Найдорожча скрипка в світі – скрипка відомого італійського майстра 18 століття Гварнері дель Джезу зроблена ним у 1741 році. Назва найдорожчого музичного інструменту виставленого на продаж за 18 млн. доларів –Vieuxtemps Guarneri (В’єтан Гварнері), за ім’ям знаменитого колись скрипаля, що грав на ній, бельгійця Анрі В’єтана.Нарівні зі Страдіварі Гварнері вважається одним з найвидатніших у світі майстром смичкових інструментів. А скрипка Гварнері В’єтан, виставлена на продаж, була прозвана в музичних колах Моною Лізою серед скрипок.
Скрипка була продана на аукціоні в липні 2010 в Чикаго. Новий власник дорогоцінного інструменту – британський банкір Ян Стокер.
Зараз у світі налічується 140 скрипок цього майстра, і багато з них належать різним музеям і фондам.
Відлуння епох у музичному мистецтві
Музика — звучання часу, його дух.
Сергій Коненков (російський скульптор)
Мистецтво дає можливість уявити духовний образ кожної епохи. Воно, як чутливий камертон, уловлює її дух і характер, залишаючись у майбутньому виразником свого часу.
Традиційно вирізняють декілька великих культурних епох, серед яких:
Відродження (XIV—XVII ст.)
Новий час (XVII—XIX ст.)
Новітній час — з XX ст.
Кожна епоха відзначена в мистецтві певними художньо-стильовими напрямами.
Бароко (з італ. вибагливий, химерний, примхливий) — стилістичний напрям у європейському мистецтві кінця XVI — середини XVIII ст. Його характерними ознаками були пишність і декоративність форм.
З цим періодом пов'язані розквіт поліфонії і зародження нових музичних жанрів — опери, ораторії, кантати, сонати, концерту. Набуває розвитку сольне виконавство, зокрема, бельканто (з італ. чудовий спів). Вдосконалюється віртуозна майстерність музикантів-інструменталістів, для яких видатними скрипковими майстрами Італії — А. Аматі, Дж. Гварнері, А. Страдіварі — створено інструменти, неперевершені за красою звучання. Музика бароко досягла вершин у творчості К. Монтеверді, А. Кореллі, А. Вівальді, Г.-Ф. Генделя, Й.-С. Баха.
Класицизм (від лат. взірцевий) — один з провідних напрямів європейського мистецтва XVII — початку XIX ст., для якого зразком були традиції античності та Відродження.
Для художніх творів епохи класицизму характерні суворість форм, лаконізм і гармонійність. Найвищі досягнення музичного класицизму пов'язані зі становленням віденської класичної школи. У творчості найвидатніших її представників — Й. Гайдна, В.-А. Моцарта, Л. Бетховена (в Україні — М. Березовського, Д. Бортнянського) по-новому зазвучали музичні жанри і форми. Великим був їхній внесок у розвиток опери; саме в цей період сформувався жанр симфонії.
Романтизм — напрям у європейському мистецтві, який склався наприкінці XVIII — початку XIX ст. Основою романтичного світосприйняття став розлад ідеалу і соціальної дійсності. Затверджується самоцінність духовно-творчого життя особистості. Музика романтизму — це голос серця. Серед видатних представників романтизму — Ф. Шуберт, Р. Шуман, Ф. Шопен, Ф. Ліст, Р. Вагнер, Ф. Мендельсон-Бартольді та інші.
Реалізм (від лат. речовий, дійсний) — один з основних принципів у мистецтві: правдиве, об'єктивне відображення дійсності різноманітними художніми засобами. Він ніби закликав митців повернутися зі світу надхмарних мрій на землю, до людей. Героями художників-реалістів ставали звичайні люди, а основною темою творчості — повсякденне життя.
Видатні досягнення реалізму в світовій музиці пов'язані з іменами П. Чайковського, Дж. Верді, Ж. Бізе, М. Мусоргсько-го, М. Лисенка та багатьох інших.
Імпресіонізм (від франц. враження) — творчий напрям у мистецтві, який виник у другій половині XIX ст. Представники імпресіонізму прагнули якнайбільш природно відобразити реальний світ в його мінливості, передати швидкоплинність вражень.
Барвистість і мальовничість імпресіонізму розкриває нове бачення світу, закоханість у його красу. У музиці імпресіонізм найяскравіше представили два французьких композитори — К. Дебюссі та М. Равель.
Для сучасних композиторів і аранжувальників музика минулих часів є своєрідною художньою моделлю для написання оригінальних творів. Завдяки новим принципам «мислення у звуках» цікаво поєднуються минуле й сучасне, традиційне й новаторське.
«Відлуння епох» — це духовний зв'язок усіх часів. Нетлінні шедеври, народжені художнім генієм людства, завжди сучасні, адже метою мистецтва є збереження найважливішого його надбання — Духовності, споконвічного прагнення до Ідеалу, Гармонії та Краси.
Немає коментарів:
Дописати коментар