — баладою.
Балада — музичний жанр, що має довгу і насичену історію. У середні віки баладою називали народну пісеньку, що супроводжувала танець. Невипадково її назва походить від латинського Ьаllо — танцюю.
Потім жанр балади прийшов до літератури як лірико-епічний, драматичний твір, основу змісту якого складають історичні події, старовинні легенди і перекази. У такому ж значенні в епоху романтизму балада повернулася до музики — вокальної та інструментальної.
Музика балади розгортається послідовно, відображаючи розвиток сюжету поетичного тексту або програмного задуму інструментального твору. У музичних баладах оживають легендарні, інколи фантастичні персонажі сивої давнини та реальні особи й історичні події різних часів.
Однією з найяскравіших балад у музичній скарбниці є балада «Лісовий цар» Ф. Шуберта.
·       Пригадайте: що ви пам'ятаєте про творчий шлях Ф. Шуберта?
Творчий шлях Ф. П. Шуберта є типовим для композитора-романтика. У його житті були щасливі й гіркі дні. Палке бажання творити музику примусило композитора відмовитися від служби та присвятити себе мистецтву. «Я з'явився на світ, щоб створювати музику»,— писав Ф. П. Шуберт. Створювати цю красу було для нього так само природно, як і дихати. Впродовж декількох років Шуберту доводилося жити у своїх друзів — серед них теж були композитори, художники, поети, співаки. Утворився тісний круг близьких один одному людей — душею його став Шуберт. Був він невеликого зросту, щільний, коренастий, короткозорий, соромливий і відрізнявся надзвичайною чарівливістю. До цього часу належать знамениті «шубертіади» — вечори, що були присвячені виключно музиці Шуберта, коли він не відходив від фортепіано, тут-таки, на ходу, створюючи музику...
Сприйняття творів мистецтва
Учитель. Погляньте на репродукцію картини «Шубертіада у Й. Шпауна» австрійського художника Моріца фон Швінда. Зверніть увагу на розташування слухачів, на те, з яким захопленням слухають вони гру музиканта.
Шуберт високо підніс жанр пісні, в невелику музичну форму він зумів вкласти глибокий і багатий зміст. Пісні Ф. П. Шуберта за своїм складом близькі до народнопісенної творчості й призначені для домашнього музикування. Але яскравий образний зміст і художня досконалість, що були їй невідомі в XVIII столітті, зробили пісню рівноправною серед інших жанрів музичного мистецтва. Із великим теплом і проникливістю Шуберт розкриває перед нами внутрішній світ людини з її почуттями радості, смутку, любові. Велике місце в його піснях займає зображення природи, головний же зміст його пісень — це життя людини, життя почуттів.
Навіть не знаючи назву пісні та її тексту, ми відчуваємо характер музичних образів, які втілює Шуберт у свій твір.
1815 року він написав баладу, яка відкрила нову сторінку не лише в історії пісенного жанру, айв історії музичного мистецтва. На той час композитору було всього 17 років.
Слухання музики
Учитель. Послухайте баладу Ф. Шуберта у виконанні німецькою мовою і дайте відповідь на запитання,
·        Які образи можна уявити в цій баладі?
Слухання балади «Лісовий цар» Ф. Шуберта
·       Яку картину, на вашу думку, змальовано в цій баладі?
Розповідь учителя
Ви відчули драматичне напруження, стрімкий рух музики, хвилювання, тривогу і навіть погрозу. Назва цієї балади — «Лісовий цар» на вірші німецького поета Й. В. Ґете, найулюбленішого німецького поета композитора.
«Лісовий цар» — це пісня-балада, глибоко драматична за змістом. Послухайте цю баладу у перекладі російською В. Жуковського.
Кто скачет, кто мчится под хладною мглой?
Ездок запоздалый, с ним сын молодой.
К отцу, весь издрогнув, малютка приник;
Обняв, его держит и греет старик.
«Дитя, что ко мне ты так робко прильнул?»
— «Родимый, лесной царь в глаза мне сверкнул:
Он в тёмной короне, с густой бородой».
— «О нет, то белеет туман над водой».
«Дитя, оглянися; младенец, ко мне;
Весёлого много в моей стороне:
Цветы бирюзовы, жемчужны струи;
Из золота слиты чертоги мои».
«Родимый, лесной царь со мной говорит:
Он золото, перлы и радость сулит».
— «О нет, мой младенец, ослышался ты:
То ветер, проснувшись, колыхнул листы».
«Ко мне, мой младенец; в дуброве моей
Узнаешь прекрасных моих дочерей:
При месяце будут играть и летать,
Играя, летая, тебя усыплять».
«Родимый, лесной царь созвал дочерей:
Мне, вижу, кивают из тёмных ветвей».
— «О нет, всё спокойно в ночной глубине:
То ветлы седые стоят в стороне».
«Дитя, я пленился твоей красотой:
Неволей иль волей, а будешь ты мой».
— «Родимый, лесной царь нас хочет догнать;
Уж вот он: мне душно, мне тяжко дышать».
Ездок оробелый не скачет, летит;
Младенец тоскует, младенец кричит;
Ездок погоняет, ездок доскакал...
В руках его мёртвый младенец лежал.
·       Як ви зрозуміли зміст цього поетичного твору?
·        Як можна охарактеризувати емоційний стан кожного з трьохперсонажів балади: батька, дитини та лісового царя?
·       Послухайте баладу Ф. Шуберта ще раз. Яку роль відіграє фортепіанний супровід у створенні єдиного драматичного образу?
Слухання музики
Повторне слухання балади «Лісовий цар» Ф. Шуберта
Учитель. Характеристики дійових осіб у цій музичній баладі дуже контрастні: звабливе звернення лісового царя передається м'якою і вкрадливою мелодією; спокійні, стримані інтонації батька і схвильований плач дитини передаються речитативними інтонаціями, а фортепіанна партія допомагає розкрити характер образу, створює враження напруженої скачки та тривоги.
Балада «Лісовий цар» проникнута глибоким інтересом до світу людської душі. Саме з народних казок і переказів виник сюжет (розповідь про нічного мандрівника) і форма віршів (балада-оповідь).
Вокально-хорова робота
Учитель. Балада продовжує життя і в сучасному музичному мистецтві.
Сьогодні ми розучимо пісню В. Соловйова-Сєдого на слова М. Матусовського «Балада про солдата».
 Послухайте і дайте відповідь на запитання:
·        Про які історичні події йдеться у цій баладі?
Слухання «Балади про солдата» В. Соловйова-Сєдого
·       Як ви вважаєте, йдеться про якогоськонкретного солдата або образ солдата збірний?
·       Як відбувається динамічний та емоційний розвиток пісні?
 Розспівування
Розучування «Балади про солдата» В. Соловйова-Сєдого
3.      ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підбиття підсумків уроку
Учитель. Жанр балади є популярним і досі, адже в різні епохи, в різних стилях композитори зверталися до нього. Наприклад, у романтичній баладі «Лісовий цар» Франца Шуберта представлені образи батька, сина та лісового царя на фоні стрімкого бігу коня; у більш сучасній «Баладі про солдата» В. Соловйова-Сєдого — образ захисника Вітчизни. Способи вираження життєвого змісту в музичних образах різноманітні,
·       Що спільного можна відзначити у баладі «Лісовий цар» Ф. Шуберта та «Баладі про солдата» В. Соловйова-Сєдого?
4.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Придумати власний сюжет літературної чи музичної балади.
Учні виходять із класу під музичний супровід («Балада про солдата» В. Соловйова-Сєдого).


УРОК № б          СУЧАСНІ ВОКАЛЬНІ ЖАНРИ (АВТОРСЬКА ПІСНЯ)
Мета  уроку:
Навчальна: на прикладах творчої діяльності Б. Окуджави та В. Висоцького познайомити учнів з особливостями та історією розвитку російської естради у другій половині XX століття; акцентувати увагу на спільному розвиткові та взаємозбагаченні естради і кіномистецтва; пояснити учням визначення понять авторська пісня, бард; закріпити ро-зуміння учнями понять легка (розважальна, естрадна), популярна музика;
Розвивальна: розвивати вокально-хорові навички, слухацьку увагу;
Виховна: прищеплювати учням зацікавленість творчістю зірок естради, естетичний смак.
Музичний матеріал: «Пісня про загублений час» та «Пісня про добро та зло» В. Висоцького, «Місто золоте» Б. Гребенщикова, «Музикант» Б. Окуджави.
Літературний матеріал: тексти пісень В. Висоцького, Б. Окуджави, Б. Гребенщикова.
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети В. Висоцького, Б. Окуджа¬ви, Б. Гребенщикова.
Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музичний супровід («Місто золоте» Б. Гребенщикова).
1.ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент. Повідомлення теми, мети, завдань уроку(теми семестру та уроку написані на дошці)
Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Що може об'єднувати людей, різних за віком та професією? Безперечно — мистецтво! Це може бути музика чи поезія, а скоріше за все — пісня! Чому пісня вважається найдемократичнішим музичним жанром? Чи підкорює вона нас щирістю та яскравою індивідуальністю? На ці запитання ми зможемо відповісти сьогодні на уроці.
Актуалізація опорних знань
Ділова гра «Світська розмова»
Методичний коментар. Тема гри — «Жанри камерно-вокальної музики».
Учні грають роль представників світського товариства, які намагаються вразити один одного відомою їм інформацією з теми «Жанри камерно-вокальної музики». Розмова може починатися словами: «Вельмишановний, а чи знаєте ви, що...»
Під час розмови обговорюються поняття камерно-вокальний жанр, пісня, гімн, серенада, балада.
2. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Розповідь учителя
Чому людей, які співають власні пісні під гітару, часто називають саме бардами, а не інакше? Англійське слово bard — кельтського походження. Барди — це у давнину співаки-оповідачі у кельтських племенах, що проживали колись на території сьогоднішніх Ірландії та Шотландії.
Ірландські барди могли бути і придворними, і мандрівними співаками. Акомпанували вони самі собі на струнному смичковому інструменті — кроті. Інструмент цей із трьома або шістьма струнами чимось схожий на маленьку ліру або російські гусла. Барди співали різні пісні: героїчні пісні-балади, релігійні, бойові, ліричні і сатиричні.
Барди — мудрі поети-співаки, глашатаї істини, лицарі правди і добра, які надихали воїнів на великі подвиги і проголошували мир і любов. Роль цих співаків була величезною, як і повага, якою вони користувалися. Багато з кельтських вождів і королів із гордістю носили почесне звання барда. Існує переказ про те, як ворогуючі стани, готові до бою, під звуки ліри іменитого барда складали зброю і, прослухавши пісню, із ворогів перетворювалися на друзів.
Часто співак-бард перебував у почті вождя або на службі у короля, але з часом барди все більше ставали незалежними професійними музикантами й оповідачами, вони могли мандрувати від двору до двору, вирушаючи туди, де їх краще приймали.
У наш час бардами називають авторів-виконавців «авторської» пісні.
У другій половині XX століття з'явилось нове культурне явище — авторська пісня, яка стала символом альтернативної культури. Річ у тому, що «глянсова» естрадна культура не відповідала вимогам і гострим питанням часу, тому автори намагалися донести думки і сподівання сучасних людей до суспільства. Так виникає сучасний монотеатр, в якому автор виконує одночасно ролі поета, композитора і виконавця.
Пісні бардів широко розповсюдилися і стали популярними в СРСР у 1960-ті роки. Відтоді музичні смаки мінялися неодноразово. Народжувалися і сходили нанівець різні напрями в музиці, а бардівські пісні жили, не зраджували собі, коло їх прихильників розросталося. З'являлися нові автори, змінювалися теми пісень, зачіпалися сучасні проблеми. У чому полягає особливість авторської пісні? У довірливому, дружньому ставленні до слухачів, які не просто слухачі, а повноправні співучасники співу зі сцени. Бардівські пісні не примушують вас схоплюватися з місць, пританцьовувати, розмахувати руками, притоптувати в такт, як під час виконання поп-музики. Ці пісні закликають до співпереживання, до іронічного ставлення до багатьох явищ нашого життя, до любові до усього живого.
Чим гострішими ставали проблеми суспільства — тим виразнішим ставав голос митця-барда. Саме таким поетом став для нашого часу Володимир Семенович Висоцький (1938—1980).
Напевно, у кожної людини, знайомої з творчістю Володимира Висоцького, є «свій особистий Висоцький», є вірші чи пісні, які подобаються більше за інші.
Важливе місце у творчості Висоцького посідають пісні про війну, про людей із плоті й крові, сильних і змучених, мужніх і добрих, яким можна довірити особисте життя і Батьківщину.
Творче життя В. С. Висоцького пов'язане з Театром драми і комедії на Таганці у Москві (Росія).
Сьогодні про Висоцького багато пишуть, про нього роблять телепередачі, знімають кінофільми, випускають платівки і книги. Поети, художники, композитори присвячують йому свої твори. Слова його пісень викарбовують на мармурі обелісків на честь загиблих на фронтах Великої Вітчизняної війни. Ким він був передусім — актором, поетом чи співаком? Складно визначити. Можна впевнено стверджувати, що він був особистістю.
Пісні Висоцького — ліричні, драматичні, сатиричні, про дружбу й війну, про любов і ненависть, про обов'язок, мужність, совість тощо. Люди, які слухали його пісні, були впевнені, що він особисто пережив усе те, про що писав. Сам Висоцький так говорив про авторську пісню: «Я хочу сказати й запевнити, що авторська пісня вимагає дуже копіткої роботи. Ця пісня весь час живе з тобою, не дає тобі спокою ані вдень, ані вночі».
Слухання музики
Учитель. Висоцький написав понад 600 пісень, зокрема пісні до музичної казки Л. Керролла «Аліса в Країні див». Послухайте дві пісні — «Пісню про загублений час» та «Пісню про добро та зло» та дайте відповідь на запитання, т Над чим примушують замислитися ці пісні?
Слухання «Пісні про загублений час» та «Пісні про добро та зло»В. Висоцького
Розповідь учителя
Із далекого минулого дійшла до нас прекрасна загадкова мелодія, відома нам як пісня «Місто золоте». Остаточно не з'ясовано, хто є автором музики та слів цієї пісні, але завдяки Борису Гребенщикову та групі «Акваріум» ми маємо змогу послухати та отримати насолоду від цієї пісні — пісні про мрію, про ніжність та кохання. Її лірична мелодія звучить проникливо та розкриває нам вічну істину: «Кто любит — тот любим, Кто светел — тот и свят».
Слухання музики
Слухання пісні «Місто золоте» Б. Гребенщикова
Розповідь учителя
Рух авторської пісні подарував нам масу талантів, що досягли вершин, недосяжних для їх послідовників. Яскравим прикладом подібного дарування став Булат Шалвович Окуджава (1924—1997).
«Музика зміцнює дію поезії. Поезія під акомпанемент стала противагою розважальній естрадній пісні, бездуховному мистецтву, імітації почуттів. Вона писалася думаючими людьми для думаючих людей. Хто з фанатичних прихильників нинішніх естрадних кумирів вникає в сенс тих слів, що вони співають? Авторська пісня — це серйозні роздуми про життя людини, можливо, трагічні, можливо, гострі. Адже авторська пісня народилася якраз із цих трагічних роздумів, з гострих сюжетів, з клокотання душі»,— так писав у своїх роздумах Б. Окуджава, яко¬го поряд із Володимиром Висоцьким та Юрієм Візбором вважають засновником бардівської пісні. Вони піднесли авторську пісню на високий рівень: це стосується як текстів їхніх пісень — досконалої поезії, так і мелодій та дивовижно щирого й проникливого виконання.
Вокально-хорова робота
Учитель. У піснях Булата Окуджави відкриваються прості істини. Про що ці пісні? Про кохання, віру, дружбу, братерство, вірність, милосердя. А разом з тим якщо уважно вслухатися в його пісні, то можна почути і тривогу, і біль...
Послухайте пісню «Музикант» Б. Окуджави і дайте відповідь на запитання,
·        Який музикант оспівується у цій пісні?
Слухання пісні «Музикант» Б. Окуджави
·       Чи може, на вашу думку, музикант «соорудить из души костёр»?
Розспівування
Розучування фрагмента пісні «Музикант» Б. Окуджави
3.      ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підбиття підсумків уроку
Учитель. «Поетів, які співають», об'єднує повага до людської особистості. Російський бард Євген Бачурін сказав: «Мине час — і за бардівськими голосами майбутні покоління судитимуть про наш час, про наші біди й радощі, про наші жагучі проблеми і ставлення до них». А ми можемо з вами доповнити, що саме за голосами Висоцького та Окуджави майбутні покоління судитимуть про епоху кінця XX століття.
Бліц опитування
·        Що таке авторська пісня, у чому полягає її феномен?
·       Чим авторська пісня відрізняється від розважальної естрадноїпісні?
·       Чи можна вважати авторську пісню складовою культури?
4.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дослідити творчість одного з відомих співаків-бардів.
Учні виходять із класу під музичний супровід («Місто золоте»  Б. Гребенщикова).

УРОК № 7          СУЧАСНІ ВОКАЛЬНІ ЖАНРИ (ЕСТРАДНА ПІСНЯ)
Мета  уроку:
Навчальна: на прикладах українських народних пісень у виконанні артистів естради акцентувати увагу на народних джерелах української популярної музики; ознайомити учнів із творчістю В. Івасюка, С. Ротару; закріпити розуміння учнями поняття аранжування;
Розвивальна: формувати відчуття ритму, навички виконання естрадної пісні;
Виховна: прищеплювати учням зацікавленість творчістю українських естрадних співаків, естетичний смак та співочу культуру.
Музичний матеріал: «Червона рута» В. Івасюка, «Кашалотик» Р. Паулса. Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети В. Івасюка, Р. Паулса, С. Ро¬тару.
Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музичний супровід («Червона рута» В. Івасюка).
1. ВСТУПНА ЧАСТИНА.  Організаційний момент. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)
Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Кожна епоха має свої пісні — за ними можна зрозуміти, чим жили люди, про що мріяли, на що сподівались. Пісні бувають різні: ліричні, патріотичні, розважальні, авторські, естрадні.
Саме про естрадну пісню ми поговоримо сьогодні на уроці. Актуалізація опорних знань
Бліц опитування
·        Які пісенні жанри вам відомі?
·       Яку роль народні пісні відіграють у творчості композиторів?
2. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Розповідь учителя
— Сцену або підмостки для виступів раніше називали естрадою. Згодом естрадою стали називати вид сценічного мистецтва, який охоплює майже всі форми популярно-розважального жанру: пісні, танці, розмовний жанр.
Особливої популярності в усьому світі набула естрадна пісня: їй присвячені багато ТВ-шоу, програм, відбуваються фестивалі.
Естрадна пісня — жанр популярної вокальної музики, призначений для виконання на естраді.
Якщо українська класична музика почалась із Миколи Лисенка, то українська естрадна музика — з Володимира Івасюка. Спільною для цих митців є глибока народнопісенна основа їх музики.
Володимир Михайловича Івасюк (1949—1979) — це видатний український поет і композитор, який за своє коротке життя створив близько 100 пісень і 50 інструментальних творів, зокрема дві сюїти, писав музику для театру.
Володимир Івасюк був професійним медиком і скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Він майстерно виконував свої пісні; мав художній талант, був неординарним живописцем. Його творам притаманні високий професіоналізм, різноманітність образного змісту, яскравість художніх образів, щирість і глибокий патріотизм.
Міцним підґрунтям творчості Володимира Івасюка є народна пісенність, а також глибоко вивчена й осмислена ним багата спадщина композиторів-класиків, зокрема Миколи Лисенка, Кирила Стеценка та Сергія Рахманінова.
За спогадами його друзів, Володимир Івасюк не уявляв, як можна бути музикантом чи просто культурною людиною й не знати і не любити народну пісню. Він збирав народні пісні свого краю, збирався видати їх у збірці «З-над Черемоша й Прута». У пам'яті народу надовго поселилися музичні образи його пісень: кохання, гори, червона рута, водограй.
Провідним жанром у творчості Володимира Івасюка є лірична пісня. Незабутні пісні Івасюка — вершина розвитку естрадного жанру в Україні. З його ім'ям пов'язана ціла епоха в пісенній історії естрадної української музики.
На запитання: «Що тебе привабило в народній пісні?» Володимир відповідав: «Усе: і текст, і мелодія. Кожна пісня — це мелодія, перлина. І я не розумію, як можна вважати себе музикантом і не знати українського фольклору. Я мрію стати композитором, і тому визбирую все прекрасне, створене народом. Без народного ґрунту — я ніхто».
Він створив приблизно 100 пісень, найкращі з них написані на власні вірші. Це «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори», «Пісня буде поміж нас». «Володимир Івасюк був одержимий піснею. Він був глибоко переконаний, що наш світ створений для того, аби в ньому лунала музика добра, миру, злагоди між людьми»,— ці слова належать одній з найкращих виконавиць пісень композитора Софії Михайлівні Ротару (нар. 1947), видатній співачці, лауреату багатьох конкурсів, народній артистці України, Молдавії, СРСР, виконавиці більше ніж 400 пісень, багато з яких стали класикою української естради.
Визнання до Софії Ротару прийшло одразу після прем'єри на телебаченні 1971 року музичного фільму «Червона рута». Пісня, яка дала назву телефільму, була визнана кращою піснею року. Образ червоної рути став знахідкою. Квітка не давала композиторові спокою. Упродовж багатьох років рута жила в легендах на нашій землі, чекаючи, щоб хтось відвів їй належне місце в людській свідомості. Так уже повелося, що ця квітка, червона рута, у кожного українця назавжди асоціюється з іменем Володимира Івасюка.
Ця пісня стала символом української естрадної музики, навіть символом України.
Слухання музики
Учитель. Послухайте пісню В. Івасюка «Червона рута» та дайте відповідь на запитання,
·       На вашу думку, що є особливо привабливим у цій пісні?
Слухання пісні «Червона рута» В. Івасюка у виконанні Софії Ротару
Розповідь учителя
— Серед найвідоміших особливе місто посідає музика Райтонда  Паулса (нар. 1936).
Знаменитого композитора, диригента, піаніста Раймонда Паулса можна по праву назвати засновником естрадної музики Латвії. Саме завдяки йому легкий за народженням жанр перетворився на серйозне мистецтво. І саме він стоїть у витоків престижних сьогодні міжнародних конкурсів молодих виконавців популярної музики «Юрмала» та «Нова хвиля».
У творчості видатного латиського композитора Раймонда Паулса пісня посідає найпочесніше місце. Популярність композиторові принесла 1975 року пісня «Листя жовте», протягом п'яти наступних років він створив ще кілька шлягерів — «Доберу музику», «Танець на барабані». 1979 року написав мюзикли «Сестра Керрі» й «Шерлок Холмс». Величезний успіх мав творчий союз Раймонда Паулса й Алли Пугачової: в усьому світі відомі пісні «Маестро», «Старовинний годинник», «Мільйон червоних троянд», «Без мене». Потім композитор працював з іншими відомими виконавцями — Валерієм Леонтьєвим («Зникли сонячні дні», «Кабаре», «Закохайтесь в піаніста»), Лаймою Вайкуле («Вернісаж», «Ще не вечір», «Шерлок Холмс»).
Його пісні незмінно ставали хітами. У середині 1980-х років велику популярність здобула пісня «Дідусь із бабусею» у виконанні створеного Паулсом дитячого ансамблю «Дзегузите».
Слухання музики
Учитель. Послухайте у виконанні цього дитячого ансамблю пісню Р. Паулса «Кашалотик».
·        Який образ створено у цій пісні?
Слухання пісні Р. Паулса «Кашалотик»
Вокально-хорова робота
·       Як ви вважаєте, чи може бути дитяча пісня естрадною?
 Допоможе вам відповісти на це запитання пісня Н. Май «Хвостики-метелики».
Слухання пісні Н. Май «Хвостики-метелики»
Розспівування
Розучування пісні Н. Май «Хвостики-метелики»
Робота над літературним та музичним текстом пісні (визначення структури мелодії, руху кожної фрази), проспівуванням голосних та чіткою вимовою приголосних звуків
3.      ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА . Підбиття підсумків уроку
Бліц опитування
·        Чим відрізняється естрадна пісня від народної?
·        Чи може стати народна пісня естрадною?
4.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дослідити творчість одного з корифеїв української естради (за власним вибором).
Учні входять до класу під музичний супровід («Червона рута» В. Івасюка).






УРОК № 8                   СУЧАСНІ ВОКАЛЬНІ ЖАНРИ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З ТЕМИ «ЖАНРИ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ МУЗИКИ»
Мета уроку :
Навчальна: ознайомити учнів з особливостями розвитку французької естради у XX—XXI століттях; учити аналізувати образний зміст і звучання легкої музики, порівнюючи її зразки з різних країн, знаходити між ними спільне та відмінне; закріпити розуміння учнями понять шансон, шансоньє; узагальнити знання, уміння та навички учнів, здобуті впродовж чверті;
Розвивальна: розвивати здатність виявляти і розуміти головну думку іншомовної пісні; прищеплювати учням відчуття ритму та ансамблю під час колективного виконання пісні, здатність емоційно і виразно виконувати її;
Виховна: прищеплювати учням зацікавленість французькою естрадною музикою, естетичний смак.
Музичний матеріал: «Вальс» Ж. Бреля, «Щедрик» М. Леонтовича.
Наочні посібники: тести; портрети Ж. Бреля, М. Леонтовича; репродукція картини П. О. Ренуара «Бал у Мулен де ла Галетт».
Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок, урок— перевірка знань з теми.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музичний супровід («Щедрик» М. Леонтовича).
1.      ВСТУПНА ЧАСТИНА. Організаційний моментПовідомлення теми, мети, завдань уроку(теми семестру та уроку написані на дошці)
Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Наша розмова про камерно-вокальні жанри починалася з пісні. Завершуючи цю тему, ми знову повертаємось до пісні. Нас очікує знайомство ще з одним пісенним жанром, який вам всім добре знайомий.
2.      ОСНОВНА ЧАСТИНА
Розповідь учителя
— З давніх-давен музика та спів були тісно пов'язані з трудовою діяльністю людини, її побутом та відпочинком. Музика — це частина самого життя, могутній засіб спілкування між людьми. Вона з величезною художньою силою відтворює те, чим щоденно живуть люди, тому джерелом музики є саме життя. Музика розповідає про людину або багатьох людей, виражає їхні почуття, думки, характери, здатна з величезною силою впливати на людину, породжувати в неї певні почуття і думки, формувати її ставлення до інших людей, до навколишнього світу. Вона здатна змінювати характер, зміцнювати силу волі, пробуджувати сміливість, виховувати гуманність, доброту.
Музика не має кордонів. Про які ж почуття розповість нам музика французького шансоньє, композитора, актора та режисера Жака Бреля?
Шансон (від фр.— пісня) — назва різновидів французької пісні ліричного змісту, народної чи естрадної. Виконавців шансону, які нерідко є також авторами текстів і музики, називають шансоньє.
За походженням бельгієць, Жак Брель народився у Брюсселі, з дитинства захоплювався співом і в ранні роки почав писати пісні. Спочатку працював на паперовій фабриці свого батька, але мріяв стати співаком. Тому через деякий час він покинув рідне місто і вирушив до Парижа.
Його м'який, глибокий голос щиро і натхненно передавав усі відтінки людських почуттів. Справжня популярність прийшла до співака, коли він почав виконувати власні пісні. Найкращі з них — «Амстердам», «Не покидай мене», «Коли одна лише любов». Його пісні співали і співають багато популярних виконавців.
Пісня «Вальс» присвячена прекрасному і вічно молодому танцю. Спочатку мелодія ллється плавно, викликаючи в нас мрійливість, але раптово переривається, і після невеликої паузи нас захоплює новий вальс, бурхливий, радісний, святковий.
У ній співається про те, що вальс можна танцювати на два па, можна на чотири, десять, п'ятнадцять, двадцять, сто! От тоді вже зовсім добре! Тоді кружляє весь Париж!
Починається твір звучанням в естрадному оркестрі, що імітує шарманку. Далі починає свій «Вальс» Жак Брель, спочатку дуже просто, ніби наголошуючи, що він співак вулиць, а потім — музика лунає з невгамовною життєвою енергією, пристрастю, пустотливістю. Пісня виконується французькою мовою.
Слухання музики
Учитель. Послухайте цю пісню і дайте відповідь на запитання.
·        Які почуття автора і виконавця передані у цій пісні?
Слухання пісні Ж. Бреля «Вальс»
·        Визначте характер кожної частини пісні окремо,
·        Яку роль у створенні музичного образу відіграють динаміка та темп?
Сприйняття творів мистецтва
·       Погляньте на репродукцію картини П. О. Ренуара «Бал у Муленде ла Галетт». Зверніть увагу на кольорову палітру картини,
·       Які почуття та настрій передав художник, як відобразив святкову атмосферу балу?
·        Порівняйте емоційні колорити картини Ренуара і пісні Жака Бреля.
Виконання тестів за темою «Жанри камерно-вокальної музики» Варіант № 1
Оберіть правильну відповідь (кожна правильна відповідь — 0,5 бала)
1. Українську народну пісню «Од Києва до Лубен» слід виконувати: а) урочисто;      б) суворо;      в) легко, весело.
2.      Позначте правильне твердження: «Гаудеамус» — це:
а) гімн;       б) колискова;      в) весільна пісня.
3.      Балада Ф. Шуберта називається:
а) «Зимова пісня»; б) «Лісовий цар»; в) «Гірські верхівки».
4.      Позначте твір А. Олєйнікової, який розучували на уроках музичного мистецтва:
а)      «Диво-осінь»;
б)      «Диво-літо»;
в)      «Осіннє диво».
Дайте стислу відповідь (кожна правильна відповідь — 2 бали)
5.      Гімн — це...
6.      Серенада — це...
Дайте обґрунтовану та змістовну відповідь (кожна правильна відповідь — 3 бали)
7.      Що вам відомо про романс?
8.      Які особливості жанру авторської пісні?
Варіант № 2
Оберіть правильну відповідь (кожна правильна відповідь — 0,5 бала)
1.      Пісню «Хвостики-метелики» Н. Май слід виконувати:
а)      урочисто;
б)      суворо;
в)      легко, наспівно.
2.      Романс Г. Свиридова називається:
а)      «Вершини гір»;
б)      «Червона рута»;
в)      «Гірські верхівки».
3.      Позначте пісню Б. Окуджави, яку розучували на уроках музичного мистецтва:
а)      «Музикант»;
б)      «Місто золоте»;
в)      «Пісня про добро та зло».
4.      Камерна музика — це твір для:
а)      невеликого складу виконавців;
б)      виконання у камерах;
в)      симфонічного оркестру.
Дайте стислу відповідь (кожна правильна відповідь — 2 бали)
5.      Романс — це...
6.      Балада — це...
Дайте обґрунтовану та змістовну відповідь (кожна правильна відповідь — 3 бали)
7.      Що вам відомо про гімн?
8.      Які особливості жанру естрадної пісні?
3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА Підбиття підсумків уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Продовжте речення:
□       «Виявляється, що...»;
□       «Сьогодні я дізнався...»;
□       «Найцікавіше — це те, що...»;
□       «Мені сьогодні вдалося...»;
□       «Для мене виявилося складним...».
Учні виходять із класу під музичний супровід («Червона рута» В. Івасюка).








Тема 2. Жанри хорової музики
УРОК № 9          ХОРОВА ДУХОВНА МУЗИКА (КОНЦЕРТ)
Мета  уроку:
Навчальна: на прикладі хорового концерту Д. Бортнянського акцентувати увагу учнів на глибині змісту та красі української духовної музики; закріпити розуміння учнями понять літургія, меса, хоровий концерт, капела, капельмейстер;
Розвивальна: розвивати образно-асоціативне мислення учнів;
Виховна: прищеплювати учням естетичні почуття, любов до кращих надбань українського духовного мистецтва.
Музичний матеріал: Хоровий концерт № 15 Д. Бортнянського, «Веселкова» 0.Янушкевич.
Наочні посібники: портрети Д. Бортнянського, О. Янушкевич; репродукціяікони «Терновий вінець Христа».
Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музичний супровід (О. Янушкевич «Веселкова»),
1.ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку(теми семестру та уроку написані на дошці)
Мотивація навчальної діяльності
Учитель. До музики ми звертаємось за наснагою, розрадою, втіхою. У ній ми знаходимо відображення всього багатства почуттів людини, вона становить одну з найважливіших складових нашого духовного світу. Саме про таку музику в нас сьогодні й піде мова.
Актуалізація опорних знань
Ділова гра «Світська розмова»
Методичний коментар. Тема гри — «Жанри камерно-вокальної музики».
Учні грають роль представників світського товариства, які намагаються вразити один одного відомою їм інформацією з теми «Жанри камерно-вокальної музики». Розмова може починатися словами: «Вельмишановний, а чи знаєте ви, що...»
Під час розмови обговорюються поняття камерно-вокальний жанр, пісня, гімн, авторська пісня, естрадна пісня, серенада, балада.
2. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Розповідь учителя
— Минулого року ми розпочали розмову про хорову духовну музика, слухаючи «Херувимську» Артемія Веделя.
Хорова музика має величезний вплив на людину, тому їй відводиться вагома роль у релігійних обрядах.
Духовна музика — це музика релігійного змісту, що звучить як у храмах, так і в побуті. Вона має давні традиції та глибокий емоційно-духовний вплив на людину.
Духовна музика завжди була пов'язана з історичними традиціями та особливостями музичної культури різних країн, зокрема народної, і зробила значний внесок у світову музичну культуру.
Одним із основних видів християнського богослужіння є літургія (у католицькому обряді — меса, у православному — обідня), яку складають характерні хороспіви. Останньою частиною святкової православної літургії може бути хоровий концерт.
Літургія — це християнське богослужіння, що відбувається як єдність читання і співів та містить молитви.
Меса — це багаточастинний твір для хору та солістів, написаний на духовний текст для виконання під час католицького богослужіння.
Хорова музика привертала увагу багатьох композиторів — як зарубіжних (Й. С. Баха, Ґ. Ф. Генделя, М. Мусоргського, П. Чайковського), так і вітчизняних (А. Веделя, М. Лисенка, К. Стеценка, Д. Бортнянського).
1847 року французький композитор Гектор Берліоз так описував свої враження від звучання хору видатного майстра вокальної музики Дмитра Бортнянського:
«...Вісімдесят співаків у пишному вбранні розміщувались по обидва боки вівтаря. Задні ряди займали баси, перед ними знаходилися тенори, а попереду тенорів діти — альти й сопрано.
Усі вони стояли нерухомо, з опущеними повіками, у цілковитій тиші. За знаком, зовсім непомітним присутнім, без указівки тону і темпу, вони почали співати...
У цій гармонійній тканині чулися такі переплетіння голосів, які здавалися чимось неймовірним; чулися зітхання і ніжні звуки; час від часу роздавалися інтонації, які за своєю напруженістю нагадували крик душі, здатний пройняти серце і перервати дихання у грудях.
Потім усе завмирало у безмежно-повітряному небесному затуханні; здавалося, це хор янголів, що підносяться від землі до небес і поступово зникають у повітряних просторах...»
Гра «Учитель»
Методичний коментар. Учитель надає слово учневі-«вчнтелю», який заздалегідь підготував матеріал. Учні мають уважно його прослухати та дати відповіді на запитання,
·       3 чого починалося життя Д. Бортнянського у мистецтві?
·        3 яким містом було пов'язано життя композитора?
·        Яку музику писав Д. Бортнянський?
У ч е н ь -« у ч н т е л ь ».Дмитро Степанович Бортнянський (1751—1825) — знаменитий український і російський композитор, диригент, педагог. Родом із Глухо- ва — столиці українського гетьманства. Він був сином козака Стефана Бортнянського, уродженця села Бортне, що в Польщі.
Стефан Бортнянський служив у війську останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Зважаючи на виняткове музичне обдарування і прекрасний голос, хлопчика у 7 років відвезли до Придворного хору в Санкт-Петербурзі. Відтоді Бортнянський вже ніколи не повертався на батьківщину.
Він співав у хорі, з одинадцяти років виконував сольні партії в опері. Співів та вміння триматися на сцені навчався у видатних музикантів в Італії. Тут Дмитро вперше виявив свій композиторський талант. Деякі опери молодого музиканта були поставлені на італійських сценах.
1796 року він став першим керівником Придворної співочої капели у Санкт-Петербурзі. На цій посаді залишався до самої смерті.
У ті часи в каплицях-капелах розміщувався чоловічий хор, який співав без супроводу. Згодом капелою стали називати не лише каплицю, а й церковний хор, що за правилами співав без супроводу, звідки й виник термін а сарреііа, що означає — спів у стилі капели, тобто без інструментального супроводу.
Капельмейстер (нім. Кареітпеіаіег — майстер капели) — керівник і диригент хору, оркестру.
За спогадами сучасників, Дмитро Бортнянський був дуже щирою людиною — доброю та поблажливою до оточуючих людей і безмежно відданою мистецтву.
Його духовна музика здобула широку популярність ще за життя композитора. Її перекладали для різних інструментів і навіть записували спеціальними цифровими знаками для сліпих.
Розповідають, що в останній день життя композитор покликав до себе хор капели і звернувся з проханням проспівати один зі своїх концертів, під звуки якого і помер.
Поховано Д. Бортнянського у Санкт-Петербурзі, на Смоленському цвинтарі. У Нью-Йорку (США), у соборі св. Іоанна Богослова на честь композитора встановлено статую.
Розповідь учителя
— Духовна музика, хоровий спів стали провідними у творчості талановитого українця. Д. Бортнянський — майстер хорового письма а-капела. Він дуже добре знав людські голоси і вмів надати звучанню хору особливої виразності, шляхетності та краси.
Його хорові концерти сповнені глибокої життєвої мудрості, піднесеної простоти та щирості. Літературний текст часто лише задавав «емоційну програму» твору Бортнянського, а далі вже безмежно панувало мистецтво звуків. Існують навіть припущення, що іноді композитор спочатку писав музику, а вже потім добирав до неї слова.
Хоровий концерт Дмитра Бортнянського, який ми сьогодні прослухаємо, є яскравим прикладом типово пісенної розспівності. Його мелодійна лінія нагадує протяжну ліричну народну пісню.
Хоровий концерт — це старовинний жанр духовної музики, вокальний або вокально-інструментальний твір.
За літературну основу хорового концерту зазвичай брали одне з найдавніших поетичних джерел — псалми царя Давида.
Поміж духовних творів Д. Бортнянського особливе місце посідає жанр хорового концерту. Лише за 15 років було опубліковано 45 концертів композитора. Скільки лишилося у рукописах — невідомо.
Традиційно суворий жанр духовного хорового концерту здобув «нове життя» та по-новому зазвучав у творчості Д. Бортнянського.
Він збагатився елементами оперного мистецтва, маршовими і танцювальними інтонаціями, мелодійними зворотами української ліричної та російської протяжної пісні. А у концертах № 13, 15, 24 навіть звучать народні мелодії.
Концерт № 15 «Придіте, воспоем» Д. Бортнянського складається з трьох контрастних частин. Перша частина плавного характеру» У ДРУГІЙ розповідається про страждання та розп'яття Христа, у третій — про Христове воскресіння і славу Господу. Цей концерт поєднує досконалу музику, глибокий зміст, щирість пісенних і танцювальних мотивів та піднесеність духовного наспіву.
Невипадково вважають, що емоційний зміст і музична мова хорових концертів Д. Бортнянського виходять за межі духовної музики.
Слухання музики.
 Сприйняття творів мистецтва
Учитель. Послухайте Хоровий концерт № 15 Д. Бортнянського і розгляньте репродукцію ікони «Терновий вінець Христа».
·       Поміркуйте: чи співзвучний образ картини з образом хорового концерту?
Слухання Хорового концерту № 15 Д. Бортнянського
·        Яке враження справила на вас ця музика?
·       Яким є характер цього твору?
·       Порівняйте настрої трьох частин концерту.
Вокально-хорова робота
Розспівування
Учитель. Композиторка Ольга Янушкевич разом із поетесою Марією Ясаковою створили багато гарних і різноманітних пісень для дітей і дорослих. «Веселкова» — одна з них. т Поміркуймо, про що ця пісня і які засоби музичної виразності найкраще розкривають її поетичний зміст.
Слухання та розучування пісні О. Янушкевич «Веселкова»
3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА .
Підбиття підсумків уроку 
Учитель. «Мета будь-якої музики — очищення людської душі»,— говорив Й. С. Бах. А якось в анкеті у відповідь на запитання «Чи подобається тобі духовна музика?» одна учениця написала: «Коли я слухаю таку музику, я відчуваю, що у мене виростають крила і я лечу над землею. Цієї миті я люблю весь світ!». Ось у чому полягає велика перетворювальна сила музики!
Експрес-тестування
1.      Д. Бортнянський — майстер написання:
а) хорових концертів;  б) симфоній;
в) опер;      г) ба летів.
2.      Хоровий концерт — це:
а)      тип музики, в якому всі голоси рівноправні і мають самостійні мелодії;
б)      багаточастинний твір для хору та солістів, написаний на духовний текст для виконання під час католицького богослужіння;
в)      старовинний жанр духовної музики, вокальний або вокально-інструментальний твір.
4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Написати твір на тему «Яка музика з уроків музичного мистецтва запам'яталася мені більше за все?».
Учні виходять із класу під музичний супровід (О. Янушкевич  «Веселкова»).


УРОК № 10 ХОРОВА ДУХОВНА МУЗИКА (РЕКВІЄМ)
Мета уроку :
Навчальна: розкрити значення творчості В. А. Моцарта у світовому музичному мистецтві; на прикладі творчості композитора показати можливості музики в утіленні різноманітних станів душі людини; дати учням визначення понять реквієм, Dies irae;
Розвивальна: розвивати вміння вдумливо сприймати та інтерпретувати контрастні за змістом і звучанням твори, навички емоційно-виразного виконання музики;
Виховна: прищеплювати учням естетичний смак.
Музичний матеріал: «Dies ігае» з «Реквієму» В. А. Моцарта, «Веселкова» О. Янушкевич.
Літературний матеріал: фрагмент «маленької трагедії» О. Пушкіна «Мо- царт і Сальєрі».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети В. А. Моцарта, О. Януш¬кевич.
Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музичний супровід («Dies ігае»  з «Реквієму» В. А. Моцарта).
1.      ВСТУПНА ЧАСТИНА . Організаційний момент. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)
Мотивація навчальної діяльності
Учитель.Моцарт існує й існуватиме вічно. Минуло понад 200 років після смерті композитора, але його музика й досі з нами, його дивовижна доля захоплює багатьох прихильників музики, а любов до його світлих і гармонійних творів не згасає. Мені дуже хочеться, щоб геній Моцарта торкнувся й ваших душ, зробив їх більш світлими та відкритими для краси та добра.
2.ОСНОВНА ЧАСТИНА
Розповідь учителя.
Одним із жанрів духовної музики є реквієм.
Реквієм — це траурний твір, присвячений пам'яті померлих.
У XVII—XVIII століттях церковний реквієм перетворився на великий багаточастинний твір для солістів, хору та оркестру.
«Какая глубина! Какая смелость и какая стройность!
Ты, Моцарт, бог, и сам того не знаешь!» —
Так сказав про В. А. Моцарта геніальний російський поет Олександр Сергійович Пушкін в одній зі своїх «маленьких трагедій» — «Моцарт і Сальєрі».
·        Пригадайте: що вам відомо про цього композитора?
·       Які твори В. А. Моцарта ви пам'ятаєте з попередніх років?
Природа щедра на таланти, але скупа на геніїв — другого Моцарта людство більше не мало. Геній — це, звісно, винятковий талант, але й велика працездатність. Творча спадщина В. А. Моцарта вражає своїм обсягом. Життєвий шлях геніального австрійського композитора XVIII століття — також дивовижний і незвичайний. Моцарт не дожив до 36 років. Яскраве і щедре обдарування, постійні творчі пошуки та звершення дали підставу називати його справжнім генієм.
Вольфґанґ Амадей Моцарт (1756— 1791) народився 27 січня у старовинному містечку Зальцбург в родині талановитого музиканта, композитора і педагога Леопольда Моцарта. Вольфґанґ був сьомою дитиною у сім'ї.
Якось до Моцартів завітав у гості друг. Чотирирічний Вольфґанґ у цей час сидів за столом, тримаючи в руках перо, вмочене разом із пальцями в чорнило.
Гість поцікавився, чим займається малий, а той відповів: «Я пишу концерт для клавесина». Коли батько уважніше придивився до записів, ледь не заплакав. Це був не просто набір нот, а справжній повноцінний твір, який так потім і назвали — Концерт для клавесина.
Отже, у 4 роки Моцарт створив концерт для клавесина. А вже в 6 років Моцарт дав свій перший концерт! Пізніше він разом із батьком і сестрою виступав із концертами в різних містах Європи. У 8 років маленький Амадей написав свою першу симфонію.
Талант Моцарта не залишив байдужим навіть австрійського імператора, який замовив у 12-річного Моцарта оперу. У 14 років Вольфґанґ став академіком Болонської академії (це за умови, що звання академіка надавали лише з 26 років)!
Подорожуючи, у Франції Моцарт знайомиться з Алоїзією Вебер. Вона стала першим коханням талановитого композитора. Він на¬віть мріяв одружитися з нею, але батько Моцарта, дізнавшись про почуття сина, заборонив закоханим зустрічатися, тому що Алоїзія була з бідної сім'ї.
Після подорожі Моцарт повернувся до Зальцбурга та вступив на службу до архієпископа, де йому навіть доводилося прибирати в домі наймача. Обідав композитор із прислугою, грати ж за межами дому йому заборонялося.
Засмучений лихою долею, Моцарт вирушає до Відня. Для нього почався складний період, адже йому доводилось багато працювати, щоб заробити грошей. «Я дуже стомлююся,— писав він у листах до батька,— лягаю о 12-й ночі, а прокидаюсь о 5-й ранку».
У цей час він одружується з Констанцією Вебер, молодшою сестрою Алоїзії, яку він кохав у юні роки. Констанца, життєрадісна, добра, надзвичайно артистична та здібна до музики, підтримує творчі поривання геніального чоловіка.
Кожна людина по-своєму переживає радість і смуток, бадьорість і втому, захват і відчай, але ці почуття однаково доступні та зрозумілі для всіх людей. Ці почуття втілені в музиці і лежать в основі тієї загальнолюдської мови, яка, не потребуючи ніяких перекладів, є зрозумілою для людей усіх національностей.
Послухайте одну історію з життя композитора, як її описав Девід Вейс у книзі «Піднесене й земне».
...Одного разу, коли Вольфґанґ виходив з дому, його перестрів незнайомець. Високий худорлявий чоловік подивився на нього суворо та спитав:
·        Ви пан Моцарт?
·       Так.— Вольфґанґа неприємно вразила зовнішність незнайомця, його суворість наганяла страху.
·        Що вам потрібно?
·        Чи не могли б ви написати реквієм?
·        Для кого?
·        Ім'я має залишитися невідомим.
·       Неймовірно! Може, ця людина — посланець самого диявола?
·       Це має бути меса за померлим.— Вигляд у незнайомця став зовсім зловісним.— Заупокійна меса.
Вольфґанґу мов снігом сипнуло за шкіру. Він раптом уявив власну смерть і подумав, що незнайомець з'явився попередити про її наближення:
·       Реквієм має створюватися у повній таємниці. Жодна людина не має нічого знати...
Незнайомець пішов, а Вольфґанґ ще довго розмірковував про цю зустріч. Чим більше він думав про таємничого незнайомця, згадував його похмурий голос, моторошний погляд, тим імовірнішим здавалося, що ця зловісна постать — провісник смерті...
Замовлення це пригнічувало його і сповнювало забобонним страхом. Він почувався втягнутим у боротьбу між світлом і темрявою. Іноді йому здавалося, що він створює реквієм для самого себе...
Створення «Реквієму» забрало в Моцарта останні сили. Моцарт помер, так і не завершивши свого останнього твору. Геніального композитора було поховано у спільній могилі для бідних...
Незабаром було встановлено, ким був цей таємничий незнайомець. Це був посланець одного багатого графа, який хотів набути слави композитора, але не мав таланту і купував твори в талановитіших за себе авторів. Граф забажав видати скорботний твір Моцарта за власний реквієм, який він нібито написав на спомин про померлу дружину.
«Реквієм» Моцарта — це глибока і мудра трагічна поема про життя і смерть, про долі особистостей і всього людства; це схвильована, зворушлива сповідь людської душі, яка живе між відчаєм і надією, правдива розповідь про її сумніви та страхи. І що особливо важливо, у музиці Моцарта поруч із релігійним смиренням, із готовністю постати перед «вищим судом» клекочуть мужній, пристрасний протест і неприйняття смерті.
Знаменитий «Реквієм» — останній твір Моцарта — став вершиною його творчості. Він створений для чотириголосного хору солістів і оркестру, музика твору вражає надзвичайною виразністю і глибокою людяністю. Бурхлива полум'яна музика «Dies ігае» («День гніву») — другої частини «Реквієму» — малює картини суду, кінця світу. Лунає дуже виразний діалог: невблаганні грізні баси й жалібні репліки інших голосів.
Слухання музики
Учитель. Послухайте другу частину «Dies ігае» з «Реквієму» В. А. Моцарта та визначте її характер.
Слухання «Dies ігае» з «Реквієму» В. А. Моцарта
·        Що найбільше вражає вас у цій музиці?
Вокально-хорова робота
Розспівування
Продовження роботи над піснею О. Янушкевич «Веселкова»
3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підбиття підсумків уроку
Учитель. Я сподіваюсь, що ви переконались у тому, що справжню музику об'єднує людяність, краса та щирість, саме тому ми можемо зрозуміти навіть ті почуття, які були втілені у музичних творах далекого минулого.
Глибина і краса музики, геніальне обдарування, яскраве, цікаве, проте сповнене важкою працею і прикрощами життя,— саме такою постаттю запам'ятовується нам Моцарт.
У книзі «Музика та її представники» російський композитор Антон Рубінштейн написав: «Вічне сонячне світло в музиці, ім'я твоє — „Моцарт"».
Експрес-тестування
Реквієм — це:
а) музична форма, у якій незмінний рефрен повторюється багато разів, чергуючись із різними епізодами;
б)      загальна назва групи клавішних струнних інструментів;
в)      скорботний твір, присвячений пам'яті померлих.
4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Послухати та дізнатися про особливість музики «Лакрімоза» з «Реквієму» В. А. Моцарта.
Учні виходять із класу під музичний супровід (О. Янушкевич «Веселкова»)



УРОК № 11ХОРОВІ ЖАНРИ (КАНТАТА ТА ОРАТОРІЯ)
Мета  уроку :
Навчальна: ознайомити учнів із творчістю Ґ. Ф. Генделя; розкрити по-няття кантата та ораторія; зосередити увагу учнів на особливостях будови і розвитку музичного твору;
Розвивальна: розвивати вокально-хорові навички, слухацьку увагу учнів;
Виховна: прищеплювати учням зацікавленість творчістю Ґ. Ф. Генделя та українських композиторів, естетичний смак та співочу культуру під час виконання пісні.
Музичний матеріал: перша частина «Весна» кантати «Чотири пори року» Л. Дичко, хор № 39 «Аллілуя» з ораторії«Мессія» Г. Ф. Генделя, «Будинок під блакитним дахом» І. Кириліної.
Наочні посібники: нотна хрестоматія, портрети Л. Дичко, Г. Ф. Генделя,І. Кириліної.
Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музичний супровід (українська на¬родна пісня «Вийди, вийди, Іванку»)
1. ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку(теми семестру та уроку написані на дошці)
Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Мистецтво — чарівний світ краси, що з давніх-давен приваблює людей. Майже сорок тисячоліть існує на землі мистецтво.
У прадавні часи поезія і музика були поєднані в єдиному мистецтві — пісні. Музи давньогрецьких міфів, покровительки мистецтв — Евтерпа, Ерато, Калліопа і Полігімнія — уособлювали не окремі види мистецтва, а різні жанри єдиного музично-поетичного мистецтва. Із плином віків музика й література стали окремими видами мистецтва, проте спорідненість між ними збереглася й досі. Але пов'язані література і музика не тільки у пісенному жанрі. Є ще один музичний жанр, який не може існувати без літератури,— це кантата.
2. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Розповідь учителя
— Жанр кантати належить до вокально-інструментальної музи¬ки, з'явився він в Італії на початку XVII століття. Спершу він не мав чітко вираженої форми. Слово кантата означало лише, що цей до¬сить великий музичний твір слід співати. Схожий жанр інструмен¬тальної музики став назватися сонатою.         
Складання асоціативного куща         
Методична порада. Добе¬ріть слова, що асоціюються у вашій уяві зі словом співати. Розташуємо їх у маленьких колах навкруги великого порожнього кола.Поєднавши ключові слова із дібраних вами слів-асоціацій до сло¬ва співати, отримаємо асоціативний кущ, що також визначатиме му-зичний жанр — кантату.
Отже, кантата — це великий музичний твір, що складається з кількох частин і створений для виконання хором, солістами та симфонічним оркестром.
Творчість сучасної української композиторки Лесі Василівни Дичко (нар. 1939) поширюється на різноманітні музичні жанри: від симфонічного, балетного, вокально-симфонічного — до вокаль¬ного та інструментального, але в Україні вона найвідоміша саме як хоровий композитор. Леся Дичко заявила про себе наприкінці 60-х років. Її твори широко представлені на хорових фестива¬лях, конкурсах та у концертних програмах світу: США, Канаді, Франції, Великої Бри¬танії, Німеччині, Данії, Іспанії, Угорщині, Болгарії, Росії, Україні. Композитор є авто¬ром багатьох творів симфонічної та камерної музики, музики до кінофільмів, мультфіль¬мів, багатьох пісень. Л. Дичко продовжила унікальну традицію української авторської духовної музики. Саме за твори хорового жанру композиторку було неодноразово від¬значено почесними нагородами та преміями.
Кантата «Чотири пори року» Л. Дичко — це твір, створений на підґрунті українського музичного фольклору та сучасної музики. Кантату написано для хору без супроводу. В його основі — народно-пісенні календарно-обрядові тексти.
У цій кантаті — чотири частини відповідно до пір року:
·        «Весна» має теми веснянок;
·       «Літо» — для цієї частини Леся Дичко обрала три тексти, на які написала музичні теми. («Ой петрівочка — мала нічка», «Ой нас чотири подруженьки», «А ми кривого танцю йдем»);
·       «Осінь» має дві «обжинкові» пісні «Дівка Явдошка» і «Джар, джар, джарочка»;
·        «Зима» — це народна сцена щедрування.
Слухання музики
·        Послухайте першу частину «Весна» кантати «Чотири пори року» Л. Дичко та пригадайте назву української народної пісні, яку композиторка використала у цій частині.
·       Коли ви востаннє чули цю пісні? (Українська народна пісня «Вийди, вийди, Іванку»)
Слухання першої частини «Весна» кантати «Чотири пори року» Л. Дичко
·       Схарактеризуйте загальний характер прослуханої музики.
Розповідь учителя
— Джерело натхнення для творчості видатні композитори зна-ходять не тільки музичному фольклорі, а й у біблейських сюжетах.
·       Як називається жанр музики, який заснований на біблейських сюжетах? (Духовна)
На біблійні й античні сюжети видатний німецький композитор Ґ. Ф. Гендель створив ораторію.
Назва музичного жанру ораторія нагадує нам інше слово — оратор. І це не випадково: обидва ці слова походять від латинського огаИо — красномовство. Ораторія має духовне походження, але як музичний жанр склалася досить пізно — наприкінці XVI століття.
Ораторія — великий музичний твір для хору, співаків-солістів і симфонічного оркестру, призначений для концертного виконання.
Оскільки ораторія — це розповідь, оповідання на драматичний сюжет, цьому жанру притаманні епічність, повільний розвиток подій.
Поміж монументальних жанрів ораторія посіла чільну роль, увібравши до себе багато елементів опери. Вона складається з різних номерів або епізодів — хорових, симфонічних і вокальних. Світську ораторію, тобто не для церковного, а для концертного виконання, створив видатний німецький композитор Ґ. Ф. Гендель. Написані на біблійні та античні сюжети, його ораторії нерідко виконують і в наші дні.
Ґеорг Фрідріх Гендель (1685—1759) народився в німецькому місті Галле. Любов до музики виявилася в маленького Ґеорга дуже рано. З іграшок його передусім цікавили труби, барабани, флейти. Майбутній композитор намагався не тільки грати на них наодинці, а й разом з іншими дітьми, навіть створив цілий дитячий оркестр. Батько Ґ. Ф. Генделя, придворний цирульник та хірург, був дуже занепокоєний та-ким захопленням сина і мріяв, щоб його Ґеорг став юристом — фах музиканта в ті часи не вважався почесним. Батько неодноразово попереджав юного музиканта: «Пристрасть до музики — це є ганебна пристрасть! Музика — усього лише забавки і розвага для знатних панів. Якщо ти присвятиш своє життя різним музичним забавам, то досить швидко і сам станеш їх іграшкою. Якщо ж здобудеш поважну професію юриста, то до кінця своїх днів будеш усіма шанованою людиною, а не якимось фіглярем із флейтою або скрипкою в руках». За бажанням батька Ґ. Ф. Гендель у 17 років записався на юридичний факультет університету в Галле. Водночас він працював органістом у церкві. В університеті юнак провчився не більше року —любов до мистецтва перемогла.
Уже в 12-річному віці Ґеорг Фрідріх писав церковні кантати й органні п'єси. 1702 року він посів пост органіста протестантського собору в рідному місті, але невдовзі зрозумів, що церковна музи¬ка — не його покликання. Набагато більше композитора приверта¬ла опера. Гендель вирішив переїхати до Гамбурга — міста, де діяв єдиний на той час німецький музичний театр.
Коли гамбурзька трупа розпалася, Гендель вирушив на бать-ківщину опери — до Італії. Тут він жив у Флоренції, Римі, Венеції та Неаполі, а потім переїхав до Лондона, де очолив Королівську академію музики і прийняв англійське підданство.
Гендель перетворився на оперного композитора в Італії. Попу-лярним він став після постановки опери у Венеції, а пізніше опера, поставлена в Лондоні, зробила Генделя найпопулярнішим оперним композитором Європи.
Його музика надзвичайної краси (до того ж з мелодіями, що запам'ятовуються) й досі справляє величезне враження на слухачів. Усього майстер створив понад 40 творів цього жанру.
Проте оперу в Англії приймали далеко не всі. У 40-ві роки XVIII століття після провалу однієї з його опер Гендель більше не звертався до цього жанру музичного мистецтва і присвятив себе ораторії. Публіка гаряче прийняла нові твори композитора. Наприкінці життя майстер був оточений надзвичайною пошаною прихильників.
У творах Генделя відчувається вплив італійської та англійської музики. Проте за образом мислення Гендель залишався німецьким композитором. Його твори мали значний вплив на митців наступних поколінь, особливо на представників віденської класичної школи.
Ґеорг Фрідріх Гендель створив 32 ораторії, більшість яких на-писана на біблійні сюжети. Найвідоміші — «Ізраїль у Єгипті», «Самсон», «Іуда Маккавей», «Месія».
В іудаїзмі та християнстві месія — посланий Богом на землю Спаситель. Для християн месія — Ісус Христос. Гендель був благочестивим християнином, і його твір передає життя Ісуса Христа та його значущість.
«У житті видатних людей часто спостерігається, що тієї миті, коли все здається втраченим, коли все руйнується, вони близькі до перемоги. Гендель, здавалося, був переможений. І саме цієї години він написав твір, якому було призначено закріпити за ним світову славу»,— писав дослідник його творчості Ромен Роллан. Автор майже 40 опер, безлічі інструментальних творів, що звернувся в середині 1730-х років до жанру ораторії, Гендель утратив прихильність публіки. Його вороги — англійські аристократи, які віддавали перевагу італійським композиторам,— наймали людей зривати афіші Генделя, його концерти більше не відвідували. Гендель, який вирішив залишити Англію, де жив уже чверть століття, оголосив 8 квітня 1741 року свій останній концерт. Однак сили композитора не вичерпалися: за 24 дні, з 22 серпня по 14 вересня, композитор створив одну з найкращих своїх ораторій — «Месію». Він працював натхненно, і коли завершив «Алілуя», то вигукнув, заливаючись сльозами: «Я думав, що відкрилося небо, і я бачу Творця всіх речей!». Це була одна з найщасливіших митей у житті композитора.
Вершина ораторії і одне з найзнаменитіших творінь Генделя — хор № 39 «Алілуя» (прославлення), що завершує 2-гу частину. В Англії цей твір слухають стоячи, як читання Євангелія в церкві.
Слухання музики
Учитель. Послухайте хор № 39 «Аллілуя» Ґ. Ф. Генделя та дайте відповідь на запитання,
·        Які почуття виникають під час слухання твору?
Слухання хору №39 «Аллілуя» з ораторії «Месія» Ґ. Ф. Ггнделя
·        Чим саме вражає така музика?
·        Як ви вважаєте, де можна почути цю музику?
·       Який склад музикантів бере участь у виконанні цієї частиниораторії?
Розповідь учителя
— 13 квітня 1742 року під керуванням автора в Great Music Hall уперше прозвучав «Месія». Це був єдиний благодійний концерт, да-ний Генделем в Дубліні. Відтоді встановилася традиція виконувати «Месію» на користь нужденних (в останні роки життя композитор регулярно давав цю ораторію на користь Лондонського притул¬ку для покинутих дітей і закріпив за ним монополію на доходи з концертів, заборонивши, поки він живий, публікацію партитури і уривків з неї).
У Лондоні ораторія «Месія» наштовхнулася на опір церковників: до кінця 1740-х років вона прозвучала всього 5 разів; назву її було заборонено, на афішах значилося просто «Духовна ораторія». Утім, за життя Генделя ця ораторія, незважаючи на біблійний сюжет, рід¬ко звучала в англійських церквах — концерти відбувалися зазвичай в театрі чи інших світських публічних залах. Останнє виконання ораторії — за 8 днів до смерті композитора, який сам грав на органі. Існує безліч авторських варіантів «Месії» — Гендель постійно змі-нював арії твору, узгоджуючи їх із можливостями співаків.
Вокально-хорова робота
Учитель. Поміж пісень, що також викликають у виконавців піднесений настрій, є також пісня І. Кириліної «Будинок під бла-китним дахом».
Послухайте цю пісню та дайте відповідь на запитання,
·       Про який саме «будинок під блакитнимдахом» йдеться у пісні І. Кириліної?
Розспівування
Розучування пісні І. Кириліної «Будинок під блакитним дахом»
3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА . Підбиття підсумків уроку
Учитель. Героїчні та життєствердні образи, які Ґеорг Фрідріх Гендель створив у музиці близько 300 років тому, хвилюють нас і сьогодні. І хоча сучасна музична мова змінилася, його монументальні музичні полотна звучать у концертних залах усього світу. Сьогодні фрагменти з них почули й ми.
Бліц  опитування
·       Як впливають обряди та звичаї на розвиток сучасної музики?
·       Що таке кантата?
·       Що таке ораторія?
Учні виходять із класу під музичний супровід (І. Кириліна  «Будинок під блакитним дахом»).

УРОК № 12  ЦИКЛИ У ВОКАЛЬНО-ХОРОВІЙ МУЗИЦІ
Мета  уроку :
Навчальна: продовжити знайомити учнів з образами, утіленими в му-зичних творах різних жанрів (музичний цикл); учити висловлювати свої особисті думки та враження з приводу музичних творів; поглибити знання учнів про творчість М. Мусоргського; закріпити розуміння учнями поняття вокальний цикл;
Розвивальна: формувати вміння виявляти спільне і відмінне у змістіта звучанні творів різних жанрів;
Виховна: прищеплювати учням зацікавленість ліричними й романтичними образами в музиці, естетичний смак.
Музичний матеріал: «Марш дерев'яних солдатиків», «Хвороба ляльки» П. Чайковського; «Лебідь», «Слон» К. Сен-Санса; вокальний цикл «Дитяча» М. Мусоргського; «Будинок під блакитним дахом» І. Кириліної.
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети П. Чайковського, М. Мусоргського, К. Сен-Санса, І. Кириліної; інформаційні картки для ділової гри.
Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музичний супровід (І. Кириліна «Будинок під блакитним дахом»)
1.      ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)
Мотивація навчальної діяльності
Учитель. А чи знаєте ви, що у творчості майже кожного ком-позитора обов'язково є «дитяча сторінка», тобто музика, яку він пи¬сав спеціально для дітей, для вас. Сьогодні на уроці ми звернемося до такої музики.
Актуалізація опорних знань
Бліцоп итування
·        Послухайте фрагменти музичних творів, які ви вивчали у молодших класах. Чи впізнали ви ці музичні твори?
·         Чи пригадуєте їх назви та авторів?
Слухання фрагментів п'єс П. Чайковського «Марш дерев'яних солдатиків», «Хвороба ляльки», К. Сен-Санса «Лебідь», «Слон»
·        Кому призначені ці твори?
·        Що об'єднує ці твори?
2.      ОСНОВНА ЧАСТИНА . Розповідь учителя
— П. Чайковський для свого племінника Володі Давидова написав відомий «Дитячий альбом» — фортепіанний цикл невеличких п'єс, в яких відстежується життя маленького хлопчика, передаються враження від прожитого дня.
В інструментальній музиці чільне місце посіли цикли дитячої тематики. Поміж них — «Дитячі сцени» і «Альбом для юнацтва»
Роберта Шумана, «Дитяча музика» Вален¬тина Сильвестрова, «24 дитячі п'єси для фортепіано» Віктора Косенка, «Дитячий куточок» Клода Дебюссі.
Вокально-хорові та інструментальні твори композитори часто об'єднують у цикли. Щойно ми прослухали фрагменти з інструментального циклу Каміля Сен-Санса «Карнавал тварин», Петра Чайковського «Дитячий альбом».
Цикл складається з кількох частин, самостійних за формою, але контрастних за характером (передусім за темпом), але пов'язаних єдиним ідейно-художнім задумом. Інколи частини циклу можуть виконуватися окремо.
Отже, звернімося до вокального циклу «Дитяча» М. Мусоргського.
Ділова гра «Самі собі вчителі»
Методичний коментар. Кожний учень отримує інформаційну картку й упродовж 5 хвилин знайомиться з наведеною в картці інформацією.
Учитель роздає інформаційні картки.
Учитель. Пропоную об'єднатися у групи за номерами, які вказані на ваших інформаційних картках.
Учні об'єднуються у групи за номерами, зазначеними на інформаційних картках.
Кожна група має виділити найголовніше зі здобутої кожним учасником інформації: у такий спосіб вам надається можливість виступити у ролі аналітиків. На цю роботу відводиться 3 хвилини.
«Аналітики» у групах працюють з текстами.
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 1
Модест Петрович Мусоргський (1839—1881) — російський композитор, член «Могутньої купки».
Модест Петрович Мусоргський народився 1839 року в сім'ї поміщика Псковської губернії, і перші його дитячі враження були пов'язані з селянським середовищем, із його побутом та піснями.
Із п'яти років Мусоргський почав займатися музикою. Хоча музичні здібності Мусоргського були неабиякими, але батьки його про музичну кар'єру для сина навіть і не думали, а згодом відвезли його вчитися в петербурзький військовий заклад.
Під час перебування в училищі Мусоргський продовжував займатися музикою. Він познайомився з молодими композиторами, членами балакиревського гуртка. Яскрава особистість М. Балакирева, його творчі мрії і прагнення полонили Мусоргського. У нього зміцнюється віра у своє композиторське покликання. За два роки Мусоргський подає у відставку — з тим, щоб цілком присвятити себе музичній творчості. Проте тяжке матеріальне становище змусило його незабаром знову вступити на службу.
У ці роки Мусоргський багато читав, познайомився з передовими громадськими і філософськими течіями. «Мистецтво є засіб роз¬мови з людьми, а не мета»,— так композитор оголошував наріжний принцип своєї творчої діяльності.
Кінець 1870-х років був для Мусоргського дуже складним: він багато і тяжко хворів, змушений був кинути службу, лишився без коштів, без притулку, майже без друзів. Композитора пригнічували самотність, відсутність близьких людей, які б розуміли його. Цей пригнічений стан в останні роки композитора дещо пом'якшувала тільки дружба з В. Стасовим.
Світлим епізодом останніх років життя Мусоргського була кон-цертна подорож улітку 1879 року півднем Росії з відомою співачкою Д. Леоновою.
Артистичний успіх, чарівна природа півдня Росії, особливо Криму, викликали в композитора велике піднесення і натхнення, але це тривало недовго.
У Петербурзі композитора зустріла та сама обстановка, здоров'я його було підірване, і нове тяжке захворювання швидко призвело до трагічного кінця. Завдяки клопотанням друзів хворого Мусорг¬ського поклали у військовий шпиталь. 1881 року Мусоргський помер.
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА № 2
У своїй творчості Мусоргський випробовував себе у різних жанрах: фортепіанних та оркестрових п'єсах, хорових творах, романсах тощо. 1874 року Мусоргський написав фортепіанну сюїту «Картин¬ки з виставки», пов'язану з враженнями від посмертної виставки картин і малюнків художника-архітектора В. Гартмана, який був близьким другом Мусоргського.
Монументальні народно-історичні опери Мусоргського «Борис Годунов» і «Хованщина» не мають рівних у світовому музичному мистецтві за силою і глибиною втілення соціально-історичних образів, за правдивістю і яскравістю відображення народних мас, за новизною і багатством музично-виразних засобів. Мелодійна мова Мусоргського близька до російської народної пісенності й дуже точно передає інтонації живого мовлення.
Мусоргський прагнув показати в музиці життя народу, розкрити його психологію, внутрішній духовний світ, його страждання й радощі. У листі Модеста Петровича до Стасова є такі слова: «Не познайомитись із народом, а побрататись хочеться».
Творчість М. Мусоргського суттєво вплинула на розвиток світової та вітчизняної музичної культури. Під впливом його творів склався композиторський стиль багатьох відомих майстрів: К. Дебюссі, М. Равеля, І. Стравінського, С. Прокоф'єва, Д. Шостаковича.
Учитель. Тепер я пропоную вам перегрупуватися, об'єднавшись у групи за кольором (на кожному інформаційному папірці, крім номера, є квадрат певного кольору).
Учні об'єднуються у групи.
Зараз кожен із вас випробує свої сили у ролі доповідача. Дотримуючись черги, донесіть інформацію, якою ви володієте, до інших членів команди. Щоб опанувати інформацію повністю, ви маєте бути також уважними слухачами. На цю роботу відводиться 5—7 хвилин.
Учні працюють у групах.
Розповідь учителя
— Дивовижна ця музика — «Дитяча» М. Мусоргского. Це не пісні й не романси; швидше — це вокальні сценки для одного або двох виконавців. Усього кілька сторінок нотного тексту, лічені хвилини звучання і простий сюжет: дитина розповідає про те, що її оточує і займає її думки. Але як художник тонко відчув трепетний світ дитячої душі!
«Господи, що це за нитки перлів і діамантів,— захоплено ви-гукував В. Стасов,— що це за нечувана музика, що це за найінтимніші почуття та поезія, що це за маленькі творіння, які варті цілих симфоній і опер! Ніхто ще в цілій Європі не задумував і не створював подібного».
Спогади друзів композитора свідчать про його щирість і природ-ність спілкування з дітьми. Зблизившись із родиною Стасових, Модест Петрович подружився з їхніми дітьми. Старші дівчатка, Варя та Зіна, завжди радісно зустрічали його, а молодший Андрюша при появі Мусоргського захоплено кричав: «Ось Мусорянін йде!» Дитинство для Мусоргського було, мабуть, бажаним і незворотнім світом ідеальної гармонії. Він добре пам'ятав тепло і затишок свого будинку, співучий говір няні, звуки та кольори рідного міста Карева.
За звичаями того часу дитяча містилася в маленькому флігелі, осторонь від головної садиби. Багато часу діти проводили з нянькою — маленькою старенькою з темним і суворим обличчям. На ніч нянька розказувала барчукам казки, яких знала безліч. Діти засинали, але з молодшим, Модінькою, не так легко впоратися. Здається, цей шибеник готовий слухати усілякі вигадки ніч поспіль, лежачи з широко розплющеними очима. Нянька сердиться: «Спи, батечко, спи! Ато бука з'їсть!» «Розкажи, няню, про буку!» Няня спантеличена: казок про буку їй не доводилося й чути, букою лякають дітей, коли вони занадто розіграються та починають бешкетувати. Довго ще возиться нянька з неспокійним малюком, доки Модінька засне, нарешті, під її колискову пісню або казку. Перша пісенька так і називається: «З нянею».
Слухання музики
Слухання пісеньки «З нянею» з циклу «Дитяча» М. Мусоргського
Учитель. Друга пісенька — «У кутку» — це сценка сварки з нянею. Няня сердиться, кричить: «Ах ти пустуне! Клубок розмотав, прутки розгубив!.. У кут! У кут!» У відповідь — виправдання, жалібні та хникальні інтонації дитини, що переходять у скривджені: «Няня Модіньку образила, дарма в кут поставила; Модінька більше не любитиме свою няню, ось що!»
Слухання пісеньки «У кутку» з циклу «Дитяча» М. Мусоргського
Третя пісенька — «Жук» — зустріч із величезним і страшним жуком: «Жук злетів і вдарив мене у скроню, а потім сам звалився!»
Четверта пісенька — «З лялькою». Дівчинка заколисує ляльку Тяпу і співає їй колискову, часом покрикуючи сердито: «Тяпо, спати треба!»
«На сон прийдешній» — наївна дитяча молитва за здоров'я всіх рідних, близьких і далеких, а також приятелів по іграх. Згадуючи імена своїх друзів, дитина, забувши про неспішність молитви, називає всіх їх поспіхом.
Пісенька «Кіт Матрос» — історія про кота, який запустив лапу в клітку зі снігуром.
«Поїхав на паличці» — гра в конячки з пригодами.
Слухання пісеньки «Поїхав на паличці» з циклу «Дитяча» М. Мусоргського
·        Які вокальні сцени сподобалися вам найбільше?
·      Якими музичними засобами композитор розкриває світ дитини?
·     Як музика допомагає створити образи циклу?
«Дитячу» було видано 1873 року (в оформленні І. Рєпіна). Вона отримала широке визнання публіки. У листі В. Стасову Мусоргський пише: «У сім'ї милих Юрковських мене змусили показати діткам мою „Дитячу". І зраділи ж дітки, а вже матусі зовсім мене захвалили; те саме було зроблено в Херсоні в сім'ї Бошняків, і той самий ефект, те саме захоплення».
Вокально-хорова робота Розспівування
Продовження розучування пісні І. Кириліної «Будинок під блакитним дахом»
3.      ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. Підбиття підсумків уроку
Учитель. Скільки любові й ніжності ми відчуваємо у творах, які композитори присвятили дітям! Яскрава, захоплива, чарівна, казкова музика!
Бліцопитування
·     До якого жанру належить «Дитяча» М. Мусоргського?
·     Що таке цикл?
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Продовжте речення:
·        «Виявляється, що...»;
·        «Сьогодні я дізнався...»;
·        «Найцікавіше — це те, що...».
4.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати ілюстрації до дитячих музичних творів.
Учні виходять із класу під музичний супровід (І. Кириліна «Будинок під блакитним дахом»).



УРОК № 13 ЦИКЛИ У ВОКАЛЬНО-ХОРОВІЙ МУЗИЦІ (продовження)
Мета уроку:
Нвчальна: зосередити увагу учнів на народних обрядах колядування і щедрування та важливій ролі музики в них; закріпити знання учнів про народні обрядові пісні, зокрема колядки і щедрівки, та ознайомити з професійною музикою, створеною на їх основі; учити учнів зіставляти образи творів музичного та образотворчого мистецтва;
Розвивальна: формувати вміння емоційно, виразно і творчо виконувати обрядові пісні;
Виховна: прищеплювати учням зацікавленість народною творчістю, естетичний смак.
Музичний матеріал: українська колядка «Ой, у полі плужок ходить», фор-тепіанний цикл «Колядки та щедрівки» В. Барвінського, фрагменти циклу «Вінок колядок» Б. Бріттена.
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Б. Бріттена, В. Барвінського.
Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музичний супровід (українська ко¬лядка «Ой, у полі плужок ходить»)
1. ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)
Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Пісню, яку ви чули, коли входили до класу, ви, швидше за все, ще не знаєте
·       Чи не нагадували інтонації цього твору музику знайомого вам жанру? Якого саме?
Зараз ми перебуваємо в очікуванні, мабуть, найсвітліших свят у році, а саме — приходу Нового року та Різдва. На уроці ми поговоримо про традиції, які живуть і зберігаються нашим народом і донині, щоб і ми з вами були гідними нащадками української культури.
Актуалізація опорних знань
Бліц опитування
·       Пригадайте: як називаються народні пісні, що їх виконують на різдвяні свята?
·       Чим різняються колядки та щедрівки?
·       Які побажання висловлюються у колядках?
·       Що називається музичним циклом?
2. ОСНОВНА ЧАСТИНА. Розповідь учителя
— Чимало з вас, мабуть, не знає, що між колядками та щедрів¬ками є відмінність. За Василем Скуратівським, ці обрядові пісні виконують лише в певний період — на різдвяно-новорічні свята. Колядки співають починаючи з Різдва і до Водохрещі, тобто з 7-го по 19 січня (у деяких регіонах — до старого Нового року). Щедрівки виконують лише протягом тижня — від старого Нового року й до Водохрещі. Парубочі гурти, котрі відвідували селян і вшано¬вували господарів та їхніх дітей, бажали родинам здоров'я і щастя, статків, приплоду та щедрого врожаю.
Традиційно в колядницьких гуртах брали участь лише хлопці. Вони обирали свого ватажка (керівника), розподіляли між собою ролі Кози, Лікаря, Міхоноші та інших жартівливих персонажів — і обходили з привітаннями односельців.
Щедрівкові дійства виконували тільки дівчата. Увечері напере-додні Нового року (за старим стилем — з 13-го на 14 січня) молодші й старші дівчатка групками чи поодинці приходили до односельців, щоб защедрувати — привітати з новолітуванням.
До хат заходити не годилося. Робили це під вікнами осель. Гос-подарі у свою чергу обдаровували віршувальників смачним печи¬вом, яблуками чи горіхами.
Крім того, удосвіта на Василя підліткові хлопчики (тільки їм можна було це робити) оббігали найближчих родичів та сусідів і засівали їхні домівки зернами пшениці або жита. Попросивши дозволу, юний посівальник ставав біля порога, брав у жменю зерно і «скроплював» ним долівку хати, приказуючи в такт віршований текст:
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком всіх вітаю!
·        Як ви вважаєте, чи можуть колядки утворити певний цикл?
Британський композитор Б. Е. Бріттен створив цикл колядок, який так і назвав — «Вінок колядок».
Бенджамін Едвард Бріттен (1913— 1976), англійський композитор, піаніст, диригент, музичний і громадський діяч, наро-дився 22 листопада 1913 року в Лоустофте (графство Саффолк, Велика Британія).
Музику почав створювати у 4 роки, на¬вчався гри на фортепіано з 7 років, на альті — з 10.
Характер обдарування Бріттена визначив переважання в його творчості вокальних жанрів. Найкращі сторінки його музики написані для голосу з оркестром.
У 1930-ті роки Бріттен пише багато музики для театру і кіно. Тоді ж композитор став серйозно вивчати народну музику, обробляв англійські, шотландські, французькі пісні, що і вилилося у створення 1942 року циклу «Вінок колядок», що складається з 11 частин.
Точна образність і яскрава емоційність циклу створюють в уяві слухачів живу картинку.
«Колискова», «Це маленьке дитя», «Весняна пісенька», «Ласкаво просимо, Небесний Царю», «Подякуємо Господу» та інші являють собою калейдоскоп передсвяткових настроїв. У циклі «Вінок коля-док» ми чуємо прозору чистоту молитви, нетерпіння й очікування святкових подій, хвилювання і переживання.
Слухання музики
Учитель. Послухайте фрагменти циклу «Вінок колядок» Б. Бріттена та визначте загальний настрій твору та характер хорових мініатюр.
Слухання фрагментів циклу «Вінок колядок» Б. Бріттена
Розповідь учителя
— Темі різдвяних свят присвячено цикли не тільки вокальної та вокально-хорової, а й інструментальної музики.
Видатний український композитор Василь Олександрович Барвінський (1888—1963) упродовж усього життя досліджував музичний фольклор різних регіонів України і використовував народні мелодії у власних творах, розкриваючи світові невичерпну скарбницю українського фольклору.
Одним із творів, в якому професійне поєдналося з народним, є фортепіанний цикл В. Барвінського «Колядки та щедрівки».
Отже, музичний цикл — це кілька во¬кальних або інструментальних творів, по¬єднаних загальним художнім задумом.
Узагалі композитор любив створю¬вати цикли, в яких поєднував кілька п'єс. З 14 фортепіанних творів, написаних В. Барвінським, 12 є циклами. На жаль, деякі з них загублені.
Цикл «Колядки та щедрівки» був ство¬рений з метою популяризації української народної пісні, щоб «видобути і підкре¬слити ту природну красу, яка криється не раз і в простенькій мелодії...»,— як писав В. Барвінський у передмові до збірки.
Цикл містить 22 обробки українських колядок та щедрівок. Композитор включив у збірку зразки національного фольклору східної та західної України, Закарпаття та Лемківщини. Частину мелодій він узяв із хорових збірок українських композиторів Кири¬ла Стеценка і Філарета Колесси.
Барвінський робив обробки колядок та щедрівок дуже обережно, прагнучи зберегти неповторну красу кожного народного твору. Тому його фортепіанні п'єси здебільшого прозорі, з нескладною гармонією, яка підкреслює самобутність народних пісень. Відповідно до народних традицій співу композитор часто використовував поліфонічні прийоми розвитку мелодії, ніби огортаючи її підголосками.
Завдяки яскравому національному колориту і майстерності художньої обробки творів фортепіанний цикл «Колядки та щедрівки» набув широкої популярності в Україні та за її межами ще за життя композитора.
Слухання музики
·        Послухайте музику, опишіть її характер.
Слухання фортепіанного циклу «Колядки та щедрівки» В. Барвінського
·        Подумайте: що могло спонукати композитора створити циклна матеріалі народних обрядових пісень?
·        Які почуття автора ви відчуваєте в музиці?
·        Чи є у творі знайомі вам мелодії? Спробуйте їх наспівати.
Отже, і ми з вами готуватимемося до чудових свят і вивчимо нову колядку.
Вокально-хорова робота
Розспівування. Розучування колядки «Ой, у полі плужок ходить»
3.      ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. Підбиття підсумків уроку
Учитель. Яке значення, на вашу думку, народні традиції мають для нашого життя? Чому професійні композитори звертаються до обрядових пісень у своїй творчості?
А чи знаєте ви, що давні традиції колядування, які дійшли і до наших часів, виникли ще до прийняття християнства? У ті часи Новий рік відзначали навесні, тому у старовинних текстах колядок часто звучать весняні мотиви: «...сію, сію, посіваю», «...прилетіла ластівочка» тощо. І це світле свято дарує нам радість, добрий на¬стрій і сподівання. Як добре, що ми зберігаємо народні традиції святкування Різдва!
Експрес-тестування
1.      Події, які оспівують у щедрівках:
а)      прихід Нового року;
б)      народження Ісуса Христа;
в)      хрещення Ісуса Христа.
2.      Цикл «Вінок колядок» Б. Бріттена є:
а)      вокально-хоровим;
б)      симфонічним;
в)      фортепіанним.
3.      Цикл «Колядки та щедрівки» В. Барвінського є:
а)      вокально-хоровим;
б)      симфонічним;
в)      фортепіанним.
4.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Знайти інформацію про відомі музичні цикли для дітей композиторів Й. С. Баха, П. Чайковського.
Випереджальне індивідуальне завдання: підготувати доповіді за темами:
·        «Біографія Дж. Россіні»;
·        «Творчість Дж. Россіні».
Учні виходять із класу під музичний супровід (В. Барвінський  «Колядки та щедрівки»).






УРОК № 14 МУЗИЧНІ ЖАНРИ У ТЕАТРІ ТА КІНО (ОПЕРА)
Мета  уроку:
Навчальна: продовжувати ознайомлювати учнів з поняттям каватина; пояснити визначення понять опера-буффа, опера-серіа;
Розвивальна: розвивати вміння учнів спостерігати за інтонаційним розвитком музичних образів, порівнювати контрастні за характером музичні образи, інтерпретувати національну специфіку музичних творів як відображення життя народу та виразно виконувати музичні твори;
Розвивальна: розвивати в учнів зацікавленість класичною музикою; прищеплювати вміння глибоко відчувати втілені в музичних творах настрої, почуття та характер людини, уміння відчувати єдність із музичним образом пісні.
Музичний матеріал: увертюра та каватина Фігаро з опери «Севільський цирульник» Дж. Россіні, українська колядка «Ой, у полі плужок хо¬дить».
Літературний матеріал: фрагмент поеми О. Пушкіна «Євгеній Онєгін»(у перекладі М. Рильського).
Наочні посібники: нотна хрестоматія, інформаційні картки, портрет Дж. Россіні, іграшковий або дитячий музичний інструмент для ділової гри «Ланцюжок».
Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музичний супровід (каватина Фігаро з опери «Севільський цирульник» Дж. Россіні).
1. ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)
Мотивація навчальної діяльності
Учитель.Національні колорити музики. Усе найкраще, що накопичила за сто років італійська музична комедія, поєдналося в опері Дж. Россіні «Севільський цирульник». Чому саме цю оперу
П. Чайковський назвав перлиною італійської музики, ми дізнаємося сьогодні на уроці.
Актуалізація опорних знань
Ділова гра «Ланцюжок»
Методичний коментар. Тема ділової гри — «Опера».
Учням пропонується повторити основні терміни й поняття, які було засвоєно на попередніх уроках і буде застосовано на поточ¬ному.
У пригоді вчителеві стануть іграшковий або дитячий музичний інструмент.
Ведучий (учитель) називає певне поняття і передає іграшку першому учаснику, той відповідає і передає другому учаснику, ставлячи нове запитання. Другий учасник, у свою чергу, ставить запитання наступному учасникові гри, і в такий спосіб гра триває. Доцільно обрати «рятівників» з-поміж учнів із високим рівнем на-вчальних досягнень, до яких у разі необхідності можна звернутися по допомогу, передаючи їм іграшку зі словами «Допоможіть, будь ласка».
Ключові поняття: увертюра, лібрето, арія, симфонічний оркестр, диригент, чоловічі голоси, жіночі голоси, хор, хореографія.
2. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Розповідь учителя
Італійська національна культура пов'язана з походженням і розвитком різних типів опер. Це — опера-серіа та опера-буффа.
Опера-серіа — жанр італійської опери, який виник наприкінці XVII століття; створений на героїко-міфологічний або легендарно- історичний сюжет із чітким поділом функцій сценічної дії та му¬зики.
Опера-буффа — італійський вид комічної опери, який виник у XVIII столітті на основі італійської комедії (з музикою, інтермеді¬ями між діями) та народно-побутової пісенної традиції; створений на противагу опері-серіа.
Поміж найвідоміших авторів опери-буффа стоїть ім'я Джоаккіно Россіні.
Та вже темніє вечір синій,
Пора до оперних дверей:
За ними чарівний Россіні,
Європи любленець — Орфей.
(О. Пушкін «Євгеній Онєгін»; переклад М. Рильського) 
Повідомлення учнів
«Біографи» Дж. Россіні
— Джоаккіно Антоніо Россіні (1792— 1868) народився 29 лютого 1792 року в іта¬лійському містечку Пезаро, розташованому на березі Венеціанської затоки, в сім'ї сур¬мача. Батько його був людиною з веселою і безтурботною вдачею. Він гаряче вітав французьку революцію 1789 року і за свої республіканські симпатії позбувся посади і поплатився арештом. Потім у пошуках коштів він зробився бродячим музикантом.   Дж- Россіні
Разом із дружиною Джузеппе Россіні перебирався з міста в місто, виступав на ярмарках у випадкових оркестрах.
Він грав на валторні, а його дружина, жінка рідкісної краси, співала — у неї був прекрасний голос. Підспівував їй і маленький Джоаккіно. Тільки так — утрьох — вони зводили кінці з кінцями. Джоаккіно співав також і в церковних хорах.
1804 року сім'я нарешті закріпилася у Болоньї, і хлопчик розпочав систематичні музичні заняття.
1806 року він вступає до музичного ліцею Болоньї, де займається грою на віолончелі й вивчає мистецтво композиції.
До 1810 року він вже автор великої кількості творів — симфоній, вокальної та інструментальної музики, духовних творів. Працював Россіні феноменально швидко.
Спочатку Россіні писав лише комічні опери-буффа. Справжня ж слава до нього прийшла після постановок у Венеції 1813 року опер «Танкред» і «Італійка в Алжирі». Найбільші театри Рима, Мілана, Венеції відчиняють перед ним свої двері. «В Італії живе людина,— писав про нього французький письменник Стендаль,— про яку го-ворять більше, ніж про Наполеона; це — композитор, якому немає ще і двадцяти років».
Россіні захоплював слухачів своєю іскрометною музикою. Був випадок, коли слухачі в Римі змусили виконавицю головної ролі тридцять дев'ять разів поспіль повторити арію...
«Європи любленець» — так назвав О. Пушкін Россіні у своєму романі «Євгеній Онєгін». Ознайомитися з творчістю цього композитора нам допоможуть ваші доповіді. Отже, надамо слово нашим доповідачам!               
1822 року Россіні вперше виїжджає на гастролі за кордон. Відень, Лондон, Париж зустрічають його з розпростертими обіймами, скрізь на нього чекає тріумф, королі милостиві до нього, публіка його обожнює. Він модний, багатий, знаменитий; виріс в убогості, а веде життя улюбленця долі. 1824 року переїжджає до Парижа. Де¬кілька років він керує тут італійським оперним театром, його нова опера «Вільгельм Телль», сповнена волелюбних ідей, якнайбільше відповідає духу часу. Прогресивно налаштована частина суспільства зустріла її із захватом, проте широкої популярності опера не здобула. Між тим поява «Вільгельма Телля» на європейських оперних сценах значно вплинула на розвиток оперного мистецтва в цілому.
1836 року Россіні повертається в Італію — живе у Болоньї, потім у Флоренції, співчуває національно-визвольній боротьбі свого наро¬ду, допомагає повстанцям, пише національний гімн. У 1850-ті роки він повертається до Парижа, де живе до кінця своїх днів.
Помер Россіні 1868 року у віці 76 років.
«Прихильники творчості» Дж. Россіні
— 1816 рік — рік наро¬дження знаменитого «Севільського цирульника». Над жодною оперою Россіні не працював так захоплено, як над цим твором. За влас¬ними словами, він складав музику всюди — і коли гу¬ляв, і коли їв, і коли стояв, лежав, одне слово — завжди. Шедевр Россіні було створе¬но за 13 днів! «Севільський цирульник» поклав початок європейській славі Россіні. Здійснилася юнацька мрія Джоаккіно — спочатку заво¬ювати Венецію, потім — Іта¬лію, а згодом — і весь світ!
«Великий насмішник» — так називав композитора Оноре де Бальзак — блискуче відтворив атмосферу веселості й сатиричного сарказму однойменної комедії П'єра Бомарше. На сюжет Бомарше було написано на той час декілька опер, з яких особливою популярністю користувався «Цирульник Севільї» Дж. Паїзіелло. Але опера Дж. Россіні виявилася такою досконалою, що незабаром витіснила оперу Паїзіелло і навіть перейняла її назву (первинна назва россініївської опери — «Аль- мавіва, або Марна обережність»). У «Севільському цирульнику» Россіні панує сольний спів. Суто вокальними засобами композитор створив опуклу образну характеристику своїх героїв: Фігаро, наприклад, характеризується стрімкою скоромовкою; у партії дона Базиліо переважають гротескно-незграбні інтонації; віртуозним вокальним блиском відмічена партія Розіни. «Севільський цирульник» залишиться назавжди неповторним своєрідним зразком... — писав П. Чайковський.— Ту неудавану, безтурботну, нестримно за-хопливу веселість, якою бризкає кожна сторінка „Цирульника", той блиск і витонченість мелодії і ритму, якими сповнена ця опера,— не можна знайти ні в кого».
Слухання музики
Учитель. Цьому творові притаманні всі характерні риси іта-лійської опери-буффа: стрімка динаміка сценічних дій, різноманітні комічні положення. Герої опери, її сюжет багаті на неочікувані по-вороти, ніби вихоплені із самого життя.
Увертюра до опери «Севільський цирульник» вводить нас до ат-мосфери кумедних пригод. Витончені мелодії, несподівані контрасти, темпераментна ритміка передають яскравий колорит опери- буффа. Наскрізний тематичний розвиток — це особливість драматургії увертюри. Її унікальність полягає в тому, що вона побудована на темах, які майже відсутні в опері.
Послухайте увертюру до опери «Севільський цирульник» і дайте відповідь на запитання,
·       Які особливості драматургії має увертюра до опери «Севільськийцирульник»?
Слухання увертюри до опери «Севільський цирульник»Дж. Россіні
На початку XIX століття першу вихідну арію називали каватиною.
Послухайте каватину Фігаро з опери «Севільський цирульник» Дж. Россіні й дайте відповідь на запитання,
·        Як музика характеризує головного героя опери?
Слухання каватини Фігаро з опери «Севільський цирульник»Дж. Россіні
Каватина — невелика лірична оперна арія.
Вокально-хорова робота Розспівування
Продовження розучування колядки «Ой, у полі плужок ходить»
3.      ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. Підбиття підсумків уроку
Учитель. Завдяки тільки одній опері «Севільський цирульник» Россіні увійшов в історію музики вічним «сонцем» Італії — так сказав про композитора німецький поет Генріх Гейне.
4.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Слухати музику за власним вибором.
Учні виходять із класу під музичний супровід (увертюра до опери «Севільський цирульник» Дж. Россіні).


УРОК № 15 МУЗИЧНІ ЖАНРИ У ТЕАТРІ ТА КІНО (МЮЗИКЛ)
Мета  уроку :
Навчальна: з метою глибшого сприйняття життєвих явищ розкрити перед учнями світ дитячих образів у творах різних жанрів та композиторів; розкрити поняття саундтрек; зосередити увагу учнів на кінофільмах, у яких музика є дійовою особою або допомагає яскравіше розкрити зміст та образи героїв;
Розвивальна: розвивати здатність виявляти головну думку в сюжетах музичних кінофільмів;
Виховна: прищеплювати учням естетичний смак.
Музичний матеріал: «До-ре-мі» з кінофільму «Звуки музики» Р. Ч. Роджер¬са, «Пісня про дітей» І. Єфремова з кінофільму «Пітер Пен», музика Г. Гладкова до мультфільму «Бременські музиканти», «Крилаті каруселі» Є. Крилатова.
Наочні посібники: таблиця; портрети Р. Ч. Роджерса, І. Єфремова, Г. Глад¬кова, Є. Крилатова; фрагмент кінофільму «Звуки музики».
Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музичний супровід («До-ре-мі» з кі¬нофільму «Звуки музики» Р. Ч. Роджерса).
1.      ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)
Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Наймолодшим із мистецтв є кінематограф, значне місце в якому сьогодні по праву належить музиці. Ще до винайдення звукового кінематографа фільми супроводжувалися звучанням музики у виконанні піаніста. Із появою перших німих кінофільмів будь-який беззвучний рух на екрані викликав подив чи навіть острах: адже в природі кожен рух породжує звук. От і виникла потреба в музичному супроводі кінострічок. Із винайденням звукового кіно це мистецтво стало одним із найулюбленіших. Саме музика часто розкриває внутрішній, глибинний сенс екранної дії. Про те, як це відбувається, ми дізнаємось сьогодні на уроці.
2.      ОСНОВНА ЧАСТИНА
Розповідь учителя
— Основу сюжету кінофільму складає літературно-драматичний твір — сценарій, як лібрето є основою опери чи балету. Сценарій, як і лібрето, є посередником між літературним твором та кінофільмом, щоб пристосувати літературний сюжет до умов створення кінофільму. Отже, вимальовується така схема:
ЛІТЕРАТУРНИЙ ТВІР —► СЦЕНАРІЙ —► КІНОФІЛЬМ (МУЛЬТФІЛЬМ)
Без музики неможливі й такі театральні жанри, як оперета, мюзикл.
Мюзикл — це музична вистава на основі літературного сюжету, в якій поєднуються різноманітні виражальні можливості музичного, хореографічного, драматичного та оперного мистецтва.
Пригадайте мюзикл «Звуки музики», фрагмент якого ви слухали у 5-му класі,
·        Хто є автором цього мюзиклу? (Р. Ч. Роджерс)
1965 року американський режисер Роберт Вайз представив глядачам художній фільм «Звуки музики». Фільм був створений на основі одного з кращих мюзиклів композитора Роберта Роджерса, події відбуваються 1938 року в Австрії. Головна героїня фільму Марія влаштовується гувернанткою в багату сім'ю до сімох дітей, у яких немає матері. Ці діти були дуже веселими, але неслухняними. їхня нова вихователька дуже любила музику, гарно співала і складала для дітей прості, захоплюючі пісні. Діти теж полюбили музику. Завдяки музиці вони залишалися такими ж веселими і життєрадісними, проте припинили бешкетувати, стали слухняними і створили гарний сімейний ансамбль. Саме музика є головною дійовою особою цього кінофільму: завдяки музиці відбуваються найважливіші, інколи — дуже тривожні події сюжету.
Слухання музики. Слухання пісні Р. Ч. Роджерса «До-ре-мі» з кінофільму «Звуки музики»
Розповідь учителя
— Мюзикл, або музична комедія — це сценічний твір, в якому перемішані пісні й діалоги, музика й танці. Прабатьками цього жанру вважають оперету, водевіль і бурлеск. Мюзикл є одним з найвдаліших комерційних театральних мистецтв. Це обумовлено його видовищністю і дорогими спецефектами. Вважається, що перший мюзикл було поставлено 1866 року в Нью-Йорку. Називався він Black Crook.
Одним із найпопулярніших персонажів дитячої літератури XX століття, створеного шотландським письменником сером Джеймсом Метью Баррі, є Пітер Пен.
Далеко-далеко («другий поворот праворуч, а далі прямо до самого ранку») у морі знаходиться острів Неверландія, де живуть хлопчаки, які загубилися, на чолі з Пітером Пеном. На цьому ост¬рові див є все, про що тільки можуть мріяти маленькі шибеники: гори й море, індіанці, русалки й пірати, справжні друзі й справжні вороги...
Пітер Пен — безтурботний хлопчисько, який мешкає на острові Неверландія... Хлопчисько, який не хоче дорослішати...
Пітер Пен переконаний, що всі дорослі неодмінно були дітьми і всі вони знали про веселий острів Неверландія, де немає нудних правил і нудних слів дорослих. Біда в тому, що діти виростають і за-бувають про чарівну країну Дитинство й острів Неверландія.
За найпалкішого бажання дорослі не можуть піднестися в повітря і полетіти разом із Пітером Пеном назустріч пригодам до чарівної країни. Але для дівчинки Венді та її братів Джона та Майкла це виявилося можливим.
Історії про Пітера Пена неодноразово екранізувалися. Відомий мультфільм «Пітер Пен» Волта Діснея. На кіностудії «Бє- ларусьфільм» створений двосерійний музичний фільм «Пітер Пен», музику до якого написав композитор Ігор Єфремов.
Послухайте «Пісню про дітей» І. Єф- ремова з кінофільму «Пітер Пен» та дайте відповідь на запитання,
·        Як музика допомагає передати харак¬тери дітей?
Слухання музики Слухання «Пісні про дітей» І. Єфремова з кінофільму «Пітер Пен»
·       Хто не знає відому історію про музиканта-романтика і його чоти-риногих друзів: півня, віслюка, кота й собаку? Чи здогадались ви, про кого йдеться?
Розповідь учителя
— Напевно, не знайдеться на теренах колишнього СРСР людини, яка не бачила б мультфільм за мотивами відомої казки братів Грімм. І сьогодні цей мальований мюзикл із задоволенням дивлять¬ся всі маленькі мешканці нашої країни.
Ця історія настільки приваблива для людей мистецтва, що в деяких містах (Бремені, Німеччина; Ризі, Латвія) встановле¬но пам'ятники героям казки братів Грімм. А чудовий мультфільм і його герої надих¬нули скульпторів на створення пам'ятників цим героям на вулицях Хабаровська (Росія).
Мюзикли доволі часто екранізують. Іноді композитори одразу пишуть їх для кіно. Прикладом такого мюзиклу є мультфільм «Бременські музиканти».
«Бременські музиканти» мають чарівну привабливість. Мультфільм просочений романтикою, гумором, піснями і танцями, що не старіють із плином часу. Дивитися цей мультфільм — одне задоволення, підспівувати улюбленим пісням на музику Геннадія Гладкова і вірші Юрія Ентіна та Василя Ліванова — просто насолода.
Слухання музики
Учитель. Послухайте фрагменти з мультфільму «Бременські музиканти» та дайте відповідь на запитання:
·       Як композитор за допомогою музичних засобів передав образи  мандрівних музикантів?
Слухання фрагментів з мультфільму «Бременські музиканти»
·        Яке значення музика має в житті людини?
Розповідь учителя
— Для музичного супроводу кожного кінофільму чи мультфільму створюється музика, яку пише один або кілька авторів. Потім цю музику виконує оркестр або соліст-інструменталіст, хор або окремий співак.
Музичний супровід будь-якого матеріалу (наприклад, фільму, мюзиклу, аніме, телепередачі, комп'ютерної гри) називається саунд- треком (звуковою доріжкою).
Вокально-хорова робота
Учитель. До багатьох фільмів створено чудову музику та пісні, які продовжують своє життя поза фільмами. До таких творів належить і пісня «Крилаті каруселі» Є. Крилатова з кінофільму «Пригоди Електроніка».
Розспівування
Розучування пісні «Крилаті каруселі» Є. Крилатова
Опрацювання всіх куплетів пісні. Виконання пісні у характері, дотримуючисьправил звукоутворення
3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА . Підбиття підсумків уроку
Учитель. Сьогодні ми продовжили знайомство із жанром мюзиклу, більше дізналися про його особливості.
Бліц  опитування
·       Чи може існувати кіномистецтво без музики і літератури?
·        Як з'явилася музика в кіно?
·       Музика до якого фільму вам сподобалася найбільше і чому?
4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Пригадати переглянуті фільми про музикантів і композиторів. Повторити матеріал І семестру.
Учні виходять із класу під музичний супровід («Крилаті каруселі» Є. Крилатова).






УРОК № 16 ЗАКЛЮЧНИЙ УРОК СЕМЕСТРУ «МУЗИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП»
Мета уроку :
Навчальна: підбити підсумки семестру, узагальнити знання, уміннята навички учнів, здобуті упродовж семестру;
Розвивальна: розвивати співацькі здібності учнів, уміння знаходитипричинно-наслідкові зв'язки, творчі якості особистості;
Виховна: стимулювати прагнення учнів досягти найкращого результату, прищеплювати вміння злагоджено працювати в команді, зацікавленість творами музичного мистецтва, класичною та народною музичною спадщиною.
Музичний матеріал: твори, які слухали впродовж семестру, пісні, які вивчали впродовж семестру.
Наочні посібники: нотки, криптограма, картки.
Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.
Тип уроку: урок узагальнення знань, умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музичний супровід («Крилаті каруселі» Є. Крилатова).
1. ВСТУПНА ЧАСТИНА Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку (теми семестру та уроку написані на дошці)
Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Сьогодні в нас заключний урок семестру, який ми проведемо у вигляді гри, що має назву «Музичний калейдоскоп». Під час її проведення ви продемонструєте свої знання, уміння та навички в музичній галузі, що сформувалися у вас упродовж семестру. За кожну правильну відповідь ви отримуватимете нотки. Яка ко¬манда назбирає більше ноток — та й перемогла у змаганні.
Клас об'єднується у 2 команди, у кожній обирається капітан.
2. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Гра «Музичний калейдоскоп»
Завдання № 1 «Біографічне лото»
На окремих картонних картках записані фрагменти біографій композиторів, відомих музикантів, тобто фактичний матеріал, який учні засвоювали впродовж семестру. На одній картці подано прізви-ще, на другій — ім'я, на третій — країну, далі — твори, написані композитором, та додаткову інформацію про автора або його твори.
Завдання: обрати із загальної кількості карток ті, які стосуються певного композитора, та скласти із цих карток його біографію.
Одна правильна добірка карток дорівнює 1 нотці. Отже, разом команда може отримати 6 ноток = 3 бали.
Методичний коментар. У наведених далі таблицях подано пра-вильну відповідність карток одна щодо одної. Учні отримують картки впереміш.
Завдання для першої команди
Ім'я
Прізвище
Країна
Твір
Додаткова інформація
Жак
Брель
Франція
«Вальс»
Шансоньє
Ґеорг Фрідріх
Гендель
Німеччина
«Самсон»
Сучасник Й. С. Баха
Володимир
Івасюк
Україна
«Червона рута»
Один із заснов­ників естрадної української пісні
Володимир
Висоцький
Росія
«Пісня про добро та зло»
Актор, бард, композитор
Джоаккіно
Россіні
Італія
«Севільський цирульник»
Перлина італійської опери
Геннадій
Гладков
Росія
«Бременські музиканти»
Мюзикл, мультфільм


Ім'я
Прізвище
Країна
Твір
Додаткова інформація
Франц
Шуберт
Австрія
«Серенада»
Романтик, автор понад 600 пісень
Раймонд
Паулс
Латвія
«Кашалотик»
«Маестро» латиської естради
Вольфґанґ
Моцарт
Австрія
«Dies ігае»
«Реквієм»
Дмитро
Бортнян­ський
Україна
Хоровий концерт № 5
Майстер духовної музики
Модест
Мусорг- ський
Росія
«Дитяча»
Композитор- новатор, автор оперних шедеврів, дитячої музики
Леся
Дичко
Україна
Кантата «Чотири пори року»
Сучасний майстер хорових творів
Завданнядлядругоїкоманди












Завдання № 2 «Хто більше?»
Змагання для капітанів команд. Лунає музика. Слухаючи музичний твір, учні добирають епітети для словесного опису характеру мелодії, ритму, почуттів і по черзі починають обмінюватися дібраними прикметниками. Виграє той, хто назве останнє слово. Він отримує 2 нотки = 1 бал.
Завдання № 3 «Любимо співати»
Команди по черзі починають співати пісні. За сигналом учителя друга команда має доспівати пісню, розпочату першою командою. Хто краще знає текст (1 нотка), мелодію (1 нотка) та виразніше її виконує (1 нотка) — отримує 3 нотки =1,5 балів.
Завдання № 4 «Змагання музикознавців»
Кожна команда має підготувати запитання іншій команді. Якщо команда не може відповісти на поставлене запитання, відповідає та команда, яка його поставила. Кожна правильна відповідь — 2 нотки, за доповнення — 1 нотка. Отже, разом команда може отримати 3 нотки = 1,5 балів.
Завдання № 5 «Упізнай мелодію»
Упізнати музику твору, який звучить. Кожна правильна відповідь — 3 нотки, за доповнення — 3 нотки. Отже, загалом команда може отримали 6 ноток = 3 бали.
Завдання № б «Євробачення»
У кожній команді обирають солістів, які мають виконати найулюбленішу пісню. Решта учасників — підспівують. За найкраще виконання команда отримує 4 нотки = 2 бали.
3.      ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. Підбиття підсумків уроку
Підбиваються підсумки гри (максимальна кількість набраних ноток дорівнює 24, отже — 12 балам), нагороджуються переможці.
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Продовжте речення:
·        «Сьогодні на уроці я із задоволенням...»;
·        «Мені сподобалося...»;
·        «Уроки музичного мистецтва для мене — це...».
Учні виконують улюблені пісні на власний вибір.
4.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Випереджальне індивідуальне завдання: підготувати доповіді за темами «Біографія Й. С. Баха», «Творчість Й. С. Баха», «Найулюбленіший музичний інструмент Й. С. Баха».
Учні виходять із класу під музичний супровід («Крилаті каруселі» Є. Крилатова).
















.

Немає коментарів:

Дописати коментар