– В Україні були різні виконавські культури – міська та сільська. Я залишився в поганих відносинах з кількома музикантами. Маємо протилежні погляди на історію української музики, – розповідає київський майстер 53-річний Вадим Вікснін. Він створює рідкісні народні інструменти.
– Працював столяром на київській меблевій фабриці, щоб якось годувати велику сім'ю, – каже майстер. – Познайомився з одним контрабасистом. Він запропонував зробити колісну ліру. Спробував. Так почав цікавитися народними інструментами. Досліджував старовинні традиції музикування. Почав отримувати багато замовлень.
На одному з концертів Вадим Вікснін зустрів режисера Артема Сенчила. Майже 10 років тому той захотів зняти фільм "Символ" про Мазепу і попросив майстра змайструвати торбан. Він виготовив три. Для останнього торбана неможливо було знайти струни в Україні, тому їх зробили в США.
- Торбан намальований на 10-гривневій купюрі. На ньому грав Іван Мазепа. Майбутній гетьман виховувався при польському дворі. Це був інструмент знаті й вищого світу. На військовій гравюрі ХІХ століття "Піснь Перемоги" зображені козаки, що повертаються з походу. Бачимо там торбани, литаври, подібні до лютні інструменти, а також цимбали. Війську треба підтримувати дух. Без музики солдати перетворюються на машини для вбивства.
Від початку Вадим Вікснін робив тільки скрипки. Це родинна традиція. Скрипки виготовляли його батько, дядько і прадід. Змайструвати скрипку коштує щонайменше тисячу доларів.
- Від свого дядька дізнався про рідкісний інструмент "сука". Бачив його в Сибіру. Подібний до скрипки. Але струни не притискаються до грифа, а лише перетискаються нігтем. Суку виготовляють переважно в Польщі.
Дерево по-різному реагує на фази місяця, - каже майстер. - Тому в роботі дуже залежний від повні. Вона підсилює внутрішній рух у дереві – як і в людини. Сік починає "ходити". У цей період добре робити шліфовку. Також корисно пограти наживо на інструменті при повному місяці.
Немає коментарів:
Дописати коментар